Рішення № 96399269, 20.04.2021, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/382/21

Провадження № 2/576/159/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазур С.А., розглянувши в порядку письмового спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про захист прав споживачів та визнання договору позики недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - відповідач) про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору. Позов обґрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та нею укладено договір № 2428339 від 23.08.2020, відповідно до якого нею було отримано позику. Вважає, що при укладенні вищевказаного Договору згідно з законами України «Про захист прав споживачів», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», порушені її права як споживача, що вбачається у ненаданні інформації, яка стосується суті наданих кредитором фінансових послуг, кредитний договір укладено без строку та порядку його припинення, не містить умов про відповідальність відповідача та підпису позивача. Просить визнати недійсним у цілому кредитний договір.

Ухвалою суду від 18 березня 2021 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов та відповідно пояснень щодо нього.

13 квітня 2021 року на адресу суду від ТОВ «Мілоан» надійшов відзив, відповідно до якого відповідач не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. 17.09.2020 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 2741793 на суму 6000 грн. зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами строком на 15 календарних днів, у строк до 02.10.2020, шляхом перерахування грошових коштів на банківську карту ОСОБА_1 , зазначену в анкеті-заявці в особистому кабінеті позивача. Вважають, що як при укладенні договору, так і при наданні пропозиції про укладення договору, було дотримано вимог Законів України «Про захист прав споживача», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист персональних даних». Станом на дату складання відзиву заборгованість позивача за договором про надання кредиту № 2741793 від 17.09.2020 перед ТОВ «Мілоан» відсутня, оскільки між ТОВ «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав № 56-МЛ від 16.12.2020, а тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором. Просять відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про надання кредиту № 2741793 від 17.09.2020.

Відповіді на відзив позивачем не подано.

Відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи питання про порушення відповідачем норм, встановлених частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо ненадання інформації, яка стосується суті фінансових послуг, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 17.09.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2741793 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на підставі якого позивачем був отриманий кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок 6000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, комісія за надання кредиту нараховується одноразово за ставкою 20 % від суми кредиту за договором, сукупна вартість кредиту складає 8550,00 грн.

Як встановлено із змісту кредитного договору № 2741793 від 17.09.2020, кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків, комісія, неустойка та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.

В додатку 1 до кредитного договору міститься графік розрахунків заборгованості (в тому числі суми кредиту, комісії за надання кредиту і процентів за користування кредитом) із зазначенням дати платежу (повернення кредиту та сплати комісії та процентів).

Згідно з хронологією дій щодо укладення кредитного договору № 2741793 від 17.09.2020 12.09.2020 о 18:21 було розпочато введення позичальником даних по заяві, 16.09.2020 о 13:57–було надіслано СМС з ідентифікатором (кодом), який в подальшому був введений ОСОБА_1 для здійснення акцепту пропозиції ТОВ «Мілоан», 17.09.2020 о 14:01 позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт).

Відповідно до платіжного доручення № 28334458 від 17.09.2020 на рахунок ОСОБА_1 було перераховано кошти в сумі 6000 грн. від ТОВ «Мілоан» згідно з договором № 2741793.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 Кредитного договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті товариства miloan.ua. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

Згідно з п. 5.4 Кредитного договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком розрахунків) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 року, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Позивач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від відповідача, прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції відповідача), тобто договір укладено у відповідності до вимог ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач не визнає факт підписання договору № 2428339 від 23.08.2020. В той же час, із доданих до справи матеріалів вбачається, що позивачем підписаний інший договір № 2741793 від 17.09.2020, який ним не оскаржується. Водночас оцінюючи договір № 2741793 суд зазначає, що сторони Договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Згідно з частиною другою статті 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи-споживача, враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 року, права та обов`язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України "Про захист прав споживачів".

Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".

Оскільки позивачу, як фізичній особі, було надано кредит, то позивач є споживачем фінансової послуги, а тому при розгляді даних правовідносин необхідно застосовувати спеціальний закон «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-XII (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до частини другої статті 12 ЗУ №2664-III, що узгоджується з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», перед укладенням договору про надання фінансових послуг, фінансова установа чи інший суб`єкт господарювання, що надає фінансові послуги, зобов`язані повідомити клієнта у письмовій або електронній формі, у тому числі шляхом надання клієнту доступу до такої інформації на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, про: 1) особу, яка надає фінансові послуги: а) найменування (для фізичної особи-підприємця: прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові), місцезнаходження, контактний телефон і адреса електронної пошти особи, яка надає фінансові послуги, адреса, за якою приймаються скарги споживачів фінансових послуг; б) найменування особи, яка надає посередницькі послуги (за наявності); в) відомості про державну реєстрацію особи, яка надає фінансові послуги; г) інформацію щодо включення фінансової установи до відповідного державного реєстру фінансових установ або Державного реєстру банків; ґ) інформацію щодо наявності в особи, яка надає фінансові послуги, права на надання відповідної фінансової послуги; д) контактну інформацію органу, який здійснює державне регулювання щодо діяльності особи, яка надає фінансові послуги; 2) фінансову послугу - загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включно з податками, або якщо конкретний розмір не може бути визначений, порядок визначення таких витрат; 3) договір про надання фінансових послуг: а) наявність у клієнта права на відмову від договору про надання фінансових послуг; б) строк, протягом якого клієнтом може бути використано право на відмову від договору, а також інші умови використання права на відмову від договору; в) мінімальний строк дії договору (якщо застосовується); г) наявність у клієнта права розірвати чи припинити договір, права дострокового виконання договору, а також наслідки таких дій; ґ) порядок внесення змін та доповнень до договору; д) неможливість збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди споживача фінансової послуги; 4) механізми захисту прав споживачів фінансових послуг: а) можливість та порядок позасудового розгляду скарг споживачів фінансових послуг; б) наявність гарантійних фондів чи компенсаційних схем, що застосовуються відповідно до законодавства.

Згідно зі змістом Правил надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан», приймаючи пропозицію про укладання кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується із усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та цих правил, як невід`ємної його частини тощо.

Тобто, підписання позивачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення її з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору.

Отже, відповідач в повній мірі поінформував позивача про умови надання позики відповідно до вимог чинного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами у справі, відповідачем виконано умови кредитного договору № 2741793 від 17.09.2020 в частині перерахування на банківську картку позичальника грошових коштів у сумі 6000, 00 грн.

Доказів на спростування отримання коштів за договором у розмірі 6000 грн. та користування ними позивачем не надано. Отже, при укладанні договору, приймаючи всі умови та вчиняючи дії щодо отримання коштів, позивач підтвердила свою поінформованість з умовами договору та погодилася з ними.

Таким чином, аналізуючи укладений кредитний договір № 2741793 від 17.09.2020, в сукупності з нормами Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 1 ст. 215, ч. 1 і ч. 3 ст. 203 ЦК України, суд дійшов висновку, що при укладенні та підписанні зазначеного правочину сторонами було додержано усіх вимог, передбачених нормами чинного законодавства, за змістом оспорюваного правочину сторонами досягнуто всіх істотних умов, обов`язкових для даних видів договорів, при підписанні спірного договору позивач погодилася з його умовами, перерахування на рахунок позивача кредитних коштів ніким не оспорюється, а тому умови зазначеного правочину не суперечать принципу добросовісності, підстав для визнання недійсним договору позики як в окремих частинах, так і в цілому, які наведені позивачем, судом не встановлено.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 56-МЛ від 16.12.2020. Враховуючи, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення права вимоги, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором, а відтак належним відповідачем по справі.

Отже, розглядаючи даний спір, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також і те, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, доказів того, що позивачем укладено договір позики № 2428339 від 23.08.2020 не надано, а кредитний договір № 2741793 від 17.09.2020 був укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з дотриманням вимог щодо його укладення, із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем, не доведено належними та допустимими доказами фактів, на які вона посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, а відтак, підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає, що є наслідком відмови в задоволенні позовних вимог.

Оскільки позивач при подачі позовної заяви була звільнена від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судовий збір компенсується за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 19, 81, 133, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (вул. Багговутівська 17-21, м. Київ, п.і. 04107, код ЄДРПОУ 40484607) про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.А. Мазур