Ухвала суду № 96393320, 30.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53280/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді : Козлова Р.Ю.,

при секретарі: Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року та зобов`язати внести відомості в офіційний бюлетень "Промислова власність" про дострокове припинення знаку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом до відповідачів про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року та зобов`язання внести відомості в офіційний бюлетень "Промислова власність" про дострокове припинення знаку.

Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій з метою забезпечення позову просить суд заборонити державному підприємству "Український інститут інтелектуальної власності" (ідентифікаційний код 3103237801601, місто Київ, вулиця Глазунова, будинок 1) проводити дії щодо внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (торговельних марок) щодо свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року, а саме: стосовно передачі третім особам повністю або частково права власності (користування) на знак для товарів і послуг (торговельну марку) за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року, щодо дострокового припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року за заявою власника повністю або частково до набрання законної сили рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі про дострокове припинення свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року повністю та заборонити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , власник свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року на знак для товарів і послуг) передавати повністю або частково право власності (користування) на знак для товарів і послуг (торговельну марку) за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року, а також відмовлятися повністю чи частково від знака для товарів і послуг (торговельної марки) за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року до набрання законної сили рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року повністю.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що позивач звернувся до суду із даним позовом про дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року повністю. Рішення за таким позовом стосуватиметься прав та охоронюваних законом інтересів власника даного свідоцтва, а його виконання полягатиме в достроковому припиненні чинності вказаного свідоцтва шляхом внесення відомостей про його припинення до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів і послуг. Виконання такого рішення є можливим, якщо власником даного свідоцтва на момент вирішення спору та прийняття рішення з набуттям ним законної сили та на момент його виконання залишатиметься одна й та сама особа. Однак, власник свідоцтва за час між поданням позовом та виконанням відповідного рішення може змінитися, що утруднить або унеможливить виконання даного рішення у випадку задоволення позовних вимог. Ускладнення або унеможливлення виконання такого рішення полягатиме у необхідності заміни відповідної сторони правонаступником.

Суд визнав можливим проводити судове засідання за відсутності учасників процесу, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню даного процесуального питання.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У відповідності до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 1 даної постанови визначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, шляхом встановлення обов`язку заборони вчиняти певні дії; вчинити певні дії а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ініціювання даного спору позивачем пов`язане з достроковим припиненням дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року на знак для товарів, стосуватиметься прав і охоронюваних законом інтересів власника даного свідоцтва. Ухвалене судом рішення, у разі задоволення позову, зачепить інтерес позивача, а його виконання полягатиме у достроковому припиненні чинності вказаного свідоцтва шляхом внесення відповідних відомостей про його припинення до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів та послуг.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно наявний спір, заява про забезпечення позову стосується предмета судового дослідження обраний вид забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства а також не перешкоджатиме господарській діяльності третім особам, відтак дійшов висновку про задоволення заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року та зобов`язати внести відомості в офіційний бюлетень "Промислова власність" про дострокове припинення знаку- задовольнити.

Заборонити державному підприємству "Український інститут інтелектуальної власності" (ідентифікаційний код 3103237801601, місто Київ, вулиця Глазунова, будинок 1) проводити дії щодо внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (торговельних марок) щодо свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року, а саме: стосовно передачі третім особам повністю або частково права власності (користування) на знак для товарів і послуг (торговельну марку) за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року, щодо дострокового припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року за заявою власника повністю або частково до набрання законної сили рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі про дострокове припинення свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року повністю.

Заборонити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , власник свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року на знак для товарів і послуг) передавати повністю або частково право власності (користування) на знак для товарів і послуг (торговельну марку) за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року, а також відмовлятися повністю чи частково від знака для товарів і послуг (торговельної марки) за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року до набрання законної сили рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25 грудня 2013 року повністю.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: