Рішення № 96396699, 09.04.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18243/20

Провадження № 2/127/2930/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря Яковенко Д.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,–

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, мотивуючи тим, що 02.08.2016 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так як сімейне життя у сторін не склалося, 11.10.2019 року шлюб між ними було розірвано та дитина залишилась проживати з відповідачем. Позивач сплачує аліменти на утримання дитини вчасно. З часу припинення спільного проживання ОСОБА_2 почала чинити перешкод батькові у спілкуванні з сином. В зв`язку з цим, позивач звернувся до Служби у справах дітей ВМР, яка винесла рішення та встановила спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Проте в супереч вказаному рішенню, ОСОБА_2 продовжувала ігнорувати право позивача, як батька на спілкування з дитиною та брати участь в її вихованні. Також відповідач звернулася до прокуратури Вінницької області із завою про вчинення позивачем злочину, передбаченого ст. 368 КК України. За результатами розгляду заяви не було встановлено ознак складу злочину в діях позивача. З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просить визначити йому такі способи участі у вихованні та вільному спілкуванні з сином – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень без присутності матері:

- кожного вівторка з 18.10 год. до 20.00 год. з можливістю забирати дитину з садочка, коли почне в нього ходити;

- кожного четверга з 18.10 год. до 20.00 год. з можливістю забирати дитину з садочка, коли почне в нього ходити;

- кожної неділі з 10.00 год. до 18.00 год.;

- святкувати дні народження дитини з нею, з 18.00 год. по 21.00 год.;

- святкувати свій день народження разом з дитиною з 18.00 год. по 21.00 год.;

- 7 січня кожного року з 10.00 год. по 19.00 год.;

у період відпустки:

- кожен вівторок з 10.00 год. по 14.00 год.;

- кожен четверг з 10.00 год. по 14.00 год.;

- кожну неділю з 10.00 год. по 19.00 год.

- у період хвороби безперешкодно відвідувати сина за місцем його фактичного проживання/перебування (лікарня тощо).

Також просив рекомендувати батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові. Додатково пояснив, що рішенням Вінницької міської ради йому було визначено дні та години участі у вихованні та вільному спілкуванні з сином. Так, після спливу терміну, коли дозволялись побачення з дитиною без присутності матері, ОСОБА_2 не виконувала його. Відповідач хвилюється з приводу того, як сприйматиме дитину інша дружина, хоча вже має також іншого чоловіка. Позивач зазначив, що відносно нього відповідачем викликалась поліція, складались протоколи про адміністративне правопорушення, як наслідок ухвалено постанову суду та ним було подано апеляцію на неї, якою провадження закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. На думку позивача, ОСОБА_2 намагається позбавити його батьківських прав, хоча він сплачує аліменти, відвідує дитину у дитячому садочку.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що постановою Вінницького апеляційного суду було підтверджено факт вчинення позивачем домашнього насильства. Щодо виконання нею рішення Вінницької міської ради, то позивач не з`являвся на побачення з дитиною. На фото, які містяться в матеріалах справи, наглядно видно, як батько лежить в пісочниці, а дитина сама грається. З приводу вимоги про надання дитини на цілий день, то відповідачу навіть не відомо місце проживання позивача. Тому, їй не відомо де потім шукати дитину, а враховуючи вік дитини, син самостійно не зможе повідомити своє місце знаходження. Між сторонами мають місце неприязні стосунки. ОСОБА_2 визнає висновок Служби у справах дітей ВМР. Проте, відповідач та її представник просили відмовити у задоволенні позову, оскільки рішення Служби у справах дітей ВМР відносно способу участі батька у вихованні дитини не змінилось.

Представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з`явилась, проте подала до суду заяву в якій зазначила, що підтримує висновок виконавчого комітету Вінницької міської ради від 08.12.2020 року №01-00-011-74428 та просить справу розглядати та ухвалити рішення у її відсутність.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 02.08.2016 року сторони зареєстрували шлюб у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що зроблено відповідний актовий запис № 1654 (а.с. 9).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08.06.2017 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Відповідно до довідки КЗ «Дошкільного навчального закладу №43 Вінницької міської ради» №78 від 23.11.2020 року, син сторін ОСОБА_4 відвідує цей заклад з 17.09.2020 року по теперішній час (а.с. 140). Вказаний факт сторони не заперечували.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.10.2019 року у справі № 127/25152/19 позов ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 11.09.2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 32-34).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.10.2019 року у справі №127/17673/19, яке набрало законної сили 12.11.2019 року, було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 11-12).

Судом встановлено, що рішеннямВінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2019 року у справі №127/25149/19, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково та стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання аліменти в розмірі 1921,00 грн. від усіх видів доходів відповідача, до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 22-24). Слід відзначити, що на виконання вказаного рішення суду позивачем долучено копії квитанції за січень, лютий, березень, квітень, травень 2020 року (а.с. 25, 26, 27, 29, 30, 31).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 23.08.2019 року було подано заяву до Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

За результатами розгляду зазначеної вище заяви, 03.10.2019 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради було ухвалено рішення за №2504, яким визначено такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиноюОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

Протягом 6-місячного терміну у присутності матері дитини:

-щовівторка місяця з 18.10 год. до 19.30 год.;

-щоп`ятниці місяця з 17.00 год. до 19.30 год.;

-щонеділі місяця з 10.00 год. до 13.00 год.;

Після 6-місячного терміну без присутності матері дитини:

-щовівторка місяця з 18.10 год. до 19.30 год.;

-щоп`ятниці місяця з 17.00 год. до 19.30 год.;

-щонеділі місяця з 10.00 год. до 13.00 год.

Також зобов`язано батьків попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини (а.с. 14).

Позивач зазначив, що наведене вище рішення відповідачем не виконується в повному обсязі, зокрема матір не надає батькові дозвіл на спілкування дитини з батьком без її присутності.

Зі змісту заяв позивача від 19.12.2019 року, адресованих Службі у справах дітей Вінницької міської ради та ГУ НП у Вінницькій області, вбачається, що під час зустрічей з сином, визначених рішенням міської ради за №2504, ОСОБА_2 не дозволяла йому вчиняти будь-яких дій відносно сина (поїздка в басейн, парк, ігровий комплекс, поїздка в магазин за теплими речами для сина). Також 01.12.2019 року він запізнився до сина на зустріч, про що завідомо повідомив відповідача смс-повідмленням, проте коли він приїхав, то вона викликала поліцію та повідомила, що він запізнився на зустріч. Крім того, 17.12.2019 року позивач приїхав на чергову зустріч з сином привізши останньому подарунок на день Святого Миколая – дошку для малювання крейдою. ОСОБА_5 захотів малювати на дощці та заліз в авто. В цей час ОСОБА_2 почала кричати та витягати дитину з авто, мотивуючи тим, що він там возить «жінок та туберкульозних бабів», внаслідок чого син впав на землю, почав плакати та кликати батька. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 , що її знімають на камеру, щоб потім показати в суді. Після чого остання викликала поліцію стверджуючи, що він їй погрожує судом та відеозйомкою, а також саджає сина в авто, що їй не подобається, оскільки він може його викрасти. Щоразу коли ОСОБА_2 щось не подобається, вона видирає дитину в нього та тікає, при цьому син плаче, видирається з її рук, щоб побути з ним. На даний час ОСОБА_2 здійснила три безпідставних виклики поліції. З огляду на викладене, позивач просив внести зміни в рішенні Вінницької міської ради від 03.10.2019 року та дозволити йому проводити час з сином без присутності матері, оскільки остання провокує сварки перед сином, нехтує його бажаннями та залишає їм лише можливість в темну пору доби гратися з мерзлим піском на вулиці. Відносно ГУ НП у Вінницькій області, то позивач просив вжити заходів щодо дій ОСОБА_2 спрямованих на приниження його честі та гідності, шляхом безпідставних викликів поліції та наклепів (а.с. 15-16, 17-18).

З повідомлення Служби у справах дітей Вінницької міської ради від 03.01.2020 року встановлено, що ОСОБА_2 було запрошено на бесіду з приводу виконання нею рішення за №2504, а також їй письмово роз`яснено вимоги ст. 184 КУпАП та рекомендовано під час виконання батьківських обов`язків щодо дитини, враховувати вимоги чинного законодавства України. Разом з тим, ОСОБА_1 роз`яснено право звернення до суду з позовом про усунення перешкод у вихованні дитини (а.с. 19).

Після проведення Лівобережним відділенням поліції ВВП ГУНП у Вінницькій області перевірки зазначеного звернення позивача, ОСОБА_1 24.01.2020 року було надіслано лист, в якому вказано, що в ході побачень батька із дитиною між подружжям виникають постійні конфлікти так, як вони не можуть порозумітися. Згідно пояснень ОСОБА_2 будь-яких перешкод у спілкуванні батька із сином вона не чинить. Завчасно попереджає про неможливість побачень у зв`язку із хворобою дитини або іншими обставинами. Із ОСОБА_2 проведено роз`яснювальну бесіду щодо участі у вихованні дитини батька (а.с. 20).

В матеріалах справи міститься службова характеристика, видана начальником управління забезпечення протидії митним правопорушенням Подільської митниці Держмитслужби, на ім`я ОСОБА_1 , в якій зазначено, що останній працює з 02.12.2019 року на посаді головного державного інспектора відділу оперативного реагування управління забезпечення протидії митним правопорушенням Подільської митниці Держмитслужби. За час роботи проявив себе сумлінним, дисциплінованим працівником. Принциповий, старанний, вимогливий до себе та оточуючих, вірно аналізує ситуацію, комунікабельний. До дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочувався керівництвом митниці. За характером стриманий, у взаємовідносинах з колегами і громадянами тактовний і комунікабельний, самокритичний. На зауваження та критику керівництва реагує правильно, робить належні висновки (а.с. 21). Факт працевлаштування позивача у Подільській митниці Держмитслужби також підтверджується довідкою (а.с. 35).

Зі змісту заяви ОСОБА_2 від 25.02.2020 року, адресованої прокуратурі Вінницької області, вбачається, що відповідач повідомляє про те, що ОСОБА_1 за певну плату надає відомості третім особам щодо автомобілів, оскільки має доступ до бази про ввезення та зареєстрованих автомобілів, а також займається перевезенням пасажирів на комерційній основі. Вказані дії, на її думку, передбачені ст. 368 КК України (а.с. 37). Проте, зазначена заява була направлена за належністю до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Хмельницькому (а.с. 36). За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , Другим слідчим відділом СУ ТУ ДБР у м. Хмельницькому, не встановлено достатніх об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку із чим, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 41-42). Разом з тим, з метою наявності чи відсутності ознак дисциплінарного просупку відносно позивача Подільською митницею Держмитслужби було порушено дисциплінарне провадження та згодом закрите, у зв`язку із закінченням строку, у зв`язку з відсутністю в його діях дисциплінарного проступку (а.с. 43-49).

Згідно із постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2020 року у справі № 127/11468/20, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 12.10.2020 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с. 119, 120-122). Зі змісту постанови вбачається, що 10.12.2019 року о 18.30 год. у дворі будинку АДРЕСА_1 ,ОСОБА_1 вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини, а саме виражався нецензурною лайкою, вимагав переглянути час побачень з дитиною. В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт висловлювання ОСОБА_1 погроз на адресу ОСОБА_2 щодо відібрання дитини, а також факт використання ним нецензурної лайки, що охоплюються складом правопорушення, передаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В зв`язку з невиконанням відповідачем рішення Вінницької міської ради №2504, ОСОБА_1 22.06.2020 року звернувся до Служби у справах дітей ВМР із письмовою заявою, в якій просив надати йому можливість проводити час з дитиною наодинці, без сварок з колишньою дружиною (а.с. 51-52). У відповіді, на зазначену заяву, позивачу було роз`яснено право на звернення до суду з позовом (а.с. 53).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 22.08.2019 року, 01.12.2019 року, 11.12.2019 року, 17.12.2019 року, 18.12.2019 року, 25.01.2020 року, зверталася до Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області з приводу колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який вчиняє відносно неї психологічне домашнє насильство, а також з приводу годин відвідування дитини (а.с. 123-128). За результатами розгляду зазначених звернень з ОСОБА_1 було проведено роз`яснювальні бесіди профілактичного характеру.

Суд не приймає до уваги роздруківки фотознімків з дитячого майданчика, оскільки вони не стосуються предмета доказування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем чиняться позивачу перешкоди у спілкуванні батька з сином, тобто між сторонами дійсно наявний спір.

Також суд критично ставиться до скріншотів електронної переписки між сторонами, так як вони не стосуються предмету спору, а свідчать лише про неприязні стосунки між сторонами.

Згідно з висновком № 01-00-011-74428 від 08.12.2020 року, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним визначити наступні способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-щовівторка місяця з 18.10 год. до 19.30 год.;

-щоп`ятниці місяця з 17.00 год. до 19.30 год.;

-щонеділі місяця з 10.00 год. до 13.00 год.

Рекомендовано батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини (а.с. 106-108).

У висновку зазначено, що надані батьком дитини ОСОБА_1 документи підтверджують, що він може виховувати дитину. Згідно з актом обстеження умов проживання від 11.11.2020 року, складеного службою у справа дітей Вінницької міської ради. В сімї батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , створені належні умови для проживання. Між сторонами існує іспір щодо визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Суд звертає увагу, що вказаний висновок не містить рекомендацій щодо святкування днів народжень, 7 січня та спільного відпочинку дитини з батьком у період відпустки, тому суд вирішує вимогу позивача в цій частині на свій розсуд з врахуванням наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що самостійно і добровільно сторони не можуть визначитися із спільною участю у вихованні та утриманні спільної дитини, а тому порушено питання про участь у вихованні та вільному спілкуванні з їх малолітньою дитиною батька, який мешкає окремо від дитини.

Декларацією прав дитини, проголошеною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідно статті 9 Конвенції, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращім інтересам дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтями 10, 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у виховання дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи час для спілкування позивача з малолітніми сином, суд враховує вік дитини та стан його здоров`я, прихильність до кожного з батьків, необхідність його духовного та фізичного розвитку.

Суд, на підставі даних про особу батька, стосовно якого відсутні негативні характеристики, вважає, що побачення мають носити систематичний характер. Однак, оскільки дитина проживає з матір`ю, природно, що мати більше часу знаходиться з дитиною.

Таким чином, суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу щодо участі обох батьків у вихованні дитини.

Аналогічний висновок був зроблений Верховним судом у складі колегією суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01.04.2020 справа №686/687/17.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANTv. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Судом встановлено, що позивач, який є батьком дитини, активно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, позитивно характеризується. Також в матеріалах справи відсутні жодні докази щодо вчинення позивачем протиправних дій відносно сина. Матеріалами справи лише підтверджується факт існування між позивачем та відповідачем неприязних стосунків, проте це не є підставою для позбавлення (зменшення) батьківських прав ОСОБА_1 про відношенню до дитини.

Спілкування хлопчика з батьком відповідає його найкращим інтересам, а батько підтвердив своє бажання брати в житті дитини найактивнішу участь.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем не надано, а матеріали справи таких доказів не містять.

З огляду на викладене вище та виходячи із сукупності всіх обставин по справі, суд вважає за можливе встановити дні та часи спілкування батька з дитиною.

Судом взято до уваги, що з огляду на обов`язок кожного з батьків діяти в інтересах дитини, що з урахуванням обставин цієї справи вимагає від матері, з якою проживає дитина, не зважаючи на неприязні стосунки між сторонами, докладати додаткових зусиль для виправлення ситуації разом з батьком, який зі свого боку продемонстрував своє бажання і реальні можливості діяти в цьому напрямку заради найкращих інтересів дитини.

Приймаючи до уваги викладене вище та враховуючи вік дитини, місце проживання сторін, розумний баланс щодо участі обох батьків у вихованні дитини та її інтереси, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною підлягають частковому задоволенню, з визначенням такого порядку участі батька у вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- щовівторка місяця з 18 год. 10 хв. до 19 год. 30 хв.;

- щоп`ятниці місяця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв.;

- щонеділі місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Рекомендувати батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

Суд вважає, що вказані способи участі в даний період з урахуванням фактичних обставин, відповідатиме принципу «найкращих інтересів дитини», який є пріоритетним при вирішенні цієї справи. Таким чином, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування Вінницької міської ради.

Щодо решти позовних вимог, які не підлягають задоволенню, то суд виходив з інтересів дитини та її віку. При цьому суд зазначає, що після досягнення дитиною старшого віку, батько матиме право згодом вимагати змінити спосіб та порядок його участі у вихованні дитини.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 841,00 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 213,66 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 7, 9 Конвенції про права дитини, ст.ст. 10, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 153, 155, 157, 159 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 211, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною – задовольнити частково.

Визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- щовівторка місяця з 18 год. 10 хв. до 19 год. 30 хв.;

- щоп`ятниці місяця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв.;

- щонеділі місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Рекомендувати батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 213,66 грн. (двісті тринадцять гривень 66 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складений 19.04.2021 року.

Суддя: