
Справа № 523/18483/19
Провадження №2/523/818/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді – Кисельова В.К.
при секретарі – Дзюба Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Право», ОСОБА_2 про визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Одеської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Право», ОСОБА_2 про визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Так позивач стверджує, що її мати - ОСОБА_3 була власницею 1/2 частини домоволодіння під АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування, посвідченого Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 15 серпня 1962 року на реєстром № - 7773, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» за реєстраційним номером 12330121, номер запису: 17 в книзі:64-49.
Співвласником 1/2 частки вказаного домоволодіння була ОСОБА_4 на підставі договору дарування, р.5659 від 22.12.2005 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що 19 квітня 2008 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі зроблено відповідний актовий запис за № 607.
Після смерті матері відкрилась спадщина 1/2 частину вказаного домоволодіння.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері були діти спадкодавця – ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_5 .
У встановлений законом строк ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прийняли спадщину після смерті матері.
03 квітня 2009 року ОСОБА_1 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частину домоволодіння АДРЕСА_1 (реєстр.№2-609).
07.05.2009 року право власності на 1/4 частину вказаного домоволодіння було зареєстроване за ОСОБА_1 в КП «ОМБТІ та РОН», номер запису: 7250 в книзі 64-51.
ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері не отримав.
В 2010 році співвласниця домоволодіння ОСОБА_2 на спільній земельній ділянці побудувала житловий будинок літ. «Ж», після чого домоволодіння в цілому стало складатися з двох житлових будинків «А» і «Ж».
В 2012 році ОСОБА_2 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , третя особа по справі - ОСОБА_5 , в якому просила виділити в натурі належну їй частку домоволодіння АДРЕСА_1 , яка складається з літ. «Ж»- житловий будинок, житловою площею 101,3 кв.м, підсобною площею - 195,3 кв.м.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року була затверджена мирова угода, укладена між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за умовами якої було припинено право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , та виділено в натурі належну частку ОСОБА_2 , яка складається з літ. «Ж»- житловий будинок, загальною площею 296,6 кв.м, житловою площею 101,3 кв.м., підсобною площею 195,3 кв.м, та визнано за нею право власності на виділений в натурі житловий будинок.
10.04.2013 року ОСОБА_2 зареєструвала право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 296,6, житловою площею 101,3 кв.м, зазначений у технічному паспорті літ. «Ж» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 49826251101; номер запису про право власності 788762,
Після виділа ОСОБА_2 в натурі 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 в самостійний об`єкт нерухомого майна (1/1) і реєстрацією за нею права власності на вказаний об`єкт зі збереженням адреси - житловий будинок АДРЕСА_1 , 1/2 частина домоволодіння, що залишилася після виділа, яка зазначена в технічному паспорті літ. «А»- житловий будинок, літ. «И» - вбиральня, фактично стала також самостійним об`єктом нерухомого майна, в якому частина належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, а частина - її братові, який фактично прийняв спадщину після смерті матері.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, про що 03 серпня 2016 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис за № 7947.
Після його смерті відкрилась спадщина на частину житлового будинку з надвірною спорудою АДРЕСА_1 , яку він фактично успадкував після смерті матері ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав.
ОСОБА_1 , є спадкоємцем другої черги за законом після смерті брата. Спадкоємці першої черги за законом відсутні.
У встановлений законом строк ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті брата шляхом сумісного проживання з ним на момент відкриття спадщини, а також звернення до Четвертої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була відкрита спадкова справа № 760/2016.
Згідно з ч.5 ст. 1268 ЦК України мені належить частина житлового будинку після смерті брата з моменту відкриття спадщини, тобто з 01.08.2016 року.
Постановою державного нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса від 06.03.2019 року № 842/02-31 мені було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі св.-ва про право на спадщину за законом, в зв`язку з тим, що мною не було надано правовстановлюючий документ на спадкове майно , а також згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 158596607 від 06.03.2019 року житловий будинок під номер АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований за іншою людиною.
Відповідно до п.23 абз. 2,3 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику по справам про спадкування », «Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, що прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. При наявності умов для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання право на спадщину судовому розгляду не підлягають. У випадку відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».
Згідно з технічним паспортом, виготовленим КП «БТІ та РОН» 22.08.2019 року, житловий будинок АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. «А»: 1-1 - житлова, площею 17,4 кв.м, 1-2-житлова, площею 18,3 кв.м, 1-3 - житлова, площею 29,0 кв.м, 1-4- коридор, площею 10,5 кв.м, 1-5- коридор, площею 11,1 кв.м, загальною площею 86,3 кв.м, житловою площею 64,7 кв.м та надвірної споруди літ. «И»- вбиральня.
Вважає, що їй належить право на самостійний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. «А» з надвірною спорудою літ. «И»- вбиральня, в якому частина їй належить на підставі св.-ва про право на спадщину за законом після смерті матері, а частина, успадкована після смерті брата.
В зв`язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок літ. «А» з надвірною спорудою літ. «И» - вбиральня, розташований за адресою: АДРЕСА_2 і за даною адресою вже зареєстроване право власності за іншою особою ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_1 не в змозі зареєструвати своє право власності на підставі св.-ва про право на спадщину після смерті матері і отримати св.-во про право на спадщину за законом після смерті брата.
Способом захисту її майнових прав є визнання за ОСОБА_1 право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 , якій складається згідно технічному паспорту, виготовленому КП «БТІ та РОН» 22.08.2019 року з житлового будинку літ. «А»: 1-1 - житлова, площею 17,4 кв.м, 1-2-житлова, площею 18,3 кв.м, 1-3 - житлова, площею 29,0 кв.м, 1-4- коридор, площею 10,5 кв.м, 1-5- коридор, площею 11,1 кв.м, загальною площею 86,3 кв.м, житловою площею 64,7 кв.м та надвірної споруди літ. «И»- вбиральня.
Представник позивача в судове засідання подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представники Одеської міської Ради в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Треті особи Комунальне підприємство «Право», ОСОБА_2 про розгляд справи повідомолялись належним чином.
За вищевказаних обставин, суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження, відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.
ОСОБА_3 – мати позивача, була власницею 1/2 частини домоволодіння під АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування, посвідченого Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 15 серпня 1962 року на реєстром № - 7773, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» за реєстраційним номером 12330121, номер запису: 17 в книзі:64-49.
Співвласником 1/2 частки вказаного домоволодіння була ОСОБА_4 на підставі договору дарування, р.5659 від 22.12.2005 року (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 22.02.2018 року).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що 19 квітня 2008 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі зроблено відповідний актовий запис за № 607 (св.-во про смерть серії НОМЕР_1 ).
Після смерті матері відкрилась спадщина 1/2 частину вказаного домоволодіння.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері були діти спадкодавця - ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_5 .
У встановлений законом строк ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_5 прийняли спадщину після смерті матері.
03 квітня 2009 року ОСОБА_1 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 (реєстр.№2-609).
07.05.2009 року право власності на 1/4 частину вказаного домоволодіння було зареєстроване за ОСОБА_1 в КП «ОМБТІ та РОН», номер запису: 7250 в книзі 64-51.
ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері не отримав.
В 2010 році співвласниця домоволодіння ОСОБА_2 на спільній земельній ділянці побудувала житловий будинок літ. «Ж», після чого домоволодіння в цілому стало складатися з двох житлових будинків «А» і «Ж».
В 2012 році ОСОБА_2 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , третя особа по справі - ОСОБА_5 , в якому просила виділити в натурі належну їй частку домоволодіння АДРЕСА_1 , яка складається з літ. «Ж»- житловий будинок, житловою площею 101,3 кв.м, підсобною площею - 195,3 кв.м.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року була затверджена мирова угода, укладена між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за умовами якої було припинено право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , та виділено в натурі належну частку ОСОБА_2 , яка складається з літ. «Ж»- житловий будинок, загальною площею 296,6 кв.м, житловою площею 101,3 кв.м., підсобною площею 195,3 кв.м, та визнано за нею право власності на виділений в натурі житловий будинок.
10.04.2013 року ОСОБА_2 зареєструвала право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 296,6, житловою площею 101,3 кв.м, зазначений у технічному паспорті літ. «Ж» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 49826251101; номер запису про право власності 788762, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 22.02.2018 року.
Після виділа ОСОБА_2 в натурі 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 в самостійний об`єкт нерухомого майна (1/1) і реєстрацією за нею права власності на вказаний об`єкт зі збереженням адреси - житловий будинок АДРЕСА_1 , 1/2 частина домоволодіння, що залишилася після виділа, яка зазначена в технічному паспорті літ. «А»- житловий будинок, літ. «И» - вбиральня, фактично стала також самостійним об`єктом нерухомого майна, в якому частина належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, а частина - моєму її братові, який фактично прийняв спадщину після смерті матері.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, про що 03 серпня 2016 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис за № 7947 (св.- во про смерть серії НОМЕР_2 ).
Після його смерті відкрилась спадщина на частину житлового будинку з надвірною спорудою АДРЕСА_1 , яку він фактично успадкував після смерті матері ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав.
ОСОБА_1 , є спадкоємцем другої черги за законом після смерті брата. Спадкоємці першої черги за законом відсутні.
У встановлений законом строк ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті брата шляхом сумісного проживання з ним на момент відкриття спадщини, а також звернення до Четвертої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була відкрита спадкова справа № 760/2016 (інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 57015895).
Згідно з ч.5 ст. 1268 ЦК України мені належить частина житлового будинку після смерті брата з моменту відкриття спадщини, тобто з 01.08.2016 року.
Постановою державного нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса від 06.03.2019 року № 842/02-31 мені було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі св.-ва про право на спадщину за законом, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було надано правовстановлюючий документ на спадкове майно , а також згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 158596607 від 06.03.2019 року житловий будинок під номер АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований за іншою людиною.
Відповідно до п.23 абз. 2,3 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику по справам про спадкування », «Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, що прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. При наявності умов для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання право на спадщину судовому розгляду не підлягають. У випадку відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».
Згідно з технічним паспортом, виготовленим КП «БТІ та РОН» 22.08.2019 року, житловий будинок АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. «А»: 1-1 - житлова, площею 17,4 кв.м, 1-2-житлова, площею 18,3 кв.м, 1-3 - житлова, площею 29,0 кв.м, 1-4- коридор, площею 10,5 кв.м, 1-5- коридор, площею 11,1 кв.м, загальною площею 86,3 кв.м, житловою площею 64,7 кв.м та надвірної споруди літ. «И»- вбиральня.
ОСОБА_1 належить право на самостійний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. «А» з надвірною спорудою літ. «И»- вбиральня, в якому частина їй належить на підставі свідоцва про право на спадщину за законом після смерті матері, а частина, успадкована після смерті брата.
В зв`язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок літ. «А» з надвірною спорудою літ. «И» - вбиральня, розташований за адресою: АДРЕСА_2 і за даною адресою вже зареєстроване право власності за іншою особою ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_1 не в змозі зареєструвати своє право власності на підставі св.-ва про право на спадщину після смерті матері і отримати св.-во про право на спадщину за законом після смерті брата.
Окрім того, з листа КП "Право" від 24.02.2020р. № 54, відповідно до адресного реєстру відсутні адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо його право оспорюється або не визнається іншою особою, а також вразі втрати ним документу, який посвідчує його право власності.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1, ч.2 абз.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлено законом або договором.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК).
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Достовірними, відповідно до ст.79 ЦПК України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінивши у сукупності надати докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд вважає, що оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 після його поділу в натурі не має різних поштових адрес, а також враховуючи, що житлові примішення, якими користується позивачка є самостійним об`єктом нерухомості, то можливо визначити її адресу, згідно листа КП "Право" від 24.02.2020р. № 54, а саме: АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 211, 223, 258, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.392 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Право», ОСОБА_2 про визнання права власності– задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 право власності в цілому на житловий будинок АДРЕСА_1 , якій складається: з житлового будинку літ. «А»: 1-1 - житлова, площею 17,4 кв.м, 1-2-житлова, площею 18,3 кв.м, 1-3 - житлова, площею 29,0 кв.м, 1-4- коридор, площею 10,5 кв.м, 1-5- коридор, площею 11,1 кв.м, загальною площею 86,3 кв.м, житловою площею 64,7 кв.м та надвірної споруди літ. «И»- вбиральня.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30 -ти денний строк з дня отримання рішення.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано в 30 -ти денний строк з дня отримання його копії.
Суддя
Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2021
Судове рішення № 96399004, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 08.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 523/18483/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: