Рішення № 96392544, 20.04.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/9574/20

Провадження №2/712/286/21

15 квітня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання - Тітової О.І.

представника позивача адвоката Кірси В.В.

представників відповідачів ОСОБА_1 , адвоката Конопатського О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ПрАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог та аргументів учасників справи

28 вересня 2020 року позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до відповідачів ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ПрАТ «Страхова група «ТАС» (м. Черкаси, вул.. Б.Вишневецького, 47) про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 12.09.2019 року близько 07 години 30 хвилин відповідач керуючи автомобілем ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Надпільна в м. Черкаси виїхав на регульоване перехрестя з вул. Пастерівська на заборонений сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.п. 2.3. б, 8.7.3. е ПДР України, в результаті чого скоїв зіткнення із автомобілем Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_2 , що рухався по вул. Пастерівська, яким керував позивач, внаслідок чого автомобіль позивача перевернувся та отримав механічні пошкодження, зв`язку із чим позивачу було завдано матеріальної та моральної шкоди. За даним фактом відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.10.2019 року серія БД № 309120 за ст. 124 КУпАП. Постановою Придніпровського районного суду від 22.11.2019 року (справа № 711/8533/19), залишеної без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 17.01.2020 року відповідача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік.

Відповідно до звіту № 29/20 від 20.03.2020 року про оцінку автомобіля Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_2 , проведеної оцінювачем ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Oktavia становить 254 865,22 грн., а матеріальний збиток, завданий позивачу внаслідок ДТП 12.09.2019 року визначається таким, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження та становить 159 087,73 грн.

Також слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами (ОЦСВП) по автомобілю ВАЗ 21093 д.н.з НОМЕР_1 була застрахована у страховика ПрАТ «Страхова група «ТАС», відповідно до договору страхування № АО 6096869 від 15.08.2019 року, строком дії по 18.08.2020 року. Ліміт страхової відповідальності по майновим збиткам становить 100 000,00 грн. Франшиза становить 950,00 грн.

Як вбачається із страхового акту № 02560/34/920 від 04.02.2020 року страховиком ( ПрАТ «Страхова група «ТАС») було сплачено позивачу суму страхового відшкодування, в розмірі 59 850,00 грн. (за виключенням суми франшизи, в розмірі 950,00 грн.) що не покриває позивачу розміру усієї шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позивачем було відчужено вищевказаний транспортний засіб в пошкодженому стані за ціною 21 700,00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу від 27.08.2020 року, що становить вартість транспортного засобу після ДТП.

Таким чином розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем ОСОБА_3 складає: 159 087,73 - 100 000,00 - 21 700,00 + 950,00 = 38 337,73 грн., відповідачем ПрАТ «СГ «ТАС» становить 100 000,00 - 59 850,00 - 950,00 = 39 200,00 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_3 суму завданої майнової шкоди, в розмірі 38 337,73 грн., стягнути із ПрАТ « Страхова група «ТАС» суму завданої майнової шкоди, в розмірі 39 200,00 грн.

18 листопада 2020 року представник відповідача ПАТ «СГ «ТАС» скерував до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована вАТ «СГ «ТАС» за Полісом АО/6096869 від 15.08.2019 року з лімітом відповідальності шкоду завдану майну 3-х осіб(потерпілий) в розмірі: 100 000,00 грн. та франшизою в розмірі 950,00 грн. Забезпеченим транспортним засобом за даним Полісом є «ВАЗ 21093», держ. номер НОМЕР_1 . З відповідними повідомленнями про ДТП до АТ «СГ «ТАС» зверталися 16.09.2019 року страхувальник ОСОБА_3 та 17.09.2019 року ОСОБА_2 . Між АТ «СГ «ТАС» та потерпілим ОСОБА_2 була досягнута така згода, що до суми нанесеного йому збитку при ДТП і ця була сума зафіксована в підписаній ним особисто відповідній заяві про страхове відшкодування та поданій до Страхової компанії 02.10.2019 року ( Вх. № 411 від 02.10.2019 року). В даній заяві зазначено, що ОСОБА_2 погоджується з тим, що розмір страхового відшкодування складає 59 050 грн. 00 коп. з вирахуванням франшизи 950,00 грн., а також були понесені витрати на евакуацію ТЗ з місця ДТП до місця зберігання в сумі 800,00 грн. Були також зазначені банківські реквізити для перерахування йому вище вказаних сум і ще зазначено, що він претензій до АТ «СГ «ТАС» не має та мати не буде. Після перерахування вище вказаних сум на банківські реквізити ОСОБА_2 жодних претензій від нього що до проведення будь-яких інших доплат по цій ДТП До АТ «СГ «ТАС» не надходило, тобто спору на даний момент що до виплачених сум страхового відшкодування між АТ «СГ «ТАС» не має та бути не може про що свідчить зміст його заяви на виплату страхового відшкодування (вх..№ 411 від 02.10.2019 року.) Отримання вище вказаних сум від АТ «СГ «ТАС» ОСОБА_2 підтверджує в своїй позовній заяві, тобто спору на даний момент що до виплачених сум страхового відшкодування між АТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_2 не має та бути не може про що свідчить зміст його заяви на виплату страхового відшкодування(вх..№ 411 від 02.10.2019 року). Отже, відповідно до вимог Закону, АТ «СГ «ТАС» свої зобов`язання перед позивачем ОСОБА_2 повністю виконала і не має жодних правових підстав для проведення будь-яких інших доплат. Просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

