Постанова № 96395196, 20.04.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1741/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі - Рибачик О.А.,

з участю представника позивача - адвоката Татарчук Л.І.,

представника відповідача – Ступака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувана постанова прийнята за межами строків встановлених ст. 467 Митного кодексу України, згідно якої адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш як через шість місяців з дня вчинення порушення митних правил, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через шість місяців з дня його виявлення. Зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Рівненська митниця ДФС досі перебуває в стані припинення, а відтак Поліська митниця Держмитслужби неповноважна у розгляді справи про порушення митних правил ОСОБА_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 червня 2020 року по даній адміністративній справі було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача - адвокат Татарчук Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, з підстав викладених в позові, просить позовні вимоги задоволити повністю.

Представник відповідача Ступак А.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того, пояснив, що постанова прийнята в межах строків встановлених ст. 467 Митного кодексу України та вважає, що Поліська митниця Держмитслужби була повноважна у розгляді справи про порушення митних правил ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та враховуючи встановлені на їх підставі обставини і факти, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» (код ЄДРПОУ 32413704) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи за період з 01.04.2016 року по 31.12.2018 року.

За наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Рівненській області складено акт №1329/17-00-14-07-05/ НОМЕР_1 від 03.07.2019 року.

В ході перевірки встановлено факт заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо складових митної вартості товарів, а саме не включення до митної вартості в повному обсязі витрат на транспортування оцінюваних товарів до кордону України на загальну суму 35 560,17 грн., у тому числі вартості міжнародних автомобільних вантажних перевезень транспортно-експедиційних витрат та винагороди експедитору на загальну суму 35 560,17 грн., чим порушено п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. Встановлені порушення призвели до зниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 9 245,65 грн., тому числі ввізного мита 1778,01 грн. , ПДВ – 7 467,64 грн.

На підставі викладеного, ураховуючи обставини вчиненого правопорушення, 16 січня 2020 року начальником Поліської митниця Держмитслужби Мужевим Олексієм Олександровичем було винесено постанову в справі про порушення митних правил за ознаками вчинення ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «Українська сірникова фабрика», адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України.

На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 27 736,95 грн.

Згідно ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 522 Митного кодексу України, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п`ятою статті 470, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою - п`ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Оскільки це правопорушення є триваючим, днем його виявлення є день складання акта перевірки, а розгляд справ про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України віднесено до повноважень органів доходів і зборів (ст. 522 Митного кодексу України), то адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через шість місяців з дня його виявлення.

Зважаючи, що днем складення акту перевірки №1329/17-00-14-07-05/ НОМЕР_1 є 03.07.2019 року, то у даній справі штраф за порушення митних правил міг бути накладений не пізніше 03.01.2020 року.

При цьому, суд відхиляє посилання Поліської митниці Держмитслужби на дату отримання матеріалів документальної перевірки, оскільки строк накладення адміністративного стягнення обчислюється з моменту виявлення порушення митних правил, а таке виявлення відбулось 03.07.2019 року.

З таким фактом виявлення порушення відповідач був обізнаний, оскільки Рівненська митниця ДФС станом на 03.07.2019 року була в підпорядкуванні Головного управління ДФС у Рівненській області.

21 травня 2014 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №236 затвердив Положення про Державну фіскальну службу України.

Згідно з Положенням №236, Державна фіскальна служба України була центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

До сфери повноважень новоствореної служби входили реалізація державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

До структури ДФС України входили Головні управління ДФС у областях у підпорядкуванні яких знаходились митниці.

Тобто, Рівненська митниця ДФС не була окремим державним органом, який отримав повідомлення від іншої юридичної особи Головного управління ДФС у Рівненській області, а перебувала в підпорядкуванні останнього.

Більше того, 18 грудня 2018 року постановою Кабінет Міністрів України від №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», уряд прийняв рішення про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України.

Зазначеною Постановою №1200 передбачено що реорганізація Державної фіскальної служби України шляхом її поділу на дві служби: Державну податкову службу України та Державну митну службу України; новостворені служби є центральними органами виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у податковій та митній сферах (відповідно); спрямування та координація діяльності служб здійснюватиметься Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України; служби є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, утворення Державної митної служби відбулось 16.07.2019 року.

Рішення про утворення територіальних органів Державної митної служби було прийнято пізніше – постановою Кабінет Міністрів України від 02 жовтня 2019 р. №858.

Згідно вказаної Постанови №858 було як юридичні особи публічного права утворено територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1 в якому зазначено про утворення Поліської митниці Держмитслужби.

Відповідно до п. 2 Постанови №858, постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2 у якому визначено про реорганізацію Рівненської митниці ДФС шляхом її приєднання до Поліської митниці Держмитслужби.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Поліська митниця Держмитслужби була утворена 14.11.2019 року.

Тобто, станом на 03.07.2019 року, Рівненська митниця ДФС перебувала у складі та підпорядкуванні Головного управління ДФС у Рівненській області, яке у свою чергу перебувало у підпорядкуванні ДФС України.

Суд приймає до уваги, що відповідно до Постанови №858 територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.

При розгляді даної справи це має значення у наступному контексті.

Згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа та дані про юридичних осіб - правонаступників.

Частиною 1 ст. 56 ГК України передбачено, що суб`єкт господарювання (господарська організація) може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб, шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

За загальним правилом, правонаступництво – це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас, процесуальне правонаступництво – це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Згідно ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на момент прийняття оскаржуваної постанови, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи – Рівненської митниці ДФС не внесено, зазначено статус юридичної особи – в стані припинення.

Момент правонаступництва має вирішуватися з моменту передання майна, прав та обов`язків від право попередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права).

Вказана правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 31.05.2018 у справі №910/1879/17, від 13.08.2018 у справі №910/25268/15.

Таким чином, при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав та обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акту, в якому про це має бути чітко зазначено.

Зважаючи, що матеріали справи про порушення митних правил перебували у віданні Рівненської митниці ДФС, то повноваження щодо її розгляду належали Рівненській митниці ДФС, а відтак таке повноваження мало бути передане Поліській митниці Держмитслужби передавальним актом.

До складення передавального акту Поліська митниця Держмитслужби не була наділена повноваженнями по розгляду справи про порушення митних правил ОСОБА_1 , а відтак оскаржувана постанова була винесена передчасно.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Поліська митниця Держмитслужби не мала повноважень на прийняття оскаржуваної постанови, оскільки станом на 16.01.2020 року процес реорганізації Рівненської митниці ДФС не був завершений.

Зазначене у повній мірі узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду в справі №910/7086/17 від 20.09.2018 року.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про підставність доводів позивача, а відтак про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 241, 243, 244, 246, 250, 271, 286, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил – задоволити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0626/20400/19 від 16.01.2020 року.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України – закрити за закінченням строків накладення стягнення за порушення митних правил.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Рівненського

міського суду Тимощук О.Я.