Ухвала суду № 96405705, 20.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.04.2021 Справа № 914/2965/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р", м. Рівне

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

про стягнення 227 360,95 грн

та зустрічним позовом: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р", м. Рівне

про визнання недійсним договору комерційної концесії

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі Банзулі М.С.

Представники:

Від позивача: Гончарук В.В.

Від відповідача: Бабяк В.Є., Буловчак В.І.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області перебуває справа за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р" до ОСОБА_1 про стягнення 227360,95 грн та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р" про визнання недійсним договору комерційної концесії.

Ухвалою суду від 15.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.

30.11.2020 на поштову адресу Господарського суду надійшла заява (вх.№34380/20) з долученими документами, якими усунуто виявлені недоліки.

Ухвалою суду від 08.12.2020 відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 05.01.2021.

Ухвалами суду від 05.01.2021 та від 26.01.2021 підготовче засідання було відкладено з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду. Ухвалою від 26.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16.02.2021.

Ухвалою суду від 16.02.2021 підготовче засідання відкладено на 02.03.2021.

16.02.2021 через службу діловодства господарського суду надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р" про визнання недійсним договору комерційної концесії від 01 грудня 2015 року.

22.02.2020 ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р" про визнання недійсним договору комерційної концесії від 01 грудня 2015 року до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

В підготовчому засіданні 02.03.2021 оголошено перерву до 23.03.2021, про що представників сторін повідомлено в судовому засіданні під розписку.

23.03.2021 ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 20.04.2021.

20.04.2021 в підготовче засідання представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) з`явився. Повідомив суд, що станом на 20.04.2021 заборгованість відповідача перед позивачем погашена в повному обсязі, у зв`язку з чим просив суд прийняти заяву про відмову від позову та закрити провадження у справі.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у підготовче засідання 20.04.2021 з`явився, просив суд прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі у зв`язку із вирішенням між сторонами усіх спірних відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно положень ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку прийняти заяву позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та заяву відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) про відмову від позову та закрити провадження у справі № 914/2965/20.

При цьому, суд роз`яснює позивачам правові наслідки відмови від позову, зокрема те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Суд зазначає, що за умовами ч. 1 ст. 130 ГПК України, яка аналогічна ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Відтак, позивач вправі звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 46, 191, 231, 234, 235 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р" від 20.04.2021 про відмову від первісного позову задоволити.

2. Прийняти відмову позивача від первісного позову.

3. Закрити провадження у справі № 914/2965/20 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р" до ОСОБА_1 про стягнення 227 360,95 грн.

4. Заяву ОСОБА_1 від 20.04.2021 про відмову від зустрічного позову задоволити.

5. Прийняти відмову позивача від зустрічного позову.

6. Закрити провадження у справі №914/2965/20 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р" про визнання недійсним договору комерційної концесії.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Мороз