Ухвала суду № 96403047, 15.04.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/414/21

Провадження № 1-в/192/107/21

Ухвала

Іменем України

15 квітня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кітова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Біжко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» Міністерства юстиції України, засудженого вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2017 року за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років 6 місяці позбавлення волі,

за участю учасників провадження:

прокурора Дякуна Г. Г.,

представника СВК №21 Нікішенка В. М.,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 .

Початок строку: 03.10.2017 року

Кінець строку: 18.01.2023 року

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення на підставі того, що адміністрацією установи було відмовлено у направленні відповідного клопотання до суду. У судовому засіданні просив клопотання задовольнити та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання. Пояснив, що своєю поведінкою та сумлінною працею довів своє право на умовно – дострокове звільнення.

Представник адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія № 21» та прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, оскільки вважали, що засуджений не довів своє виправлення.

Суд, вислухавши засудженого, представника адміністрації Солонянської виправної колонії № 21, прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого вважає, що клопотання не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з`ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.

Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.

Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.

Як встановлено в судовому засіданні, засуджений ОСОБА_1 в ДУ «Солонянська ВК №21» знаходиться з 25 січня 2018 року, на даний час відбув 2/3 частини строку покарання, працевлаштований бригадиром відділення.

Згідно характеристики засуджений ОСОБА_1 характеризується позитивно, приділяє достатньо уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи, приділяє увагу необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно, відповідально та з ініціативою ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Фізкультура та спорт», бере участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально корисну активність в організації їх роботи, входить до складу ради колективу засуджених.

Згідно довідки про заохочення та стягнення на даний період часу ОСОБА_1 має п`ять заохочень у виді подяки, застосовані до нього в період з жовтня 2019 року по жовтень 2020 року. В той же час вбачається, що до ОСОБА_1 11.11.2011 року вже був застосований такий заохочувальний захід, як умовно – дострокове звільнення, після чого він вже через 5 місяців вже був знову засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тобто вчинив корисливий умисний злочин проти власності в період умовно-дострокового звільнення.

Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Згідно наявних в особовій справі характеристик, засуджений за весь період відбування покарання характеризувався позитивно, але має тільки 1 подяку за зразкову поведінку з п`яти.

Судом також було встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину, вину у його вчиненні якого він визнає. Крім того, судом було з`ясовано, що засуджений в 2011 році був вже звільнений умовно-достроково, після чого знову засуджений за вчинення злочинів до позбавлення волі, проте належних висновків для себе не зробив. Тому суд вважає, що на даний час застосування до засудженого умовно - дострокового звільнення є недоцільним.

Комісією Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» 19 березня 2021 року було відмовлено засудженому у поданні до суду клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення особі, яка не довела свого виправлення, а також комісією установи засудженому було погоджено оцінку ступеню виправлення як такий, що не довів свого виправлення.

Суд вважає, що з моменту висновку адміністрації установи виконання покарань про те, що ОСОБА_1 не став на шлях виправлення, поведінка засудженого не змінилася таким чином, щоб стати підставою для умовно-дострокового звільнення.

З урахуванням зазначених обставин, суд не може визнати поведінку засудженого як сумлінну, а відбуття ним певної частини покарання не надає безумовного права на застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Враховуючи викладене суд, оцінивши в сукупності досліджені докази вважає, що засуджений на даний час не довів сумлінною поведінкою та ставленням до праці свого виправлення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від відбування покарання умовно-достроково.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.04.2021 року.

Головуючий: суддя О.В. Кітов