Ухвала суду № 96402386, 22.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38481/20

Провадження № 2-з/761/35/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Буцан Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Разом з позовом, представник ОСОБА_1 подав заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на майно, що ввійшло до складу спадщини, а саме на квартиру АДРЕСА_1 та Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 .

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка являється матір`ю позивача. На час смерті померла перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . В період шлюбу подружжям було набуто у власність квартира АДРЕСА_1 та Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 . Спадкоємці, чоловік померлої ОСОБА_2 та син померлої ОСОБА_3 до П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, у якій було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4 заяв про прийняття спадщини не подавали. Також, чоловік померлої, ОСОБА_2 , не надав своєї згоди на визначення розміру частки спадкодавця у спільному сумісному майні подружжя. Вказані дії відповідачів перешкоджають реалізації належного позивачу за законом права на спадкування, оскільки позбавляють позивача можливості успадкувати належну йому за законом частину у частці померлої у спільній сумісній власності подружжя. На даний час у позивача є підстави вважати, що квартира АДРЕСА_2 неофіційно, без сплати податків, здається відповідачами в оренду третім особам. Зазначає, що накладення арешту не позбавить жодного із спадкоємців права розпорядження майном, оскільки жоден з них не оформив права власності на свою частину спадщини померлої.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Так зазначив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц.

Також в зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, необхідно обґрунтувати існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, зазначити чим керувався суд, визначаючи співмірність застосованого ним виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, вказати, яким чином суд пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір, надати оцінку доводам заявника щодо забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності таких вимог.

Предметом позову є визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частини квартири АДРЕСА_2 .

Разом з тим, заявником не наведено обґрунтувань необхідності застосування обраного заходу забезпечення позову, з огляду на предмет спору та не наведено доводів, які б свідчили про те, що в разі незастосування заходів забезпечення позову - арешту майна буде утруднено, або неможливо виконати рішення суду щодо визнання права власності на спадкове майно.

Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019 р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.

Так, колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

За таких обставин, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 352, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: