Рішення № 96402127, 04.03.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11495/20

провадження № 2/753/1272/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Сирбул О.Ф.

за участю секретаря: Лаптєвої Ю.М.

представника відповідача ТзОВ «Контрамарка Україна» Атаманчука І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Груп», треті особи: Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» про стягнення неустойки, -

встановив:

У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 (далі по тексту-позивач) звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Україна» (далі по тексту-відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Груп» (далі по тексту-відповідач 2), треті особи: Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» про стягнення неустойки.

Позовні вимоги позивачем мотивовані тим, що 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 на Інтернет-сайті lviv.kontramarka.ua здійснила замовлення концертно-розважальних послуг №3781171 (6 місць) на виставу «Жізель», яка повинна була відбуватись 12 квітня 2020 року о 18:00 у приміщенні Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Згідно програмних умов Інтернет-сайту, на підтвердження здійсненного замовлення концертно-розважальних послуг №3781171, з метою отримання квитків на замовлений захід, вона здійснила платіж своєю банківською карткою на загальну суму 756 грн. 00 коп.

27 березня 2020 року співробітники відповідача-1 повідомили про неможливість відвідування вистави «Жізель» 12 квітня 2020 у Львівському національному академічному театру опери та балету імені Соломії Крушельницької та неможливість виконання взятих на себе зобов`язань щодо надання концертно-розважальних послуг у повному обсязі у зв`язку із скасуванням заходу, на що вона одразу заявила про розірвання договору про надання мені зазначених послуг та повідомила про необхідність повернення сплачених грошових коштів у розмірі 756,00грн. згідно банківських реквізитів, з яких були сплачені кошти.

31 березня 2020 року шляхом надсилання листа на електронну пошту help(a)mticket. com.ua позивач звернулась до відповідача-1 з вимогою повернути сплачені грошові кошти, на що одразу, тобто 31 березня 2020 року отримала відповідь від відповідача: для повернення коштів Напишіть заяву в довільній формі, вкажіть обставини, прикріпіть до листа електронну квитанцію про оплату, номер банківської карти з якої була оплата, ПІБ власника картки і контактний номер телефону. Вкажіть в якому банку Ваш рахунок.

Також, для повернення коштів ще потрібна квитанція від платіжної системи "іРау", вона повинна була надійти на електронну пошту після оплати замовлення. Якщо квитанції на пошті не можете знайти - зверніться на гарячу лінію платіжної системи для її відновлення за номером телефону: 0 800 60 11 60 +38 044 502 11 60 НеІр (а).ірау.uа».

Цього ж дня, позивач зібрала документи на підтвердження факту сплати придбаних квитків на концертно-розважальні Послуги, яка була здійснена через сервіс онлайн-платежів «іРау», належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсальні Платіжні Рішення», та надіслала відповідачу 1 лист, в якому повністю виконала заявлені вимоги, а саме: написала заяву в довільній формі, вказала обставини, прикріпила до листа електронну квитанцію про оплату, зазначила номер банківської карти, ПІБ власника картки і свій контактний номер телефону.

01 квітня 2020 року позивач отримала відповідь: « Ваша заява прийнято і відправлено в фінансовий відділ для повернення коштів. Чекайте надходження коштів протягом двох тижнів» та посилання на Закон України «Про звернення громадян».

Таким чином позивач вважає, що відповідачі зобов`язані були солідарно повернути грошові кошти у розмірі сплачено суми 756,00 грн. не пізніше 12 квітня 2020 року, але станом на теперішній час кошти позивачу не повернуті, що порушує її права.

Крім того, зважаючи на те, що за послуги нею було сплачено грошові кошти у розмірі 756,00 грн., а також враховуючи те, що за ч. 5 ст. 10 Закону країни «Про захист прав споживачів» у разі ненадання виконавцем послуги, він сплачує споживачу неустойки у розмірі 3% загальної вартості замовлення за кожен день прострочення, позивач вважає, що відповідачі зобов`язані солідарно відшкодувати неустойку, яка станом на 10.07.2020 становить 2041,00 грн., згідно відповідного розрахунку:

Початкова дата порушення зобов`язань 12.04.2020 кінцева дата розрахунку порушення зобов`язань 11.07.2020 вартість послуг - 756,00 грн. Кількість днів - 90 діб. Розрахунок пені: 756,00 * 3% * 90 = 2041,20 грн.

Отже, розмір неустойки у розмірі 3% загальної вартості замовлення згідно ч. 5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» становить суму у розмірі 2 041,20 грн.

У зв`язку із чим, позивач просила суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Груп» на її користь суму збитків у розмірі 756,00 грн., неустойку у розмірі 2041,20 грн. та суму судових витрат.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.07.2020 відкрито у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Перед початком судового засідання позивач подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку на підставі ч. 3 ст. 49 ЦПК України прийнято до провадження та у вимогах якої просила суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Груп» на її користь суму неустойки у розмірі 4195,80 грн. та суму судових витрат.

У судове засідання позивач не з`явилась, проте перед початком судового засідання від неї до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у якій також просила вирішити питання щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5923,00 грн.

Представник відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Україна» у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідач 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Груп» та треті особи: Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомляли судом належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за останнім відомим місцезнаходженням. Відзивів на позовну заяву від відповідачів до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 11 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29-30).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Гірвісаарі проти Фінляндії») від 27 вересня 2001 року). Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 3 ЦПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивачем 07 лютого 2020 року оформлено замовлення та оплату на інтернет-сайті lviv.kontramarka.ua концертно-розважальних послуг № 3781171 (6 місць) на виставу «Жізель», яка повинна була відбутися 12 квітня 2020 року о 18:00 год. у приміщенні Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, за адресою: м. Львів, пр. Свободи, буд. 28 , у розмірі 756 грн. 00 коп.

Згідно програмних умов Інтернет-сайту, на підтвердження здійсненного замовлення концертно-розважальних послуг №3781171, з метою отримання квитків на замовлений захід, позивач здійснила платіж банківською карткою на загальну суму 756 грн. 00 коп., що підтверджується чеком №MDUG6G1L80207 від 07.02.2020 та квитанцією за сплату № операції 48145481 від 07.02.2020.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним (договором оферти) є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Відповідно до п. 3.1. Предметом Оферти, розміщеної за посиланням https://kontramarka.ua/ru/pages/public-offer (далі-Оферта) є надання Покупцеві послуг з бронювання, оформлення, продажу і доставки (останнє-за додаткову плату, що стягується понад суму Сервісного збору) Квитків на Заходи в порядку і на умовах, передбачених цією Офертою.

Відповідно до п. 3.2. Оферти Агент (яким є Відповідач-1) не несе відповідальності за дії Принципала і/або Організатора заходу та/або третіх осіб з продажу Квитків, що діють від свого імені та/або від імені Принципала або Організатора заходу, так само як і за організацію й факт проведення Заходу.

Відповідно до п. 8.5. Оферти покупець приймає на себе всі можливі комерційні ризики, пов`язані з його діями по допущенню помилок і неточностей у наданих ним своїх особистих даних.

Відповідно до п. 4.1. та 4.2. Оферти - оферта вважається основним документом в офіційних взаєминах між Покупцем і Агентом з купівлі-продажу Квитків. Прийняття Покупцем цієї Оферти здійснюється шляхом послідовного вчинення Покупцем дій, зазначених у п. 4.3 цієї Оферти (акцепт Оферти). Вчинення акцепту Покупцем цієї Оферти проводиться добровільно і рівносильно укладенню письмового договору (п. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України).

До здійснення акцепту Оферти Покупець повинен бути впевнений, що всі умови цієї Оферти йому зрозумілі і він приймає їх безумовно і в повному обсязі.

Тобто, здійснивши покупку квитків позивач погодився з повним обсягом умов оферти.

Як встановлено у судовому засіданні 27 березня 2020 року ТзОВ «Контрамарка Україна» повідомило позивача ОСОБА_1 про неможливість відвідування вистави «Жізель» 12 квітня 2020 року у Львівському національному академічному театру опери та балету імені Соломії Крушельницької та неможливість виконання взятих на себе зобов`язань щодо надання концертно-розважальних послуг у повному обсязі.

Представник відповідача ТзОВ «Контрамарка Україна» у судовому засіданні вказав на неможливості проведення зазначеної вистави введенням карантину нормативно-правовим актом органу державної влади у зв`язку з епідемією COVID-19, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", яка передбачала заборону проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб.

У зв`язку із чим, 31.01.2020 позивачу було надіслано електронне повідомлення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 від служби технічної підтримки покупців сайту kontramarka.ua щодо алгоритму дій для повернення коштів.

31 березня 2020 року надійшла відповідь від позивача із зазначенням розміру коштів, які підлягають поверненню, зазначенням номеру карти, на яку мали бути повернені грошові кошти, ПІБ отримувача коштів, контактного номеру телефону. До листа були прикріплені необхідні копії документів, необхідних для здійснення повернення: копії квитків, квитанція ПРИВАТ24, квитанція іРау.

01 квітня 2020 року від служби технічної підтримки покупців сайту kontramarka.ua на електронну поштову адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла відповідь про те, що заяву на повернення грошових коштів прийнято і відправлено в фінансовий відділ для повернення коштів протягом наступних двох тижнів.

21 квітня 2020 року від служби технічної підтримки покупців сайту kontramarka.ua на електронну поштову адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов наступний лист в якому повідомлялось про неможливість повернення грошових коштів позивача у 14-денний строк у зв`язку з великою кількістю заявок на повернення разом з проханням поставитись з розумінням до довгого очікування.

У свою чергу, 28 квітня 2020 року позивач у відповідь на отриманий лист надіслала повторний лист з питаннями коли очікувати виплату грошових коштів.

10 червня 2020 року служба технічної підтримки покупців сайту kontramarka.ua на електронну поштову адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслала лист з повідомленням про те, що повернення грошових коштів позивача в автоматичному режимі не відбулось і необхідно здійснити повернення через банк, для чого позивачу необхідно надати повні банківські реквізити з доданими для цього інструкціями.

17 вересня 2020 року служба технічної підтримки покупців сайту kontramarka.ua на електронну поштову адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 надсилала лист з проханням надати повні реквізити для повернення коштів та інструкцією щодо цих реквізитів.

У судовому засіданні представник відповідача вказав на те, що позивач на вказаний лист відповіді не надіслав.

Так, 13 жовтня 2020 року після телефонних розмов ініційованих відповідачем ТзОВ «Контрамарка Україна» служба технічної підтримки покупців сайту kontramarka.ua отримала повні банківські реквізити, необхідні для повернення коштів позивачу.

Таким чином, грошові кошти в розмірі 756 грн. 00 коп. позивачу повернуто в повному розмірі, що підтверджено платіжним дорученням № 2262 від 13 жовтня 2020 року.

Вказана обставина була також підтверджена позивачем у заяві про збільшення позовних вимог.

Позивачка звертаючись до суду із вимогами до відповідачів про солідарне стягнення пені свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі прострочили виконання зобов`язання, а тому відповідно до ч. 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» повиннні нести відповідальність у вигляді пені в розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення, та просила солідарно відшкодувати неустойку, що становить 4 195,80 грн., надавши тому відповідний розрахунок.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 3 цієї статті збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Так, згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Як встановлено у судовому засіданні та визнано позивачкою, що зобов`язання були виконані відповідачем 1, грошові кошти в розмірі 756 грн. 00 коп. позивачу повернуто в повному розмірі, що підтверджено платіжним дорученням № 2262 від 13 жовтня 2020 року.

Однак, при цьому у зв`язку із з тим, що позивач відповідно до п. 8.5. Оферти Покупець (Позивач) приймає на себе всі можливі комерційні ризики, пов`язані з його діями по допущенню помилок і неточностей у наданих ним своїх особистих даних, а саме з не наданням повних банківських реквізитів, необхідних для повернення коштів до 13 жовтня 2020 року, законних підстав для стягнення неустойки у вигляді пені в розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення з відповідачів у суду немає.

Таким чином, за встановлених у ході судового розгляду обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 77 належність доказів предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідачів не підлягають.

У силу ст. 141 ЦПК України витрати по справі, понесені судом, слід компенсувати за рахунок держави, оскільки позивач при подачі позову до суду була звільнені по закону від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрамарка Груп», треті особи: Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» про стягнення неустойки - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: