Постанова № 96400370, 19.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/2755/21

н/п 3/766/4477/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2021 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В.

за участю секретаря: Зими А.Б.

захисника: Бібіка А.В.

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 09.02.2021 о 03:50 годині в м. Херсоні по Миколаївському шосе, 18 керував транспортним засобом «Toyota Carolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Дав показання про те, що 09.02.2021 близько 04:00 години висадив на Миколаївському шосе пасажира, через що ввімкнув аварійні сигнали. До нього під`їхав автомобіль патрульної поліції. Спочатку поліцейські запитали документи, після чого запросили до службового автомобіля, де запропонували пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився, проте такої можливості йому не надали. Коли ж запропонували пройти огляд в медичному закладі, дійсно відмовився, бо поспішав та не міг витрачати зайвий час.

Захисник Бібік А.В. в судовому засіданні заперечив проти складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, вказавши, що направлення ОСОБА_1 було виписано, проте не вручалось. Хоча ОСОБА_1 і звинуватили у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, проте від керування автомобілем не відсторонили. Крім того, просив при прийнятті рішення врахувати, що внаслідок внесення змін до ч. 1 ст. 130 КУпАП, остання фактично скасована, а тому неможливим є притягнення до відповідальності за наведеною нормою.

Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 та його захисника, з досліджених судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №429495 від 09.02.2021, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, встановлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, а також засвідчено факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на місці складання протоколу пояснили, що 09.02.2021 їх було запрошено в якості свідків та у їх присутності запропоновано водію ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Toyota Carolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі, на що він відмовився;

- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що автомобіль «Toyota Carolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 було зупинено в м. Херсоні по Миколаївському шосе. Так останньому у присутності двох свідків запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, для чого необхідно проїхати до найближчого медичного закладу, від чого ОСОБА_1 відмовився, не висловивши згоди, як і не озвучив причин своєї відмови.

При вирішенні питання винуватості ОСОБА_1 або її спростування, врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Досліджені судом докази узгоджуються між собою та є достатніми для підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП і яке полягає саме у відмові у проходженні огляду, оскільки пункт 2.5. ПДР України покладає на водія певний обов`язок, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак наркотичного сп`яніння віднесено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення наркотичного сп`яніння. Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не заслуговують на увагу заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, щодо поспіху у власних справах як причини відмови від проходження огляду ініційованого представниками поліції, оскільки наведена обставина жодним чином не позбавляє водія від виконання обов`язку визначеного п. 2.5 ПДР.

Також не спростовують обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення і та обставин, що направлення на медичний огляд було оформлено, проте не вручено, оскільки останній своєї згоди на проходження відповідного огляду не висловив, а наявність чи відсутність відповідного направлення в матеріалах справи на доведеність вчинення особою адміністративного правопорушення жодним чином не впливає, як і не спростовує відповідні факти, а лише є процесуальним документом, який надається водієві у разі згоди на проходження огляду в медичному закладі, чого зі сторони ОСОБА_1 здійснено не було.

Не може суд погодитись і з твердженням про те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки матеріали справи не містять жодних відомостей як на підтвердження даного факту, так і на його спростування. Крім того, вказана обставина не може бути поставлена в залежність з обґрунтованістю невиконання вимог п. 2.5 ПДР.

Оцінюючи позицію захисника щодо редакції ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує таке.

Верховною Радою України 22.11.018 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон №2617-VIII), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання.

Закон №2617-VIII повинен був набрати чинності 1.01.2020, проте був відтермінований і набрав чинності 01.07.2020. Підпунктом 4 п. 1 розділу 1 цього закону були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення ст. 130 викладена в іншій редакції, що виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності водіїв транспортними засобами.

Крім того, згідно із п. 171 п. 2 цього закону Кримінальний кодекс України доповнений ст. 286-1, яка передбачала відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, після набрання чинності Закону №2617–VIII з 01.07.2020, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за ст. 130 КУпАП перестала існувати.

Відповідальність за ці дії була криміналізована та передбачена ст. 286-1 КК України, тобто відбулося посилення відповідальності за ці делікти від адміністративної до кримінальної.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Законом України від 17.06.2020 №720-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03.07.2020 були внесені зміни до закону №2617-VIII. Підпунктом 117 розділу 1 Закону №720-IX у розділі 1 Закону України «Про внесення змін до деяких актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень у п. 1; підпункти 2-4,7 виключено.

Саме підпункт 4 п. 1 і запроваджував нову редакцію ст. 130 КУпАП, яка вступала в силу з 01.07.2020 і не передбачала адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп?яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, у п. 2 розділу 1 Закону №2617-VIII виключено підпункти 127, 128, 131, 149, 171, 207. Саме підпунктом 171 доповнювався КК України статтею 286-1.

Отже, з 03.07.2020 з часу набрання чинності Закону України №720-IX кримінальна відповідальність за ст. 286-1 КК України відсутня, оскільки відбувалась декриміналізація цього суспільно небезпечного діяння. Натомість існує адміністративна відповідальність з 03.07.2020 за ст. 130 КУпАП в редакції, що діяла до набрання чинності Законом №2617-VIII.

Отже, підстав для закриття провадження щодо ОСОБА_1 згідно доводів, викладених захисником, судом не вбачається.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік..

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач – ГУК у м. Херсон обл./Херсон обл./21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) – 37959517, Банк отримувач – Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотирьохсот п’ятдесяти чотирьох) гривень.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Л.В. Валігурська