Ухвала суду № 96395122, 13.04.2021, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

справа №370/1226/15-ц

"13" квітня 2021 р. суддя Макарівського районного суду Київської області Мазка Н.Б., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пшенишного Олексія Олексійовича про відвід судді,

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_1 адвокат Пшенишний Олексій Олексійович звернувся до суду з заявою про відвід судді Косенко Альони Василівни, посилаючись на те, що 15.03.2021 року боржник ОСОБА_2 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Отримавши примірник заяви та ознайомившись з її змістом з`ясувалося, що заява боржника від 15.03.2021 року є аналогічною заяві від 15.07.2020 року, стосовно якої вже прийнято нове рішення постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15 не на користь боржника.

ОСОБА_1 вважає, що суддя Косенко А.В. не може повторно приймати участь у розгляді аналогічної заяви боржника.

Остаточним рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року №370/1226/15-ц за позовом ФОП ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 присуджено стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 грошові кошти.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 12.12.2019 року №370/1226/15 відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні заяви про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року №370/1226/15 з підстав існування заяви від 17.12.2014 року про зарахування однорідних зустрічних грошових вимог.

Постановою Верховного Суду КЦС від 18.11.2020 року №370/1226/15 залишено без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 12.12.2019 року №370/1226/15. Постановою Верховного Суду встановлено, що заява від 17.12.2014 року про зарахування зустрічних вимог є новим доказом.

15.07.2020 року боржник ОСОБА_2 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви боржник зазначив, що згідно заяви від 17.12.2014 року про зарахування однорідних зустрічних грошових вимог у нього відсутній борг.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 20.07.2020 року №370/1226/15 суддя Косенко А.В. задовольнила клопотання боржника та зупинила стягнення за виконавчими листами у справі №370/1226/15.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020 року №370/1226/15 суддя Косенко А.В. задовольнила заяву боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування ухвали суддя Косенко А.В. зазначила, що у боржника ОСОБА_2 відсутній борг, оскільки наявна заява від 17.12.2014 року про зарахування однорідних зустрічних грошових вимог.

Постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Скасована ухвала Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 07.10.2020 року №370/1226/15. Прийнято нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Верховного Суду КЦС від 03.03.2021 року №370/1226/15 відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження.

Як встановлено постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15 ОСОБА_2 не надав доказів зарахування зустрічних вимог з ОСОБА_1 на підставі спірної заяви від 17.12.2014 року про зарахування однорідних зустрічних грошових вимог. Постановою встановлено, що ОСОБА_2 ніколи не обґрунтовував відсутність у нього боргу з підстав існування заяви від 17.12.2014 року про зарахування зустрічних вимог. Встановлено, що ОСОБА_2 не надано доказів, що відповідно до ст.601 ЦК відбулося зарахування зустрічних вимог. Апеляційним судом встановлено відсутність доказів обставин наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 , що викладені в заяві від 17.12.2014 року. Жодних належних та допустимих доказів наявності боргових зобов`язань ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 на загальну суму 21435721.00 гривень не існує.

15.03.2021 року боржник ОСОБА_2 знову звертається до Макарівського районного суду Київської області з такою самою заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Заява від 15.03.2021 року є ідентичною слово в слово тій заяві від 15.07.2020 року, яка вже була предметом розгляду і з приводу якої Київський апеляційний суд постановою від 01.02.2021 року №370/1226/15 ухвалив нове рішення не на користь боржника.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 23.03.2021 року №370/1226/15 суддя Косенко А.В. знову з тих же самих підстав, а саме, керуючись заявою від 17.12.2014 року про зарахування зустрічних вимог якій вже надана належна правова оцінка апеляційним судом, зупинила виконання остаточного рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року №370/1226/15.

Водночас аналогічна заява ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню вже була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

А тому заявник вважає, що у судді Косенко А.В. були відсутні правові підстави приймати до розгляду заяву боржника від 15.03.2021 року, яка є аналогічною заяві від 15.07.2020 року, оскільки суддя Косенко А.В. вже висловила свою думку з приводу такої заяви, яка була визнана апеляційним судом необґрунтованою.

Заявник вважає, що у судді Косенко А.В. були відсутні правові підстави повторно зупиняти виконання остаточного рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року №370/1226/15, оскільки остаточною постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15 зроблено правовий висновок про неможливість визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню після ухвалення рішення суду з тих підстав, що були заявлені боржником в його однакових заявах від 15.07.2020 року та від 15.03.2021 року.

Заявник стверджує, що позиція судді Косенко А.В. у справі №370/1226/15 свідчить про її упередженість та особисту зацікавленість в ухваленні рішень виключно на користь боржника. Тому суддя Косенко А.В. викликає глибоку недовіру у ОСОБА_1 .

Заявник наголошує, що оскільки суддя Косенко А.В. вже брала участь у розгляді аналогічної заяви боржника ОСОБА_2 від 15.07.2020 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та вже має наперед сформовану думку, тобто сформувала правову позицію у даній справі з цього питання, тому з метою усунення будь яких можливих сумнівів у ОСОБА_1 щодо необ`єктивності судді Косенко А.В. при прийнятті рішення необхідно задовольнити відвід.

Заявник просить: задовольнити заяву про відвід судді Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В. у справі №370/1226/15 (провадження 6/370/41/21) по розгляду заяви ОСОБА_2 від 15.03.2021 року про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню та передати справу для здійснення повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду.

При вирішенні питання відводу слід виходити з вимог ст.36 ЦПК України, якою передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Вимогами ст.37 ЦПК України регламентована недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Вимогами ч.7, 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Заява про відвід, не містить жодної обґрунтованої підстави упередженості судді Косенко О.В.

Разом з тим, у заяві про відвід не було обґрунтовано жодної з підстав передбачених ст.36 ЦПК України, а посилання на них є шаблонним підходом до складання заяви про відвід.

Після перевірки наведених підстав для відводу судді у справі, встановлено, що сторона у справі фактично не погоджується із раніш прийнятими процесуальними рішеннями, що не є підставою для відводу судді та не може оціночно визначатись стороною як сумніви у її об`єктивності, неупередженості та незаінтересованості при розгляді цивільної справи.

Заява представника ОСОБА_1 адвоката Пшенишного О.О. про відвід судді Косенко А.В. не підлягає задоволенню, оскільки є невмотивованою, а обставини, на які посилається заявник, як на підставу недовіри судді, є необґрунтованими. Повторна участь судді в розгляді справи, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції неможлива лише після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі, які суддею не ухвалювалися по справі.

Керуючись вимогами ст.36, 37, 39, 40, ЦПК України,

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Пшенишного Олексія Олексійовича про відвід судді Косенко Альони Василівни.

Суддя