Ухвала суду № 96398787, 14.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18425/17

Провадження 6/522/231/21

У Х В А Л А

14 квітня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.

при секретарі Кісліної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку (оплата вимушеного прогулу) за час затримки виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 29.11.2018 року у справі №522/18425/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської державної академії будівництва та архітектури, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про стягнення середнього заробітку (оплата вимушеного прогулу) за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі працівника та просив суд стягнути на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 29.11.2018 р. у справі № 522/18425/17, за період з 29 листопада 2018 року по день ухвалення рішення суду.

Заява мотивована тим, що у жовтні 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської державної Академії будівництва та архітектури, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 29.11.2018 р., залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.10.2019 р., рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.03.2018 р. у справі № 522/18425/17, скасовано, позов ОСОБА_1 , задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Одеської державної Академії будівництва та архітектури № 530/ВК від 31 серпня 2017 р. про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора, декана інституту інженерно-екологічних систем Одеської державної Академії будівництва та архітектури. Стягнуто з Одеської державної Академії будівництва та архітектури на користь ОСОБА_1 : середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з роботи за період з 31 серпня 2017 р. по 29 листопада 2018 р. включно, у розмірі - 92 183,52 грн. = 312 робочих днів х 532,60 грн. (середньоденна заробітна плата); відшкодування моральної шкоди у розмірі - 2 000,00 грн.; витрати на надання правової допомоги в сумі - 4 250,00 грн. Стягнуто з Одеської державної Академії будівництва та архітектури в дохід держави судовий збір у сумі - 2 342,76 грн.

На сьогоднішній день, Позивача не поновлено на роботі та відповідно постанову Апеляційного суду Одеської області від 29.11.2018 р. у справі № 522/18425/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора, декана інституту інженерно-екологічних систем Одеської державної Академії будівництва та архітектури, не виконано.

Заявником надано уточнений Розрахунок суми середньо заробітку за час затримки виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 29.11.2018 р. у справі № 522/18425/17, за період з 29 листопада 2018 року по 14 квітня 2021 року в розмірі 315 299,20 (триста п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 20 копійок.

Відповідачем надано письмові заперечення на заяву, відповідно до яких вважає заяву необґрунтованою та просить у її задоволенні відмовити.

У судовому засіданні представники сторін надали заяви про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження видачі Відповідачем наказу про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора, декана інституту інженерно-екологічних систем Одеської державної Академії будівництва та архітектури, що дало заявнику законну підставу для звернення до суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Аналізуючи зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Як частиною першою статті 94 КЗпП України, так і частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатністю праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)», за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов`язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов`язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов`язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров`я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя.

Відповідно до статті 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення нароботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Отже, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України, яка, як вже вказувалось вище, передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене, з Одеської державної академії будівництва та архітектури на користь ОСОБА_1 повинно бути стягнуто середній заробіток за затримку виконання рішення суду за період з 29 листопада 2018 року по 14 квітня 2021 року включно. Тобто, 592 робочих дні затримки виконання рішення суду щодо поновлення на роботі, яка згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, становить 315 299,20 (триста п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 20 копійок.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. 260-261 ЦПК, ст. 236 КЗпП України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку (оплата вимушеного прогулу) за час затримки виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 29.11.2018 року у справі №522/18425/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської державної академії будівництва та архітектури, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Одеської державної академії будівництва та архітектури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 29.11.2018 р. у справі № 522/18425/17, за період з 29 листопада 2018 року по 14 квітня 2021 року в розмірі 315 299,20 (триста п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 20 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя:

14.04.21