Рішення № 96398325, 14.04.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

14.04.21

14.04.21

Справа №521/11754/20

Провадження № 2/521/176/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.

секретаря судових засідань Коновалової К.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , Третя особа: Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , Третя особа: Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.08.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білик В.В., являється власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає з того часу без реєстрації. В даній квартирі на момент розгляду позовної заяви зареєстровані позивач ОСОБА_2 та їх спільний син ОСОБА_3

19.06.2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, про що Відділом державної РАЦС у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 1123. В період шлюбу у них народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.06.2019 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. З кінця травня 2019 року відповідач ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_3 зібрали особисті речі та переїхали з належного позивачу ОСОБА_1 помешкання. З тих пір в даному житлу вони не з`являлися, належних їм речей в будинку немає, тому реєстрація вказаних осіб має формальний характер, що призводить до додаткових витрат по сплаті комунальних послуг, які не надаються, однак нараховуються за них, що в свою чергу порушує право позивача ОСОБА_1 щодо вільного розпорядження та користування своїм житлом на власний розсуд, зокрема щодо наміру здійснити продаж квартири. Будь-які особисті речі відповідача ОСОБА_2 та їх спільної дитини ОСОБА_3 в квартирі відсутні, де вони проживають на даний час, позивачу ОСОБА_1 не відомо.

Позивач та його представник - адвокат Пендей В.В. до початку судового засідання надали суду заяву, в якій просять розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки до суду не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності та відзив не надала, хоча повідомлена в установленому порядку про місце та час розгляду справи, у судове засідання викликалася судовими повістками з повідомленням, а також за допомогою кур`єрської служби.

Від представників третіх осіб: органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради було надано заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі, не заперечують проти позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату , час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за місцем його реєстрації, відповідач не з`явився до судового засідання без поважних причин та не повідомив суду поважність причини неявки, відзиву на позов відповідач не надав, та оскільки сторона позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість заочного розгляду справи на підставі наявних у ній даних та доказів.

Вивчивши наявні матеріали у їх сукупності, дослідивши відповідний позов, письмові докази, що були представлені суду, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Предметом даного позову є втрати права користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Дане питання регулюється положеннями Цивільного кодексу України та Житлового кодексу України.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі №6-57цс11, вирішення питання про зняття особи з реєстрації місця проживання залежить, зокрема від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Зігно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням не інакше як на підставі і в порядку, визначеному законом. Право громадянина на житло непорушне та гарантовано статтею 47 Конституції України.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності із ст. 317, ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Правовідносини, які виникли, регулюються статтею 391 ЦК України «Захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння», якою визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документом, до якого вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, є у т.ч. паспорт громадянина України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.

Аналогічна норма міститься і у абзаці 2 ч. 1 ст. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», відповідно до якої, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

В пункті 34 Постанови Пленуму № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ наголосив, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

При вивченні письмових доказів в даній справ судом встановлено.

Доказом набуття позивачем ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 є договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.08.2013 року, технічний паспорт від 12.12.213 року, домова книга для прописки осіб, мешкаючих в будинку АДРЕСА_1 , а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 8462672 від 26.08.2013 року та Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 66361329 від 22.08.2016 року.

Копія рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року по справі № 521/6774/19 підтверджує акт розірвання шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 .

Довідка Малиновського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області від 25.05.2020 року № 638/359 ар про відсутність письмових , усних та інших звернень (скарг) від позивача ОСОБА_2 згідно Інформаційного порталу Національної поліції, підтверджує факт відсутності конфліктів вказаної особи із позивачем ОСОБА_1 стосовно колишнього місця проживання та реєстрації.

Доказом факту реєстрації місця реєстрації позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є довідка Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради за № 718/01-07 від 18.06.2020 року.

Доказами факту відсутності місця проживання вказаних осіб є: акт обстеження житлових умов, складений 15.07.2020 комісією дільниці № 4 КП ЖКС «Черьомушки» Одеської міської ради; платіжні квитанції про сплату ОСОБА_1 комунальних платежів за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 30.05.2019 року по 14.05.2020 року; договір про надання послуг центрального водопостачання та водовідведення № 49365 від 17.10.2013 року, укладений між ВАТ «Інфокс», філіал «Інфоксводоканал» та ОСОБА_1 .

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність такого елементу як відсутність за зареєстрованим місцем проживання в кв. АДРЕСА_1 відповідача ОСОБА_2 та їх сина ОСОБА_3 , які протягом останнього року буз поважних причин не проживають за вищевказаною адресою.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Керуючись ст.258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , Третя особа: Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) такими, що втратили право користування належним ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Малиновським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, надавши в Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Роїк Д.Я.