Ухвала суду № 96402057, 06.04.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/1259/14

Провадження №4-с/711/46/21

У Х В А Л А

06 квітня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Осадчій А.Ю.,

старшого державного виконавця Прокопчук А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії (стягувач ОСОБА_1 , боржник Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України в особі Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк»), -

в с т а н о в и в :

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії (стягувач ОСОБА_1 , боржник Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України в особі Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк»). Свої вимоги мотивує тим, що ухвалою від 18.03.2020р. Придніпровським райсудом м. Черкаси, залишеною без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08.07.2020р., допущено поворот виконання рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 02.04.2014р. та від 14.04.2016р. Зокрема, стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, що стягнуті з нього на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» на підставі рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 02.04.2014р. та від 14.04.2016р. в сумі 375418грн. 36коп.

На виконання ухвали від 14.07.2020р. Придніпровським райсудом м. Черкаси виданий виконавчий лист №711/1259/14-ц.

Того ж дня, ОСОБА_1 звернувся до Центрального відділу ДВС у місті Черкаси із заявою про примусове виконання рішення.

24.07.2020р. скаржник отримав повідомлення ст. державного виконавця Центрального ВДВС Пустобаєвої О.М. про повернення виконавчого листа №711/1259/14-ц стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п.6 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист не відповідає вимогам закону.

Після виправлення описки у виконавчому листі, ОСОБА_1 знову звернувся до Центрального відділу ДВС із заявою про примусове виконання рішення.

28.01.2021р. ним отримано повідомлення державного виконавця Центрального відділу ДВС Ілляшенко І.М. про повернення виконавчого листа №711/1259/14-ц, виданого Придніпровським райсудом м. Черкаси 14.07.2020р.

Підставою повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання державним виконавцем зазначено, що назва юридичної особи – боржника не відповідає його установчим документам та інформації, що міститься в ЄДРПОУ, при цьому державний виконавець послався на п.6 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_2 звернувся до начальника Центрального відділу ДВС із скаргою від 09.02.2021р. на дії (бездіяльність) державного виконавця, яка отримана відділом 10.02.2021р. щодо здійснення перевірки рішення та дій державного виконавця під час розгляду останнім заяви стягувача про примусове виконання рішення у справі №711/1259/14-ц та зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №711/1259/14-ц.

15.02.2021р. ним отримано відповідь начальника Центрального відділу ДВС від 12.02.2021р. про відмову у задоволенні скарги та відсутність підстав для скасування повідомлень про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Скаржник вважає дії неправомірними, а повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання – незаконними. Вважає, що державний виконавець, отримавши заяву стягувача та виконавчий документ, зобов`язаний перевірити, щоб у виконавчому документі були зазначені всі дані, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та встановивши наявність цієї інформації, зобов`язаний відкрити виконавче провадження.

У виконавчому листі зазначені всі необхідні реквізити для примусового виконання судового рішення. Виконавчий лист містить повне найменування боржника, його місце знаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ.

Рішення про поворот виконання рішення суду ухвалено 18.03.2020р., а виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання 27.01.2021р., тобто зі спливом значного часу.

За цей час юридична особа могла змінити своє найменування, але зміна найменування не свідчить про припинення суб`єкта господарювання як юридичної особи, а тому такі обставини не можуть бути підставою для висновку про те, що такий суб`єкт є відмінним від відповідної юридичної особи, а виконавчий лист не відповідає вимогам закону.

Крім того, вказує, що у резолютивній частині виконавчого документа зазначена інформація, яка повністю відповідає резолютивній частині ухвали Придніпровського райсуду м. Черкаси від 18.03.2020р. Отже, скаржник вважає, що відмовляючи у прийнятті виконавчого документа до виконання, державний виконавець перевищив свої службові обов`язки та поставив під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили.

