Рішення № 96406351, 12.04.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

12 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1187/20

Господарський суд Чернігівської області у складі

судді Федоренко Ю.В.

секретаря судового засідання Сиворакша Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алколайн»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер»

про стягнення 4 599 896,64 грн

за участю представників:

позивача: Зарицький Д.В., адвокат.

відповідача: Підгорний К.Є., адвокат.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Алколайн” подано позовну заяву в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АШЕР” на його користь 4599896,64 грн, з яких 3199909,52 грн основного боргу, 795685,42 грн пені, 401883,06 грн 10% річних, 202418,64 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ТОВ “АШЕР” своїх зобов`язань, визначених умовами договору поставки № 17 від 08.06.2016.

Разом з вказаною позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю “Алколайн” подано заяву про забезпечення позову від 10.12.2020.

Ухвалою суду від 16.12.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Алколайн" у задоволенні заяви від 10.12.2020 про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 16.12.2020 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.01.2021.

Також вказаною ухвалою зобов`язано відповідача на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу, а докази направлення надати суду.

Як свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400050135219 ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.12.2020 вручена відповідачу 17.12.2020 (том 2, а.с. 8).

У судове засідання 18.01.2021 прибули повноважні представники сторін та заявили усні клопотання про відкладення розгляду справи на 2 тижні для можливого врегулювання спору мирним шляхом; суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотань представників сторін та оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні на 02.02.2021.

01.02.2021 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог вих.№ 01/02-01 від 01.02.2021 в якій зазначив про те, що після звернення ТОВ «Алколайн» до суду відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості за отриманий товар в загальній сумі 750000,00 грн, а саме 27.01.2021 згідно платіжного доручення № 32 в сумі 500000,00 грн, 29.01.2021 згідно платіжного доручення № 35 в сумі 250000,00 грн, які додані до заяви. Також у вказаній заяві представник позивача зазначив, що 19.01.2021 відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 165581,98 грн за накладними № 5 на суму 26189,04 грн, № 6 на суму 101472,28 грн, № 7 на суму 26272,98 грн, № 10 на суму 11647,68 грн, копії яких додані до заяви. На підставі вищезазначеного, ТОВ «Алколайн» зменшив позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості на суму оплаченого та повернутого товару в сумі 915581,98 грн та збільшив позовні вимоги стосовно розміру стягнення пені, 10% річних та інфляційних втрат, нарахованих після дати звернення з позовом до суду, тобто за період з 11.12.2020 по 27.01.2021. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 3804743,82 грн, з яких: 2284327,54 грн основного боргу, 845692,68 грн пені, 443505,77 грн 10 % річних, 231217,83 грн інфляційні втрати, судовий збір в сумі 63016,39 грн; повернути ТОВ «Алколайн» судовий збір у розмірі 11927,29 грн.

У судове засідання 02.02.2021 прибули представники сторін. Представник позивача зазначив, що заява про уточнення позовних вимог вих.№ 01/02-01 від 01.02.2021 є фактично заявою про зменшення позовних вимог.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право до закінчення підготовчого засідання збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи, що заяву вих. № 01/02-01 від 01.02.2021 подано до закінчення підготовчого засідання і нею зменшено заявлений до стягнення розмір позовних вимог, заявою не порушуються права та охоронювані законом інтереси сторін, вказана заява прийнята судом; спір вирішується з врахуванням вказаної заяви.

У судовому засіданні 02.02.2021 представник відповідача пояснив, що ТОВ «Ашер» не отримана позовна заява з додатками, ним здійснено відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти про неотримання поштового відправлення відповідачем у зв`язку з чим просить відкласти розгляд справи для підготовки відзиву на позовну заяву; зазначив, що заява про уточнення позовних вимог вих. № 01/02-01 від 01.02.2021 відповідачем не отримана.

У судовому засіданні 02.02.2021 суд постановив протокольні ухвали: про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; відкладення підготовчого судового засідання на 23.02.2021; про зобов`язання представника відповідача надати в наступне засідання належним чином завірену роздруківку з сайту Укрпошти.

15.02.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог вих.№ 12/02-01 від 12.02.2021 в якій зазначив про те, що у зв`язку з тим, що відповідач всупереч усним домовленостям не погасив основний борг, що виключає укладення мирової угоди між сторонами, позивач збільшує позовні вимоги щодо стягнення пені, 10 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 28.01.2021 по 23.02.2021.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 3883668,41 грн, з яких: 2284327,54 грн основного боргу, 866052,19 грн пені, 460472,03 грн 10 % річних, 272816,65 грн інфляційні втрати, судовий збір в сумі 58255,03 грн; повернути ТОВ «Алколайн» судовий збір у розмірі 10743,42 грн (том 2, а.с. 61).

16.02.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов від 15.02.2021 в якому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю та виклав клопотання про поновлення строку на його подання.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що договір поставки від 08.06.2016 № 17 з боку TOB «Ашер» його представником - директором Петренко І.С. не підписано, відповідач не виявив свою волю до вчинення даного правочину та набуття обумовлених цим правочином цивільних прав та обов`язків, вказаний договір є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким договором сторонами не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Оскільки усі заявлені позивачем по даній справі позовні вимоги ґрунтуються виключно на приписах договору поставки від 08.06.2016 № 17, який є таким, що не вчинений, а права та обов`язки за цим договором сторонами не набувались, відповідач просить в задоволенні усіх заявлених по справі позовних вимог відмовити (том 2, а.с. 65-72).

Також 16.02.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи від 15.02.2021 щодо з`ясування чи особисто виконано директором ТОВ «Ашер» Петренко І.С. підпис в Договорі поставки від 08.06.2016 № 17.

У судове засідання 23.02.2021 прибули представники сторін. Представник позивача повідомив, що остаточний розмір позовних вимог зазначено в заяві про уточнення позовних вимог від 12.02.2021 № 12/02-01. Судом прийнята до розгляду вказана заява позивача на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, оскільки нею не порушуються права та охоронювані законом інтереси сторін; спір вирішується з врахуванням вказаної заяви; предметом спору після збільшення позовних вимог є стягнення з відповідача 3883668,41 грн, з яких: 2284327,54 грн основного боргу, 866052,19 грн пені, 460472,03 грн 10 % річних, 272816,65 грн інфляційні втрати.

У судовому засіданні 23.02.2021 суд постановив протокольні ухвали: про задоволення клопотання відповідача та поновлення строку на подання відзиву на позов; про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 03.03.2021 в зв`язку з не отриманням відповідачем заяви про уточнення позовних вимог від 12.02.2021.

01.03.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив вих. № 26/02-01 від 26.02.2021 в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; заперечує проти заявленого відповідачем клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо з`ясування чи особисто виконано директором ТОВ «Ашер» Петренко І.С. підпис в Договорі поставки від 08.06.2016 № 17, так як такий висновок не має значення для справи і в будь-якому випадку не може заперечити факт укладання сторонами договору поставки, так як із наявних в матеріалах справи належних доказів достовірно вбачається, що Договір поставки №17 від 08.06.2016 є укладеним між TOB «Алколайн» та TOB «Ашер», а також виконувався обома його сторонами протягом тривалого часу, в тому числі товар оплачувався відповідачем у 2021 році.

TOB «Ашер» схвалило вказаний договір в тому числі шляхом письмового звернення — шляхом підписання та скріплення печаткою Протоколу розбіжностей від 08.06.2016 до Договору поставки № 17 від 08.06.2016, а також вчиненням директором відповідача дій, які свідчать про схвалення правочину (здійснення платежів на користь TOB «Алколайн» за отриманий товар, при чому розпорядження майном та коштами Товариства відповідно до Статуту TOB «Ашер» віднесено до компетенції директора).

Також ТОВ «Алколайн» посилається на те, що додатковим фактом укладання та виконання Договору поставки №17 від 08.06.2016 є укладання між сторонами Договору про надання послуг № 17-У від 08.06.2016, копію якого з додатковою угодою від 01.03.2018 та копіями актів здачі-приймання наданих послуг за цим договором від 31.01.2019, 31.07.2019, 31.08.2019 додано до відповіді на відзив. Так, у випадку не укладення договору поставки від 08.06.2016 № 17 сторони не мали б змоги виконувати й договір про надання послуг № 17-У від 08.06.2016 за умовами якого TOB «Ашер» в тому числі надавав інформацію про обсяги реалізованого виконавцем товару та залишках товару, поставленого замовником по кожній торгівельній мережі (магазину), і такі послуги сплачені ТОВ «Алколайн» в повному обсязі (том 2, а.с. 115-127).

У судове засідання 03.03.2021 прибули представники сторін; суд постановив протокольні ухвали про: відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 09.03.2021.

Так, при вирішення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи судом враховано, що у відповідності до ст. ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для становлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити господарський суд із призначенням відповідної судової експертизи. Водночас призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2020 у справі №902/368/16 та від 03.12.2019 у справі №902/235/19).

Суд зазначає, що наявні у справі докази дають можливість суду встановити фактичні дані, які входять до предмета доказування, а тому проведення експертизи є недоцільним.

У судове засідання 09.03.2021 прибув представник позивача, від представника відповідача надійшло клопотання від 09.03.2021 про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні Городнянського районного суду Чернігівської області.

Суд постановив протокольні ухвали про: відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю провести підготовче засідання у строки, встановлені чинним ГПК України; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.03.2021.

15.03.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання від 13.03.2021 про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду.

Листом Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 за підписом керівника апарату, сторони по справі № 927/1187/20 повідомлені, що у зв`язку з виходом у нарадчу кімнату судді Федоренко Ю.В., призначене на 16.03.2021 судове засідання по даній справі не відбудеться.

Ухвалою від 17.03.2021 суд повідомив сторін по справі № 927/1187/20 про перенесення судового засідання з розгляду справи по суті на 08.04.2021.

У судове засідання 08.04.2021 прибули представники сторін; суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні на 12.04.2021 та зобов`язав сторін надати в наступне судове засідання докази про оплату суми 500 000,00 грн за спірним договором та про те, що ця оплата була зарахована, як оплата за іншим договором. 08.04.2021 після закінчення судового засідання на електронну адресу суду від позивача надійшло письмове пояснення вих.№08/04-01 від 08.04.2021 в якому зазначив про те, що підтверджує, що ТОВ «Алколайн» зараховує здійснену оплату ТОВ «Ашер» в сумі 500000,00 грн згідно платіжного доручення № 1392 від 30.12.2020 в рахунок оплати за алкогольну продукцію, поставлену за договором поставки № 17 від 08.06.2016, як то і зазначено у самому платіжному дорученні, і не зараховує цю оплату як повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно Договору № 15/07-01 від 15.07.2019, або як оплату за будь-яким іншим договором, укладеним між ТОВ «Алколайн» та ТОВ «Ашер».

До пояснення додані копії: платіжного доручення № 1392 від 30.12.2020, заяви № 02/03-02 від 02.03.2021 по справі № 927/1188/20, апеляційної скарги ТОВ «Алколайн» по справі № 927/1188/20, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 по справі № 927/1188/20.

Від відповідача надійшло клопотання від 09.04.2021 про залучення до матеріалів справи документів в якому зазначив, що грошові кошти в сумі 500000,00 грн, які ТОВ «Ашер» перерахувало ТОВ «Алколайн» відповідно до платіжного доручення від 30.12.2020 № 1392 фактично були сплачені саме в рахунок повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 15/07-01 від 15.07.2019, а не в рахунок оплати за алкогольну продукцію згідно договору поставки № 17 від 08.06.2016.

До клопотання додані копії: заяви ТОВ «Алколайн» від 20.01.2021 № 20/01-02 про уточнення позовних вимог у справі № 927/1188/20, із доданими до неї копіями листа ТОВ «Ашер» від 05.01.2021 №3 та платіжного доручення ТОВ «Ашер» від 30.12.2020 № 1392; акту звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2019-25.01.2021 між ТОВ «Алколайн» та ТОВ «Ашер»; договору про припинення зобов`язань від 14.01.2021, укладеного між ТОВ «Алколайн», як Стороною -1 та ТОВ «Ашер», як Стороною -2; ухвали Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі № 927/1188/20; детальної інформації про юридичну особу ТОВ «Ашер» з ЄДРПОУ.

У судовому засіданні 12.04.2021 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

08.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ашер” (надалі – покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алколайн» (надалі – постачальник) укладено договір поставки № 17 (далі –Договір, том 1, а.с. 21-26).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 3.4, 3.9 Договору постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити в порядку, визначеному цим Договором алкогольну продукцію в асортименті (далі - Товар)

Найменування, кількість кожного найменування та ціни партії товару, що поставляється, зазначаються в накладних на поставку відповідної партії товару; поставка товару здійснюється на умовах DАР-склад покупця (Інкотермс-2010).

Приймання товару за кількістю здійснюється представником покупця в момент передачі товару. Після підписання накладної про приймання товару претензії за кількістю товару не приймаються.

Згідно пунктів 4.1, 4.3, 4.4, 5.1 Договору ціни на товар, враховуючи вартість тари та пакування встановлюються сторонами у накладних про приймання товару, а також можуть відображатись в Протоколі узгодження цін – Додаток № 1 до цього Договору. У випадку якщо ціни на товар, визначені у Додатку № 1, не відповідають цінам, вказаним в підписаних сторонами накладних, переважне значення мають ціни, узгоджені сторонами в видаткових накладних.

При передачі товару постачальник передає покупцю накладну на товар, яка є підставою для оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити постачальнику грошові кошти за передану партію товару (враховуючи товар визначений в пунктах 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4) цього договору протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, визначеного датою підписання накладних, при чому незалежно від призначення платежу, грошові кошти зараховуються спочатку за товар, який був поставлений раніше.

Загальна сума договору відповідає загальній сумі всіх накладних у відповідності до яких здійснюється передача товару на виконання даного договору.

Згідно п. 9.2 Договору строк дії цього договору – до 01.03.2018, а в частині виконання грошових зобов`язань – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Представниками сторін підписано додаток до Договору - Довіреність (зразки штампів, печаток і підписів матеріально-відповідальних осіб покупця (т.1 а.с.27-28).

У протоколі розбіжностей до Договору, який є його невід`ємною частиною, сторони виклали п. 4.4 Договору в наступній редакції: «покупець зобов`язаний сплатити постачальнику грошові кошти за передану партію товару (враховуючи товар визначений в пунктах 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4) цього договору протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, визначеного датою підписання накладних, при чому незалежно від призначення платежу, грошові кошти зараховуються за товар, який був поставлений раніше» (том 1, а.с. 29).

І Договір, і додаток до нього та протокол розбіжностей з боку відповідача підписаний директором – Петренко І.С., підпис якого скріплений відбитком круглої печатки ТОВ «Ашер».

Підписи у Довіреності та протоколі розбіжностей до Договору відповідачем не оспорюються. У протоколі розбіжностей сторонами підтверджено, що у разі підписання постачальником цього протоколу розбіжностей, Договір поставки №17 від 08.06.2016 набуває чинності, а ті його пункти, у відношенні яких складено цей протокол розбіжностей, діють в редакції покупця, вказані у даному протоколі.

Крім того, 08.06.2016 між цими ж сторонами укладено договір про надання послуг №17-У за яким замовник (ТОВ «Алколайн») доручив, а виконавець (ТОВ «Ашер») зобов`язався у період дії вказаного договору з метою збільшення об`ємів продажу і просування товарів замовника, поставляємих виконавцю згідно договору поставки №17 від 08.06.2016, надавати замовнику інформаційні і маркетингові послуги, а замовник зобов`язався прийняти виконані виконавцем послуги і сплатити їх вартість на умовах вказаного договору.

Договір про надання послуг, додаткова угода до нього від 01.03.2018, акти приймання передачі послуг з боку ТОВ «Ашер» підписані директором ОСОБА_1 , підпис якого скріплено відбитками круглої печатки ТОВ «Ашер» (т.2 а.с.121-127).

Вказані вище докази підтверджують укладення сторонами Договору поставки №17 від 08.06.2017 у наданій суду редакції, а тому заперечення позову з підстав не підписання договору уповноваженою посадовою особою відповідача судом до уваги не приймаються.

Як зазначає позивач у позовній заяві в період з 08.06.2016 по 31.12.2016 позивач поставив на адресу відповідача товар - алкогольну продукцію в асортименті на загальну суму 8 274 521,28 грн, а відповідач оплатив позивачу товар на загальну суму 5 587 467,02 грн та повернув позивачу товар на суму 227461,02 грн. Станом на 31.12.2016 заборгованість відповідача складала 2459593,24 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за грудень 2016 року (том 1, а.с. 118).

В період з 01.01.2017 по 31.12.2017 позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 16 804 825,50 грн, а відповідач оплатив позивачу товар на загальну суму 13 987 000,00 грн та повернув позивачу товар на суму 463373,44 грн. Таким чином станом на 31.12.2017 заборгованість відповідача складала 4 814 045,30 грн (16 804 825,50 + 2 459 593,24 - 13987 000,00 - 463 373,44), що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за грудень 2017 року (том 1, а.с. 119).

Станом на 31.12.2018 заборгованість відповідача за Договором складала 7481027,74 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за грудень 2018 року (том 1, а.с. 120).

В період з 15.01.2019 по 09.08.2019 позивач поставив на адресу відповідача товар - алкогольну продукцію в асортименті за Договором на загальну суму 11 001 826,68 грн. (з урахуванням коригування вартості товару (- 829,08 грн.). Факт отримання товару на вказану суму підтверджується підписаними представниками ТОВ «Ашер» видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та актами звірки взаємних розрахунків за січень-грудень 2019 року та січень-липень 2020 року (том 1, а.с. 36-117, 121-141):

- від 15.01.2019 № 216 на суму 483736,80 грн;

- від 23.01.2019 № 348 на суму 506610,72 грн;

- від 01.03.2019 № 1020 на суму 506334,72 грн;

- від 01.03.2019 № 1021 на суму 549905,40 грн;

- від 18.03.2019 № 1260 на суму 206143,20 грн;

- від 18.03.2019 № 1289 на суму 238550,76 грн;

- від 18.03.2019 № 1290 на суму 470396,88 грн;

- від 18.03.2019 № 1415 на суму 2815,20 грн;

- від 26.03.2019 № 1412 на суму 215860,32 грн;

- від 26.03.2019 № 1427 на суму 212211,96 грн;

- від 02.04.2019 № 1543 на суму 269037,36 грн;

- від 02.04.2019 № 1602 на суму 131527,80 грн;

- від 16.04.2019 № 1792 на суму 185168,16 грн;

- від 16.04.2019 № 1817 на суму 343958,64 грн;

- від 22.04.2019 № 1924 на суму 183177,36 грн;

- від 22.04.2019 № 1959 на суму 493403,04 грн;

- від 22.04.2019 № 1960 на суму 361019,08 грн;

- від 14.05.2019 № 2294 на суму 383204,64 грн;

- від 22.05.2019 № 2455 на суму 379310,40 грн;

- від 29.05.2019 № 2574 на суму 483495,20 грн;

- від 01.07.2019 № 3182 на суму 195523,20 грн;

- від 01.07.2019 № 3203 на суму 290022,60 грн;

