Вирок № 96393411, 20.04.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2664/21

Провадження № 1-кп/758/1028/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2021 м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючої-судді Будзан Л.Д.

за участі :

секретаря судового засідання Іванюк І.О.,

прокурора Міщенка Е.Е.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105070000315 від 21.02.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ноябрськ Тюменської області Російської Федерації, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, з повною середньою освітою, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий -23.08.2019 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 роки позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

20.02.2021 приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Правди, 47, ТРЦ « Ретровіль» в приміщенні магазину «Sinsay», який належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (код ЄДРПОУ 32435513), почав оглядати стелажі з одягом. В цей момент у нього виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: жіночого та чоловічого одягу, жіночих прикрас, які знаходились на стелажах магазину у вільному доступі.

Реалізуючи свій протиправний умисел, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 20.02.2021 приблизно о 16 годині 00 хвилин перебуваючи в приміщенні магазину «Sinsay» взяв з полиці жіночі сережки ZР890-GLD-ONE, які коштують 64 грн.( без ПДВ), набір жіночих перснів УР262- GLD-ONE, які коштують 96 грн.( без ПДВ), сорочку чоловічу 0328А- 99Х-М, яка коштує 287 грн. 20 коп. (без ПДВ), светр чоловічий (зелений) ZL809- 67Х-ХS, який коштує 187 грн. 20 коп.( без ПДВ), жіночі штани чорного кольору УJ455-99J-38, які коштують 127 грн. 20 коп. (без ПДВ) та направився до примірочної.

В подальшому ОСОБА_1 зайшов до примірочної та відірвав бирки від вищевказаних товарів та поклав вказані речі до пакету білого кольору який сховав собі під куртку. Після чого направився до виходу з магазину, при цьому пройшовши касову зону та антикрадіжні рамки без сплати за товар, тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останнього затримали працівники поліції, тобто вказаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 міг спричинити магазину «Sinsay», який належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (код ЄДРПОУ 32435513), матеріальну шкоду на загальну суму 861 грн. 60 коп. (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини скоєного так, як про них зазначено в обвинувальному акті. Пояснив, що 20.02.2021, перебуваючи у ТЦ «Ретровіль», захотів зробити своїй дівчині подарунок, однак оскільки він не працює та у нього бракувало коштів, вирішив вкрасти речі. Вказав, що розуміє, що вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку за попереднім вироком суду, однак просив суд суворо його не карати та не призначати позбавлення волі, так як має ще молодшого брата та матір.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчиненого кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки.

Представник потерпілого Токмина Т.О. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву згідно якої просила провести судовий розгляд без її участі , зазначила, що обвинувачення підтримує в повному обсязі, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти наміру не буде, щодо покарання покладається на розсуд суду.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, беручи до уваги заяву представника потерпілого Токминої Т.О., згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України. Вина ОСОБА_1 у вчиненому є доведеною поза розумним сумнівом.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, ступінь реалізації злочинного наміру, а саме вчинення закінченого замаху, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щирому каятті.

Крім цього, суд бере до уваги характеризуючі дані обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, вчинив кримінальний проступок під час іспитового строку за попереднім вироком суду, у нього наявне постійне місце реєстрації та проживання, де він характеризується негативно, спокою громадян та громадського порядку не порушує, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно непрацевлаштований, неодружений, на утриманні дітей не має.

Враховуючи вищевикладене, думку представника потерпілого, яка в частині призначення покарання поклалася на розсуд суду, беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 68 КК України, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт строком на 160 годин.

Разом із тим, суд бере до уваги позицію Верховного суду, викладену у постанові від 12.03.2020 №752/2269/18, де зазначено, що із положень ст. 75 КК України, а також зі змісту ч. 3 ст. 78 КК України випливає, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Судом встановлено, що вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 23.08.2019 ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Враховуючи викладене, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком суду, в силу вимог ч.3 ст. 78 КК України суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням вимог ст. 71, ст.72 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ст. 71-72, 78 КК України, та керуючись ст. 100, 174, 349, 367-368, 370-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 160 годин (ста шістдесяти) годин громадських робіт.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком суду повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року.

На підставі п.1 ч.1 ст.72 КК України перевести призначене за даним вироком суду покарання у виді громадських робіт у покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, та остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та 20 (двадцять) днів.

Речові докази у кримінальному провадженні -а саме: жіночі сережки ZР890-GLD-ONE, набір жіночих перстнів УР262- GLD-ONE, сорочку чоловічу 0328А- 99Х-М, , светр чоловічий (зелений) ZL809- 67Х-ХS, , жіночі штани чорного кольору УJ455-99J-38, які передані на зберігання заступнику керуючої «Sinsay» ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили - залишити належному володільцю - магазину « Sinsay».

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Л.Д. Будзан