Вважає, що повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання здійснене з формальних підстав та не свідчить про невідповідність виконавчого документа вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, скаржник просить суд, - визнати дії державного виконавця Центрального відділу ДВС, які полягають у винесенні повідомлення від 24.07.2020р. та від 28.01.2021р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом №711/1259/14-2, виданим Придніпровським райсудом м. Черкаси 14.07.2020р. неправомірними; скасувати повідомлення від 28.01.2021р. та зобов`язати державного виконавця розпочати примусове виконання рішення суду та відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №711/1259/14-ц.

Ухвалою суду від 05.03.2021р. прийнято до розгляду скаргу та призначено судове засідання.

В судове засідання скаржник не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяву про розгляд справи за його відсутністю, скаргу підтримує.

В судове засідання не з`явився боржник, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Надані заперечення, за якими просить закрити провадження по справі та відмовити у задоволенні скарги.

В судовому засіданні старший державний виконавець Центрального відділу ДВС Прокопчук А.П. просила відмовити у задоволенні скарги, яку вважає безпідставною. Вважає, що назва боржника у виконавчому листі не відповідає даним з ЄДРПОУ; орган ДВС не може змінити назву боржника, а зміна може бути здійснена лише судом. Крім того, начальником Центрального відділу ДВС В. Горох надано відзив на скаргу, за якою також просить відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та матеріали, що надані державним виконавцем, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав:

встановлено, що ухвалою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 18.03.2020р., залишеною без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08.07.2020р., допущено поворот виконання рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 02.04.2014р. та від 14.04.2016р. Зокрема, стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, що стягнуті з нього на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» на підставі рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 02.04.2014р. та від 14.04.2016р. в загальній сумі 375418грн. 36коп.

24.07.2020р. скаржник отримав повідомлення ст. державного виконавця Центрального ВДВС Пустобаєвої О.М. про повернення виконавчого листа №711/1259/14-ц стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п.6 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист не відповідає вимогам закону.

На виконання ухвали від 14.07.2020р. Придніпровським райсудом м. Черкаси виданий виконавчий лист №711/1259/14-ц. У виконавчому листі зазначено, зокрема, боржника - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 02767059 та адреса знаходження Черкаського обласного управління: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 320.

Крім того, ухвалою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 14.12.2020р. визначено, що вірним у виконавчому листі Придніпровського райсуду м. Черкаси від 14.07.2020р. №711/1259/14-ц є найменування боржника - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк».

ОСОБА_1 26.01.2021р. звернувся до Центрального відділу ДВС у місті Черкаси із черговою заявою про примусове виконання рішення та надав виконавчий лист №711/1259/14-ц, що виданий 14.07.2020р.

28.01.2021р. ним отримано повідомлення державного виконавця Центрального відділу ДВС Ілляшенко І.М. про повернення виконавчого листа №711/1259/14-ц, виданого Придніпровським райсудом м. Черкаси 14.07.2020р. без прийняття до виконання з підстав того, що назва юридичної особи/боржника не відповідає його установчим документам та інформації, що міститься в ЄДРПОУ, на підставі п.6 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ щодо відокремленого підрозділу 02767059, яким є філія – Черкаське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Крім того, відповідно до витягу з ЄДРПОУ за кодом 00032129 юридична особа – Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», АТ «Ощадбанк».

Також встановлено, що ОСОБА_1 подав скаргу начальнику Центрального відділу ДВС, на що отримав відповідь від 12.02.2021р. про відмову у задоволенні скарги, як зазначено, - відсутні підстави для скасування повідомлень про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Як передбачено Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Враховуючи обов?язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, він зобов?язаний дотримуватись Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо.

Наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в МЮУ 02.04.2012 р. за №489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка діє із змінами та доповненнями, в т.ч. відповідно до наказу МЮУ № 2522/5 від 02.08.2018.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 449 ЦПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 452 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Як зазначено у ч.4 цієї статті ЗУ, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5)юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 вказаного Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З наведеного правового регулювання вбачається, що державний виконавець, отримавши виконавчий документ, зобов`язаний перевірити його на відповідність частині першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та відкрити виконавче провадження. При цьому, слід зазначити, що на державного виконавця не покладено обов`язку по заповненню та перевірці даних виконавчого документу, оскільки в даному випадку, першоджерелом походження виконавчого документу є виконавчий лист, а в даному випадку - це виконавчий лист № 711/1259/14-ц, що виданий 14.07.2020р.

При цьому, судом враховуються висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 02.07.2020р. у справі №826/9021/18.

Так, Верховний Суд наголошує на тому, що незазначення чи помилкове зазначення у виконавчому документі певних реквізитів за умови, що інші його реквізити дають підстави ідентифікувати стягувача та боржника, не може вважатися обставиною, що унеможливлює здійснення виконавчого провадження. Натомість, повернення виконавчих документів виключно з таких підстав визнається формалізмом, який не сприяє забезпеченню ефективного виконання судових рішень на практиці та фактично призводить до затягування виконання виконавчого листа, що порушує право на ефективний судовий захист і створює передумови для порушення з боку України вимог статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також у певних випадках статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

При цьому, слід звернути увагу, що у виконавчому листі викладене судове рішення, за яким - стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, що стягнуті з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» на підставі рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 02.04.2014р. та від 14.04.2016р. в сумі 375418грн. 36коп.

За результатами вирішення справи за скаргою ОСОБА_1 , судом встановлено, що стягувачем до органів ДВС разом із заявою про відкриття виконавчого провадження був наданий виконавчий лист №711/1259/14-ц, що виданий судом 14.07.2020р. Цей виконавчий лист містить всі реквізити, зокрема і щодо стягувача, і боржника. Враховуючи, що боржником є банківська установа, то, як на думку суду, його ідентифікувати державний виконавець міг.

Доводи, на які посилаються державний виконавець під час розгляду справи, начальник Центрального відділу ДВС та боржник у відзивах на скаргу, не є такими, що дають підстави для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Отже, державним виконавцем неправомірно було 28.01.2021р. повернуто стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист без прийняття його до виконання. При цьому, суд вважає, що підстав для визнання неправмірним повернення державним виконавцем 24.07.2020р. без прийняття до виконання виконавчого листа №711/1259/14-ц, немає, оскільки після цього стягувач вже скористався правом звернення його до примусового виконання через органи ДВС 26.01.2021р.

Крім того, не підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_1 про скасування повідомлення державного виконавця від 28.01.2021р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки за своєю правовою природою повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу є формою супровідного (інформативного) листа, за допомогою якого інформують адресата про здійснення певної дії та надсилання йому документів, що додаються до цього листа, і не є ні нормативно-правовим актом, ні правовим актом індивідуальної дії. Тобто повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу не може бути предметом оскарження.

Також, суд вважає, що поновити право скаржника ОСОБА_1 можливо, шляхом зобов`язання державного виконавця Центрального відділу ДВС повторно вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Придніпровським райсудом м. Черкаси 14.07.2020р. №711/1259/14-ц з врахуванням доводів, що викладені судом в цій ухвалі. При цьому, суд не може зобов`язувати державного виконавця розпочати примусове виконання рішення суду та відкрити виконавче провадження, в даному випадку, за виконавчим листом №711/1259/14-ц, оскільки це виключні повноваження органів виконання, а в цьому випадку -державного виконавця.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 447, 448, 449, 453 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Скаргу задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення повідомлення від 28 січня 2021р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом №711/1259/14-ц, виданого Придніпровським районним судом м.Черкаси 14.07.2020р. неправомірними.

Зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з врахуванням доводів, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

В іншій частині скарги відмовити.

На виконання вимог ч.2 ст. 453 ЦПК України, про виконання даної ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) необхідно повідомити суду і ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складено 15.04.2021р.

Головуючий: С. М. Позарецька