Ухвала суду № 96407005, 12.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

12 квітня 2021 р. Справа № 120/1966/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)

про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди в сумі 666080 грн. і моральної шкоди в сумі 1000000 грн, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), у якому просив суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Вишар А.Ю. щодо відкриття виконавчого провадження та арешту коштів позивача на рахунках;

- стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 666080 грн матеріальної шкоди;

- стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 1000000 грн моральної шкоди.

Позовну заяву позивач обґрунтовував наступним.

На виконанні в Центральному відділі перебувало виконавче провадження № 61917317 з примусового виконання постанови ЕАК №1939314, виданої 05.01.2020 року Управління Патрульної поліції у Вінницькій області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 850 грн.

Дана постанова 29.04.2020 року передана для виконання державному виконавцю Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Вишарю А.Ю.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

На виконання зазначених вимог державним виконавцем 29.04.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої надіслана сторонам виконавчого провадження за вих. №58645/15.26-25/36. Одночасно було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника, які були спрямовані для виконання.

Того ж дня позивач в телефонному режимі звернувся до Центрально-Західного міжрегіонального управління. Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в телефонному режимі та повідомив, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2020 року постанова серії ЕАК №1939314 від 05.01.2020 року скасована. Останнім також в телефонному режимі була надана фотокопія зазначеного судового рішення.

З огляду на наданий документ державним виконавцем того ж дня була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження яку в частині зняття арешту з коштів боржника була направлена до банківських установ. Таким чином, виконавчі дії по ВП №61917317 тривали кілька годин.

За наслідками розгляду скарги позивача винесена постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження №61917317 від 20.10.2020 року, якою визнані дії головного державного виконавця Вишаря А.Ю. такими, які вчинені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень при примусовому виконанні виконавчого провадження №61917317. Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №61917317 від 29.04.2020 року, винесену головним державним виконавцем Вишарем А.Ю.; скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №61917317 від 29.04.2020 року, винесену головним державним виконавцем Вишарем А.Ю.

Позивач в обґрунтування заподіяння йому протиправними діями державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та арешту майна (коштів) боржника зазначає про порушення його права володіння майном - грошовими коштами, про приниження такими діями його честі та гідності, а також ділової репутації серед відомих спортсменів України, знищені його досягнення, яким він присвятив все своє житті.

Ухвалою суду від 15.03.2021 року відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами адміністративного судочинства в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29.03.2021 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 29.03.21 року відкладено підготовче засідання на 12.04.2021 року.

31.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не погоджується із твердженнями позивача та зазначає, що відповідно до позовної заяви позивач ставить вимоги про стягнення матеріальної та матеріальної шкоди, однак не визначено, в чому саме полягають збитки, які заподіяні внаслідок вчинення виконавчих дій по ВП №61917317. Наявний в додатках до позовної заяви розрахунок матеріальної шкоди не містить достатньої та належним чином підтвердженої інформації з приводу заподіяння такої шкоди. Окрім того, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, моральних або фізичних страждань внаслідок протиправної поведінки відповідача, не надано жодних доказів, які підтверджують міркування з яких виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, а також не підтверджено наявності причинного зв`язку між моральною шкодою та діями відповідача.

Цього ж дня, на адресу суду, надійшло клопотання Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про залишити без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій неправомірними га стягнення моральної та матеріальної шкоди, у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату час і місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.201 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Визначаючись стосовно підстав для закриття провадження, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується неправомірні дії державного виконавця Вишар А.Ю. щодо відкриття виконавчого провадження та арешту коштів позивача на рахунках позивача

Такі дії призвела до матеріальних та моральних збитків позивача, а тому останній вважає, що саме орган державної влади, яким є Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) має відшкодувати ОСОБА_1 666080 грн матеріальної шкоди та 1000000 грн моральної шкоди.

Проте, оскаржуються дії державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритого на підставі постанови ЕАК №1939314, виданої 05.01.2020 року управління патрульної поліції у Вінницькій області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 850 грн. Однак рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2020 року постанова серії ЕАК №1939314 від 05.01.2020 року скасована.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною першою статті 447 Цивільного-процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 5 ст. 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконаної служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються загальним судом, який видав виконавчий лист.

Отже, наведені норми закріплюють загальне правило оскаржень рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення.

Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктивний склад сторін предмет спору і характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ (див. Постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.03.2021 по справ №640/19503/19).

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2020 року про скасування постанови серії ЕАК №1939314 від 05.01.2020 року, винесеного на підставі КУпАП підлягають розгляду Вінницьким міським судом Вінницької області.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників - вирішення даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи те, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно із п.5 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди в сумі 666080 грн. і моральної шкоди в сумі 1000000 грн - закрити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя:

Секретар: