Рішення № 96393475, 31.03.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/17728/19

пр. № 2/759/469/21

31 березня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вістекс-Компані» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного знищення майна, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2019 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування матеріального шкоди у розмірі 315000 грн 00 коп. та 8120 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а загалом 323120 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ніч з 28.05.2017 на 29.05.2017 працівниками КП «Київблагоустрій» ВО КМР проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в ОК «Кооперативна-3», а також невідомі особи вивозили на автомобілях демонтовані гаражні ворота та інші конструкції, в результаті чого власнику гаражного боксу НОМЕР_1 , який знаходиться на території ОК «Кооперативна 3» завдано матеріальних збитків на суму 315000 грн 00 коп., крім цього вказані роботи проводилися у відсутність акту обстеження на підставі якого розробляється проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР), що також підтверджує незаконність дій та поспіх знищенню приватного майна, щоб власник не змогли чинити перешкоди, окрім матеріальних збитків позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у завданні негативних наслідків в результаті знищення приватного майна.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 01.10.2019 відкрито загальне позовне провадження (а.с. 39).

01.11.2019 відповідач по справі подав відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує з підстав того, що відповідач не вчиняв жодних дій на виконання рішення ДМБВО КМР (КМДА), матеріали справи не містять жодних належних доказів, які б підтверджували факт вчинення КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) будь-яких дій із демонтажу гаражів по АДРЕСА_1, при цьому 23.11.2016 першим заступником директора ДМБЗПС ВО КМР (КМДА) було прийнято рішення про демонтаж (доручення) №064-11370 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме: гаражів авто кооперативу «Кооперативна-3», в той же час матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б стверджували, що станом на сьогоднішній день нерухоме майно позивача знищено, а тому відсутні всі необхідні умови неправомірності поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку, вини) та як наслідок правових підстав для застосування ст. 1166 ЦК України щодо КП «Київблагоустрій», оскільки рішення щодо демонтажу гаражів приймалося Департаментом міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА), безпосередні дії із демонтажу вчинялись ТОВ «Вістекс Компані» та взагалі наявність шкоди не доведено (а.с. 43-53).

25.11.2019 представником позивача подано до суду відповідь відзив в якому зазначив, що аргументи відповідача викладені у п.п. 2, 3 відзиву спростовуються постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, якою визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, виконавчого органу КМР (КМДА) щодо видачі доручення №064-11370 від 23.11.2016 та скасовано доручення №064-11370 від 23.11.2016, також відповідачем подано до відзиву незрозумілі акти демонтажу невідомих об`єктів розташованих по АДРЕСА_1 на протязі 2016-2017 рр., які жодним чином не стосуються заявленого позову, стосовно заперечення відповідача розміру матеріального збитку то його доводи не ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовують саме такий розмір збитку, крім цього посилання на те, що рішення про знесення гаражу приймалося Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища, виконавчого органу КМР (КМДА) також не заслуговує на увагу, оскільки суди правильно встановили, що відповідальне рішення прийнято відносно гаражів за іншою адресою: АДРЕСА_1 , у той час як належний позивачу гараж знаходився за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 80-82).

09.12.2019 відповідач по справі подав заперечення щодо наведених обставин зазначених у відповіді на відзив, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з підстав того, що КП «Київблагоустрій» ВО КМР (КМДА) не вчиняло жодних дій на виконання рішення Департаменту міського благоустрою ВО КМР (КМДА), до того ж матеріали справи не містять таких доказів щодо дій з демонтажу гаражів по АДРЕСА_1, при цьому 23.11.216 першим заступником директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища ВО КМР (КМДА) було прийнято рішення про демонтаж (доручення) №064-11370 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме гаражів Автокооперативу «Кооперативна 3» за адресою: АДРЕСА_3, а у травні, червні 2017 р на виконання зазначеного рішення ТОВ «Вістекс-Компані» було проведено демонтаж гаражів Автокооперативу «Кооперативна 3», після чого постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 у справі №826/734/17 було визнано протиправними дії Департаменту щодо видачі доручення №064-11370 п від 23.11.2016, до того ж матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтвердили, що станом на сьогоднішній день нерухоме майно позивача є знищеним (втраченим), а тому із вищезазначеного слідує віжсутність всіх необхідних умовта як наслідок підстав для застосування ст.. 1166 ЦК України щодо КП «Київблагоустрій» (а.с. 84-87).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.02.2020 залучено по спарві третіх осіб, а саме: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, ідентифікаційний код 34926981) та ТОВ «Вістекс-Компані» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 29, ідентифікаціний код 41055559) (а.с. 91).

13.02.2021 ухвалою суду по справі призначено судово-економічну експертизу (а.с. 92).

Постановою Київського апеляційного суду від 12.08.2020 залишено без змін ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.02.2020 про призначення судово-економічної експертизи (а.с. 169-173).

26.02.2021 ухвалою судді провадження по справі відновлено (а.с. 229).

16.03.2021 та 18.03.2021 представник відповідача по дав до суду письмові пояснення з приводу позовних вимог в яких зазначив, що з даного позивачем до матеріалів справи витягу з ДРРПНМ вбачається, що підставою виникнення права власності на гаражний бокс є довідка №19 видана 15.11.2016 ОК «Кооператвина 3», при цьому за змістом порядку встановлено, що державна реєстрація прав, здійснюється державним реєстратором на підставі відповідних правовстановлюючих документів, таким чином право власності позивача на зазначене майно ґрунтується лише на відомостях, що містяться в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому при подачі зазначеного позову, позивач має належним чином підтвердити своє право власності на майно, яке було незаконно знищено, щодо місця знаходження гаражного боксу відповідач зазначив, що даний гаражний бокс існує як об`єкт матеріального світу, що виключає його демонтаж у травні 2017 р., оскільки згідно інформації з Публічного геопорталу Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення діяльності (МІАС ЗМД) «Містобудівний кадастр Києва» станом на 2005, 2011, 2012, 2013 рр. на місці розташування гаражного боксу № 4 у відповідності до плану схеми відсутнє будь-яке майно, натомість у 2005, 2011, 2012 на місці розташування вказаного гаражного боксу розташовані зелені насадження (дерева), що підтверджується фотознімками, що у свою чергу виключає місцезнаходження будь-якої споруди, до того ж документи, які б підтверджували право користування позивачем земельною ділянкою та/або присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна матеріали справи не містять (а.с. 74-81 т. 2).

Представник позивача не було допущено у судове засідання через відсутність договору про надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі, або Довіреністю.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 811/1507/18.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 73), причини неявки суд не повідомив, заяви пр. розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зі змісту п. 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11.04.2011 у справі «Жук проти України», яке підлягає застосуванню відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11.09.1997, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно довідки вих. № 19 від 12.11.2016 виданої ОК «Кооперативна 3» ОСОБА_2 є власником гаражу (гаражного боксу) НОМЕР_1 загальною площею 72,3 кв.м, розташованого по АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Зазначені обставини також підтверджуються технічним паспортом на гараж АДРЕСА_2 (ОК «Кооперативна 3») виконаного ТОВ «Центральне БТІ» 28.04.2016 (а.с. 14-16).

Згідно звіту про оцінку майна від 15.05.2017, а саме гаражний бокс, загальною площею 72,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що в ході розрахунків, проведених порівняльним відходом, було отримано значення вартості об`єкті оцінки, яку на думку «Оцінювача» можна інтерпретувати, як ринкову вартість, що станом на дату оцінки становить 315000 грн 00 коп. (а.с. 5-13).

Згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.12.2016 ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме гаражного боксу № 4-Н на підставі довідки серія та номер 19 від 15.11.2016 виданої ОК «Кооперативна 3» (а.с. 18).

Відповідно до листа від 23.11.2016 №064-11370 Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) на підставі положення затвердженого розпорядженням ВО КМР (КМДА) від 27.01.2011 №94 «Правил благоустрою м. Києва» затверджених рішенням КМР від 25.12.2008 №1051/1051 доручено КП «Київблагоустрій» вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31).

10.05.2017 між КП «Київблагоустрій» ВО КМР (КМДА) та ТОВ «Вістекс-Компані» укладено договір №68 про надання послуг демонтажу самовільно розміщених на території м. Києва об`єктів та доставкою даних об`єктів на майданчик тимчасового зберігання (а.с. 57-62).

29.05.2017, 02.06.2017, 04.12.2016, 03.12.2016 членами комісії ТОВ «Вістекс-Компані» складено акти №НО-23/ВК, №НО-22/ВК, 03.248/1/ВК, 03-270-1/ВК, 03-270/ВК, 16/4-12-01, 16/4-12-02, 16/4-12-03, 16/4-12-04, 16/3-12-04, 16/3-12-03 про проведення демонтажу розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору з надання послуг №68 від 10.05.2017 згідно припису №1617525 від 03.11.2016 (а.с. 63).

30.05.2017 головою ОК «Кооперативна 3» складено акт про знищення (руйнування) гаражних боксів, проте, що в ніч з 28.05.2017 по 29.05.2017 працівниками КП «Київблагоустрій» ВО КМР (КМДА) проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в ОК «Кооперативна 3» за адресою: м. Київ, вул. Академіка Корольова, 5 (а.с. 28).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/734/17 від 14.12.2017 визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) щодо видачі доручення №064-11370 від 23.11.2016 та скасовано зазначене доручення (а.с. 19-22).

Вказану постанову від 14.12.2017 Окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 14.03.2018 (а.с. 23-27).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №28023/20-43 від 23.02.2021 ринкова вартість об`єкта нерухомості гаражного боксу АДРЕСА_2 , а також вартості пропозицій продажу аналогів, станом на в цінах на 05.02.2021 становить 368990 грн 00 коп., проте розмір матеріальної шкоди, що завдано ОСОБА_1 , внаслідок демонтажу гаражного боксу АДРЕСА_2 встановити не вбачається за можливе через відсутність у матеріалах даних щодо проведення демонтажних робіт та будівельних конструкцій, будівельних робі по проведенню відновлення гаражного боксу, а також неможливості встановити пошкодження (руйнування) гаражного боксу за результатом натурного обстеження станом на 05.02.2021 (а.с. 215-228).

Крім цього, згідно листа Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) від 06.08.2020 №055-8657 встановлено, що у реєстрі адрес відсутні від осоті про документ стосовно присвоєння будь-якому об`єкту нерухомості поштової адреси по АДРЕСА_2 (а.с. 23).

Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) від 16.10.2020 №055-113848 у реєстрі адрес відсутні від осоті про документ присвоєння будь-якому об`єкту нерухомості поштової адреси АДРЕСА_2 , а також відсутні від осоті пр. документи щодо присвоєння будь-якому об`єкту нерухомого майна ОК «Кооперативна 3» та будь-якому об`єкту нерухомого майна ГБК «Кооперативна 3» (а.с. 24, 25).

Згідно лисів від 10.08.2020 №107-42/5122, від 15.10.2020 №107-42/6717 Святошинської РДА у АДРЕСА_1 об`єкту нерухомого майна у Святошинській РДА у м. Києві не присвоювалася та відповідні документи не надавалися (а.с. 26, 27).

Згідно п. 13.3.2 Правил благоустрою м. Києва рішення про демонтаж самовільно встановлених розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд приймається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням пропозицій органів, що виявили самовільне розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд.

Відповідно до положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) затвердженого розпорядженням КМР від 17.05.2013 №711 до повноважень Департаменту належить, здійснення контролю за станом спрямованих на виконання Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м. Києва.

Тому відповідно до п.п. 13.3.2, 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва та Положення Департамент міського благоустрою ВО КМР (КМДА) здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи з демонтажу елементів благоустрою.

Крім цього, згідно із зазначених актів на наслідками проведеного демонтажу згідно рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) №064-11370 від 23.11.2015, вбачається, що виконавцем зазначених робіт є ТОВ «Вітекс-Компані».

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що відповідно до ст.ст. 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. (Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №9 від 24.10.2003).

Таким чином із матеріалів справи не вбачається, що саме КП «Київблагоустрій» ВО КМР (КМДА) було вчинено роботи щодо демонтажу гаражів по АДРЕСА_1 .

Статтею 41 Конституції України передбачає, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні за змістом положення закріплено у ст. 319 ЦК України.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість земл, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист порушеного права особа реалізує перш за все шляхом звернення до суду з відповідним позовом, за наслідками розгляду якого суд ухвалює судове рішення.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що, вказаний гаражний бокс належить позивачу на підставі довідки №№19 від 12.11.2016 виданої ОК «Кооператвина 3».

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наведено визначення державної реєстрації як офіційного визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, тому ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не можна.

Так, відповідно до порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно а їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідно реєстрації, передбачені, зокрема, Законом України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

А тому виходячи із вищенаведеного та беручи до уваги в сукупності підстави та мовити звернення до суду згідно ст. 386 ЦК України, саме власник, права якого порушені, має право на відшкодування завдано йому майнової та моральної шкоди.

До того ж у ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено підстави виникнення права власності на підставі довідки, в тому числі, яка видана кооперативом, при цьому як встановлено вище, зазначеному об`єкті нерухомого майна не присвоєно поштової адреси.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Суд дійшов висновку, що зазначені обставини на які посилається позивач не доводять порушення її права власності, а як наслідок у неї не виникає права на відшкодування матеріальної шкоди, при цьому суд бере до уваги експертний висновок, яким так і не встановлено розмір матеріального збитку на підставі поданих документів, а тому позовні вимоги не знайшли свого підтвердженні в ході розгляду справи.

Таким чином, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку що позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 13, 41 Конституції України; ст.ст. 376, 383, 386, 319, 391 ЦК України; Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вістекс-Компані» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного знищення майна, стягнення моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 02.04.2021.