Ухвала суду № 96402778, 20.04.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2273/21

Провадження № 2-з/202/53/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

20 квітня 2021 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого-судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Піявського Е.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про забезпечення його позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТЕХНОКОМ», ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватні нотаріуси Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій Вячеславович та ОСОБА_5 , про визнання недійсним акта приймання-передачі майна, визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири, скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності, скасування запису про припинення іпотеки та поновлення іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» звернулося до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТЕХНОКОМ», ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - приватні нотаріуси Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій Вячеславович та ОСОБА_5 , в якому просять скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про припинення обтяження та скасувати в Державному реєстрі іпотек запис про припинення іпотеки, які були внесені 05.09.2017 року щодо квартири АДРЕСА_1 ; поновити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 05.03.2008 року; визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 05.09.2017 року про передачу вищевказаної квартири в приватну власність ТОВ Фірма «ТЕХНОКОМ», скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ Фірма «ТЕХНОКОМ», визнати недійсними наступні договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладені 12.10.2017 року між ТОВ Фірма «ТЕХНОКОМ» та ОСОБА_3 , 19.02.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , 19.01.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , скасувавши рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за вказаними особами та записи про право власності.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» подана заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_1 ; заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що вищевказана квартира є предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є позивач, однак без згоди іпотекодержателя право власності на предмет іпотеки було неодноразово перереєстровано на інших осіб та існує ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав та інтересів позивача в разі подальшого відчуження цього майна.

Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що дана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд з`ясовує наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

В своїй заяві позивач ставить питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 та є предметом спору.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що предметом позову ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» є скасування запису про припинення обтяження та іпотеки, визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності та записів про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, на даний час право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 .

Отже, остання як власник цього нерухомого майна має реальну можливість його відчужити чи іншим чином ним розпорядитися до розгляду справи по суті, що в разі задоволення позову ускладнить виконання рішення суду або поновлення прав позивача, на захист яких він звернувся до суду.

Тож, враховуючи наявний між сторонами спір, реальну загрозу відчуження чи розпорядження в інший спосіб спірним майном до розгляду справи по суті, суд вважає можливим застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

На переконання суду, саме такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами і не порушуватиме прав відповідачів та інших осіб, оскільки забезпечення позову носить тимчасовий характер - до вирішення судом спору, не впливає на матеріальний стан відповідача ОСОБА_1 , не призводить до понесення нею чи іншими особами додаткових витрат, не позбавляє права користування спірним майном.

Водночас суд вважає, що підстав для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 немає, так як заявлені позовні вимоги не носять майнового характеру та не передбачають подальшого вчинення виконавчих дій щодо цього майна в разі задоволення позову.

Таким чином, заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити частково.

При цьому, на думку суду, в даному випадку відсутні підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відповідно до статті 154 ЦПК України, оскільки позивач – ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» зареєстроване в Україні, застосований судом спосіб забезпечення позову не призведе до завдання збитків відповідачу чи понесення додаткових витрат.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (49044, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2 оф. 205, ЄДРПОУ 40696815) про забезпечення позову.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.Ю. Марченко