Рішення № 96402030, 21.04.2021, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/143/21

Провадження № 2-о/690/11/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого – судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_2 , представник заявника - адвокат Токар Ольга Михайлівна, заінтересована особа: Філія «Ясинуватський автодор» дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» про встановлення факту припинення трудових відносин,

в с т а н о в и в:

представник заявника просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що 20.10.2014 припинено трудові відносини між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та філією «Ясинуватський автодор» дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» ЄДРПОУ 26220584, відповідно до статті 38 КЗпП України - за власним бажанням, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , 01.10.2009 був прийнятий на роботу у філію «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» на посаду електрогазварювальника 6 розряду за наказом №22/к від 30.09.2009.

З початком бойових дій на території Донецької області в 2014, місто Ясинувата було окуповане та відійшло до непідконтрольної Україні території. Через порушення миру, та постійні бойові дії, заявник вимушений був у терміновому порядку евакуюватись з місця свого постійного проживання, та, 20.10.2014 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа відділом соціального захисту населення Звенигородської міської ради. В послідуючому переїхав на постійне місце проживання до м. Ватутіне, Черкаської області, де мешкає за адресою: АДРЕСА_1 по даний час.

Поспіхом вибуваючи з території ведення бойових дій, ОСОБА_2 , зміг забрати з місця роботи лише трудову книжку, так як ні керівництва філії «Ясинуватський автодор», ні бухгалтерії вже не було, адже територія підприємства перебувала під постійним обстрілом, таким чином звільнитись з роботи у встановленому трудовим законодавством порядку, заявник не мав змоги з причин, що не залежали від нього.

Прибувши до м. Звенигородка, Черкаської області ОСОБА_2 певний період часу мав нерегулярні неофіційні заробітки, так як не міг знайти постійного місця роботи. В березні 2021 заявнику було запропоноване працевлаштування за спеціальністю, але, пройшовши співбесіду він дізнався, що для отримання робочого місця йому необхідно встановити факт припинення трудових відносин з останнім місцем роботи, так як відповідного запису до трудової книжки не внесено.

Самостійно вирішити питання оформлення звільнення заявник не може, так як підприємство, де він працював продовжує перебувати на не підконтрольній Україні території, більше того, відповідно до розміщених в мережі Інтернет відомостей філія «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» припинила діяльність з 26.10.2020.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Ватутінського міського суду Черкаської області http://vt.ck.court.gov.ua, розміщеному на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет, поважність причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов та/або заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Суд, заслухавши представника заявника та дослідивши письмові докази справи, вважає за необхідне заяву задовольнити повністю, вимоги ОСОБА_2 законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 , 01.10.2009 був прийнятий на роботу у філію «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» на посаду електрогазварювальника 6 розряду за наказом №22/к від 30.09.2009, що стверджується записом у трудовій книжці заявника за №30 (а.с.10-16).

З початком бойових дій на території Донецької області в 2014, місто Ясинувата було окуповане та відійшло до непідконтрольної Україні території. Через порушення миру, та постійні бойові дії, заявник вимушений був у терміновому порядку евакуюватись з місця свого постійного проживання, та, 20.10.2014 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа відділом соціального захисту населення Звенигородської міської ради, що стверджується довідками (а.с.7, 8). В послідуючому переїхав на постійне місце проживання до м.Ватутіне, Черкаської області, де мешкає за адресою: АДРЕСА_1 по даний час, що стверджується актом депутата (а.с.9).

Поспіхом вибуваючи з території ведення бойових дій, ОСОБА_2 , зміг забрати з місця роботи лише трудову книжку, так як ні керівництва філії «Ясинуватський автодор», ні бухгалтерії вже не було, адже територія підприємства перебувала під постійним обстрілом, таким чином звільнитись з роботи у встановленому трудовим законодавством порядку, заявник не мав змоги з причин, що не залежали від нього.

Прибувши до м. Звенигородка, Черкаської області ОСОБА_2 певний період часу мав нерегулярні неофіційні заробітки, так як не міг знайти постійного місця роботи. В березні 2021 заявнику було запропоноване працевлаштування за спеціальністю, але, пройшовши співбесіду він дізнався, що для отримання робочого місця йому необхідно встановити факт припинення трудових відносин з останнім місцем роботи, так як відповідного запису до трудової книжки не внесено.

Самостійно вирішити питання оформлення звільнення заявник не може, так як підприємство, де він працював продовжує перебувати на не підконтрольній Україні території, більше того, відповідно до розміщених в мережі Інтернет відомостей філія «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» припинила діяльність з 26.10.2020, що стверджується випискою (а.с.17).

Ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

Відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року №875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), УДППЗ «Укрпошта» не здійснюється пересилання пошти на окремі території Донецької та Луганської областей.

Згідно розпорядження КМУ № 1085-р від 07.11.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" м. Ясинувата, Донецької області знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють на даний час свої повноваження, в тому числі і поштові служби.

Таким чином, ОСОБА_2 не мав можливості подати поштовим відправленням заяву про припинення трудових відносин, оскільки такі відправлення на вказану територію не приймаються.

Відповідно до ст.3, 221, 231 КЗпП України в порядку передбаченому главою XV цього Кодексу, підглядають розглядові індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, у тому числі членів' кооперативів, їх об`єднань, членів кооперативних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебувають з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

У ст. 232 КЗпП України визначено, які трудові спори безпосередньо розглядаються в судових і , як правило, це спори про звільнення, і спори про відмови у прийнятті на роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006).

Так, ст. 1 Хартії визначає що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

Заявник посилається на те, що встановлення факту припинення трудових відносин необхідно для подальшого його працевлаштування за новим місцем роботи.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Разом з тим, положеннями ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено гарантії прав і свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території, та визначено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

При таких обставинах, враховуючи те, що установа заінтересованої особи знаходиться на непідконтрольній Україні території, у заявника відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб окрім звернення до суду.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд прийшов до висновку, що встановлення факту, про який просить заявник, має для нього юридичне значення та не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі прав заінтересованих осіб.

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення даного факту.

А тому враховуючи викладене, суд вважає за необхідне встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що 20.10.2014 припинено трудові відносини між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та філією «Ясинуватський автодор» дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» ЄДРПОУ 26220584, відповідно до статті 38 КЗпП України - за власним бажанням.

Питання про відшкодування судових витрат заявник не ставить.

На підставі ст.3, 36, 38, 221, 231, 232 КЗпП України, ст.16 ЦК України, п.4 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст.43 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76, 78, 81, 258, 259, 263-265, 294, 315-316, 354-356, ЦПК України, суд

у х в а л и в:

вимоги за заявою ОСОБА_2 , представник заявника - адвокат Токар Ольга Михайлівна, заінтересована особа: Філія «Ясинуватський автодор» дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» про встановлення факту припинення трудових відносин - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що 20 жовтня 2014 року припинено трудові відносини між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та філією «Ясинуватський автодор» дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» ЄДРПОУ 26220584, відповідно до статті 38 КЗпП України - за власним бажанням.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21 квітня 2021 року.

Головуючий В.А. Здоровило