- від 01.07.2019 № 3204 на суму 428897,16 грн;

- від 05.07.2019 № 3264 на суму 476150,40 грн;

- від 05.07.2019 № 3301 на суму 163977,12 грн;

- від 12.07.2019 № 3429 на суму 311385,00 грн;

- від 12.07.2019 № 3431 на суму 292145,64 грн;

- від 22.07.2019 № 3594 на суму 144584,16 грн;

- від 22.07.2019 № 3641 на суму 412176,24 грн;

- від 22.07.2019 № 3638 на суму 428296,68 грн;

- від 03.08.2019 № 3942 на суму 360695,88 грн;

- від 09.08.2019 № 4107 на суму 658619,40 грн;

- від 09.08.2019 № 4092 на суму 234314,64 грн;

В період з 01.01.2019 по дату звернення до суду відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 424944,90 грн, що підтверджується актами звірки за січень-вересень 2019, (том 1, а.с. 121-130) та оплатив позивачу товар за Договором в сумі 14858000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками ( том 1, а.с. 142-185).

Позивач у позовній заяві зазначає, що у відповідача залишилась перед ним заборгованість за Договором за поставлений товар в сумі 3 199 909,52 грн., яка розраховується наступним чином:

7 481 027,74 грн - заборгованість станом на 31.12.2018

+ 11 001 826,68 грн - сума поставленого товару в період з 01.01.2019 по 09.08.2019

- 424 944,90 грн - сума повернутого товару з 01.01.2019 по дату звернення до суду

- 14 858 000,00 грн - сума оплаченого товару з 01.01.2019 по дату звернення до суду.

Позивач у позовній заяві зазначив, що заборгованість в сумі 3199909,52 грн за Договором залишилась за наступними видатковими накладними:

- № 3264 від 05.07.2019 в сумі 193714,76 грн,

- № 3301 від 05.07.2019 в сумі 163977,12 грн,

- № 3429 від 12.07.2019 в сумі 311385,00 грн,

- № 3431 від 12.07.2019 в сумі 292145,64 грн,

- № 3594 від 22.07.2019 в сумі 144584,16 грн,

- № 3638 від 22.07.2019 в сумі 428296,68 грн,

- № 3641 від 22.07.2019 в сумі 412176,24 грн,

- № 3942 від 03.08.2019 в сумі 360695,88 грн,

- № 4092 від 09.08.2019 в сумі 234314,64 грн,

- № 4107 від 09.08.2019 в сумі 658619,40 грн.

Після звернення ТОВ «Алколайн» з позовною заявою до суду відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості за отриманий товар за Договором в загальній сумі 750000,00 грн, а саме 27.01.2021 згідно платіжного доручення № 32 в сумі 500000,00 грн, 29.01.2021 згідно платіжного доручення № 35 в сумі 250000,00 грн, копії яких додані до матеріалів справи (том 2, а.с. 57-58).

19.01.2021 відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 165581,98 грн за накладними № 5 на суму 26189,04 грн, № 6 на суму 101472,28 грн, № 7 на суму 26272,98 грн, № 10 на суму 11647,68 грн, копії яких містяться в матеріалах справи (том 2, а.с. 52-55). На підставі вищезазначеного, ТОВ «Алколайн» заявою від 01.02.2021 вих. № 01/02-01 зменшило позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості на суму оплаченого та повернутого товару в сумі 915581,98 грн та просить стягнути з відповідача 2284327,54 грн основного боргу, 866052,19 грн пені, 460472,03 грн 10% річних. 272816,65 грн інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що сторонами протягом більше чотирьох років виконувався договір поставки №17 від 08.06.2016, що підтверджується видатковими накладними, накладними на повернення товару, виписками по банківських рахунках з посилання у призначенні платежу на Договір, підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків.

Належними, допустимими та достатніми доказами доведено, що спірний договір виконується сторонами, що виключає його кваліфікацію як неукладеного.

Аналогічної правової позиції дійшов і Верховний Суд (п. 22 постанови Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18, п. 11 постанови Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №926/3397/17).

Відповідач доказів оплати основного боргу за Договором в розмірі 2284327,54 грн, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар за Договором, беручи до уваги відсутність належних доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2284327,54 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі прострочення покупцем оплати товару у відповідності до п. 4.4. цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, діючої в період, за який нараховується пеня. Нарахування пені припиняється в день погашення основного боргу.

Отже, сторонами у Договорі узгоджено, що нарахування пені припиняється у день погашення основного боргу, що не суперечить приписам ч.6 ст.232 ГПК України.

Позовна давність у зв`язку з стягненням з покупця неустойки (штраф, пеня) за цим Договором встановлюється сторонами строком в три роки (п. 11.2 Договору).

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача у відповідності до п. 7.1 Договору пеню в розмірі 866 052,19 грн за період з 21.08.2019 по 23.02.2021, з яких 795 685,42 грн - за період з 21.08.2019 по 10.12.2020, 50 007,26 грн - за період з 11.12.2020 по 27.01.2021 та 20 359,51 грн - за період з 28.01.2021 по 23.02.2021 згідно розрахунків (том 1 а.с. 10-19, том 2, а.с.50, 61).

Перевіривши наданий розрахунок судом встановлено, що за розрахований позивачем період з 21.08.2019 по 23.02.2021 розмір пені за видатковими накладними №3264 від 05.07.2019, №3301 від 05.07.2019, №3429 від 12.07.2019, №3431 від 12.07.2019,№ 3594 від 22.07.2019, №3638 від 22.07.2019, №3641 від 22.07.2019, №3942 від 03.08.2019, №4092 від 09.08.2019, №4107 від 09.08.2019 складає 861033,39 грн.

На суму 5018,80 грн пені нараховано необґрунтовано, що є підставою для відмови у стягненні цієї суми пені.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, що не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Згідно з частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №910/11733/18.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, з урахуванням інтересів обох сторін, беручи до уваги що відповідач здійснював часткову оплату отриманого товару як до порушення провадження у справі так і після її порушення, відсутністю збитків у позивача, очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді пені і 10% процентів річних які у загальній сумі складають 1317662,97 грн, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд дійшов до висновку про зменшення розміру пені до 5% від розрахованої судом суми, в зв`язку з чим на користь позивача судом стягується 43051,67 грн пені.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.2. Договору також за прострочення виконання грошових зобов`язань у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України покупець за вимогою постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором 10 % річних в розмірі 460472,03 грн з яких 401 833,06 грн - за період з 21.08.2019 по 10.12.2020, 41672,71 грн. - за період з 11.12.2020 по 27.01.2021, та 16 966,26 грн. - за період з 28.01.2021 по 23.02.2021 згідно розрахунків (том 1 а.с. 10-19, том 2, а.с.50, 61).

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором інфляційні втрати в розмірі 272 816,65 грн з яких 202418,64 грн - за період з вересня 2019 року по листопад 2020 року, 28799,19 грн - за грудень 2020 року та 41598,82 грн - за січень 2021 згідно розрахунків (том 1 а.с. 10-19, том 2, а.с.50, 61).

Перевіривши надані розрахунки судом встановлено, що за розрахований позивачем період з 21.08.2019 по 23.02.2021 розмір 10% річних за видатковими накладними №3264 від 05.07.2019, №3301 від 05.07.2019, №3429 від 12.07.2019, №3431 від 12.07.2019,№ 3594 від 22.07.2019, №3638 від 22.07.2019, №3641 від 22.07.2019, №3942 від 03.08.2019, №4092 від 09.08.2019, №4107 від 09.08.2019 складає 456629,58 грн. Розмір інфляційних втрат за розрахований позивачем період з вересня 2019 по січень 2021 за цими ж видатковими накладними складає 234764,79 грн.

В решті вимог про стягнення 3842,45 грн 10% річних та 38051,86 грн інфляційних судом відмовлено за необґрунтованістю.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню 2284327,54 грн боргу, 43051,67 грн пені, 456629,58 грн 10% річних та 234764,79 грн інфляційних (разом 1552427,76 грн).

08.04.2021 до суду надійшов лист позивача №08/04-01 від 08.04.2021 у якому він зазначив, що зарахував здійснену оплату відповідачем 500000 грн згідно платіжного доручення №1392 від 30.12.2020 в рахунок оплата за договором №17 від 08.06.2016. Вказану суму не було зараховано як повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №15/07-01 від 15.07.2019.

До листа додано платіжне доручення №1392 від 30.12.2020 на суму 500000 грн з призначенням платежу: оплата за алкогольну продукцію згідно договору поставки №17 від 08.06.16.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/1188/20 встановлено, що 14.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алколайн», яке надалі іменується Сторона-1, в особі директора Шмулевича Віталія Наумовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АШЕР», яке надалі іменується Сторона-2, в особі директора Петренко Ігоря Самуіловича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали договір про припинення зобов`язань, пунктом 1 якого встановили: відповідач (сторона-2) повернул позивачу (стороні-1) поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, надану за укладеним між ними договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 15/07-01 від 15.07.2019 у повному обсязі у розмірі 3000000,00 грн. (три мільйони гривень 00 копійок), сплата цих коштів відбулася у безготівковій формі на рахунок сторони-1 (позивач) згідно платіжних доручень сторони-2 (відповідач) від 30.12.2020 №1392 на суму 500000,00 грн. (з урахуванням призначення платежу, зазначеного у листі Сторони-2 від 05.01.2021 № 3, а саме - «повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №15/07-01 від 15.07.2019 Без ПДВ» замість невірного «Оплата за продукцію зг дог поставки №17 від 08/06/16, в т.ч. ПДВ»), від 04.01.2021 № 2 на суму 500000,00 грн., від 05.01.2021 №4 на суму 500000,00 грн., від 06.01.2021 № 5 на суму 500000,00 грн., від 11.01.2021 №7 на суму 500000,00 грн., від 12.01.2021 № 10 на суму 500000,00 грн. (п. 1.2 договору від 14.01.2021).

Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/1188/20 набрала законної сили з моменту її проголошення (ст.235 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, ухвалою суду яка набрала законної сили у справі №927/1188/20 встановлено, що сплата відповідачем 500000 грн платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 зарахована в оплату за іншим договором і не може враховуватися судом в рахунок оплати за договором №17 від 08.06.2016.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем при поданні позову платіжним дорученням № 14201 від 10.12.2020 сплачено 68998,45 грн судового збору (том 1, а.с. 210).

Позивачем при поданні позову ціна позову становила 4599896,64 грн, позивачем було зменшено позовні вимоги та заявлено до стягнення 3883668,41 грн. Таким чином судовий збір має становити 58255,03 грн, що на 10743,42 грн менше ніж було сплачено.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем у заяві вих. № 12/02-01 від 12.02.2021 заявлено клопотання про повернення судового збору в розмірі 10743,42 грн відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що позивачем зменшено позовні вимоги до 3883668,41 грн та фактичну оплату судового збору в розмірі 68998,45 грн при поданні позову до суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про повернення надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 10743,42 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог частково, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 45281,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер», вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 14236924, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алколайн», вул. Заводська, 34, м. Болград Одеської області, код ЄДРПОУ 39012783, 2 284 327,54 грн боргу, 43 051,67 грн пені, 456 629,58 грн 10% річних, 234 764,79 грн інфляційних втрат та 45 281,60 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову – відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Алколайн», вул. Заводська, 34, м. Болград Одеської області, код ЄДРПОУ 39012783, з Державного бюджету України 10 743,42 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №14201 від 10.12.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №927/1187/20 Господарського суду Чернігівської області.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 21.04.2021.

Суддя Ю.В. Федоренко