30 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_3 скерував до суду відзив на позовну заяву, яку обґрунтував тим, що позивач належних та допустимих доказів вартості транспортного засобу після ДТП не доводить. Посилання на договір купівлі-продажу від 27.08.2020 року як на доказ вартості транспортного засобу після ДТП є безпідставним. Як вбачається з п. 3.1. вказаного договору: «за домовленістю Сторін ціна транспортного засобу складає 21700,00 грн.». Таким чином зазначена ціна не свідчить про об`єктивну ринкову вартість транспортного засобу після ДТП, оскільки була визначена за згодою покупця та самого позивача у справі, який заінтересований якнайменше оцінити транспортний засіб та, відповідно, отримати більшу суму відшкодування. Крім того, наданий до суду договір купівлі-продажу від 27.08.2020 року сам по собі не свідчить про перехід права власності на автомобіль до покупця. Між тим, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 18.11.2020 року, станом на 18.11.2020 року датою останньої реєстрації ТЗ, яка міститься в реєстрі, є 27.11.2013 року, тобто дата, коли транспортний засіб був зареєстрований за позивачем. У реєстрі відсутні відомості про реєстрацію ТЗ, пов`язану з укладенням 27.08.2020 року договору купівлі-продажу. Таким чином належний позивачу автомобіль у власність третьої особи не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку. Відтак позивачем не доведено вартість транспортного засобу після ДТП, що виключає можливість визначення різниці вартості автомобіля до та після ДТП. Його цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС», яка визнала дорожньо-транспортну пригоду, учасниками якої стали сторони, страховим випадком, і після огляду транспортного засобу позивача відповідно був складений акт та здійснено оцінку завданого збитку та калькуляцію витрат, необхідних для відшкодування шкоди позивачу. Як убачається із страхового акту № 02560/34/920 від 04.02.2020 року, розмір страхового відшкодування був визначений у сумі 59 850,00 грн. Позивачем не оспорювався визначений страховиком розмір страхового відшкодування, який ним отриманий у повному розмірі. Факт отримання вказаного страхового відшкодування сторонами не оспорюється. Зазначені вище обставини вказують на те, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах законодавства, є недоведеними та такими, що не підлягають до задоволення.

22 грудня 2020 року позивач скерував до суду відповідь на відзиви. З приводу відзиву відповідача ОСОБА_3 важав необгрунтованими заперечення відповідача щодо недоведеності розміру майнової шкоди, яка була завдана позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу, а саме з посиланням на те, що договір купівлі-продажу ТЗ від 27.08.2020 року не підтверджує доказ вартості транспортного засобу та не може свідчити про об`єктивну ринкову вартість ТЗ. Також вважав необгрунтованими посилання відповідача на те, що даний договір купівлі-продажу не свідчить про перехід права власності на автомобіль до покупця оскільки вказаний автомобіль даний не було в подальшому зареєстровано у Єдиному державному реєстрі реєстрації транспортних засобів на покупця, що свідчить про відсутність переходу права власності на даний автомобіль до покупця. Також, відхиляв доводи відповідача про те, що позивач вже отримав страхове відшкодування від Страховика в розмірі 59 850,00 грн. відтак у позивача вже відсутні правові підстави для відшкодування шкоди внаслідок даної ДТП. Із поданого позивачем звіту № 29/20 від 20.03.2020 року про оцінку автомобіля Skoda Oktavіа р.н. НОМЕР_2 вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 254 865,22 грн., що є значно вищим за його вартість на момент ДТП, яка становить 159 087,73 грн., а відтак ремонт даного автомобіля є економічно необґрунтованим, а автомобіль вважається фактично знищеним. Обґрунтовуючи розмір вартості автомобіля після ДТП позивач надав суду договір комісії № 659 від 27.08.2020 року, укладений між позивачем та ТОВ «Авторинок» (Комісіонер) на продаж вказаного транспортного засобу, а також договір купівлі-продажу № 659 від 27.08.2020 р., відповідно до якого даний транспортний засіб було продано ТОВ «Авторинок» - ОСОБА_5 за ціною 21 700,00 грн. Відповідно до п. 2.2. договору купівлі-продажу Сторони визначили, що Покупець набуває право власності на ТЗ з моменту підписання сторонами договору купівлі-продажу, а також приймаючи до уваги що вказаний правочин не стосується нерухомого майна та обов`язкова нотаріальна форма даного правочину законодавством не передбачена, відтак право власності у покупця на дане майно виникло з моменту укладання договору, внаслідок чого в подальшому відбулася державна реєстрація (перереєстрація) даного автомобіля, в зв`язку із чим даний автомобіль за позивачем не зареєстрований, про що свідчить довідка РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області від 15.12.2020 року. Що стосується доводів відповідача щодо відсутності у позивача правових підстав для вимоги про відшкодування шкоди внаслідок ДТП в зв`язку із виплатою йому страхового відшкодування (частковим відшкодуванням завданої шкоди), слід зазначити, що вказані доводи суперечать як основним засадам деліктної відповідальності заподіювана шкоди, так і положенням які регулюють випадки поєднання деліктної та страхової відповідальності, на які позивач посилався у своєму позові, а тому додатковому обґрунтуванню не підлягають. Що стосується відзиву ПрАТ «Страхова група «ТАС», то відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що оскільки позивачу була виплачена сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності розмір якої було погоджено позивачем, тому страховик виконав в межах ліміту відповідальності свій обов`язок, а тому такі вимоги до Страховика безпідставні. Однак внаслідок сплати Страховиком страхового відшкодування у погодженому із потерпілим розмірі 59 050 грн. ( з вирахуванням франшизи 950 грн. та витрат евакуацію ТЗ 800,00 грн.), що є меншою за розмір завданої потерпілому шкоди не свідчить про повне виконання Страховиком свого обов`язку за договором обов`язкового страхування та не припиняє обов`язку Страховика відшкодувати завдану шкоду в межах ліміту страхової відповідальності, оскільки в інакшому випадку це суперечило меті страхування та основним засадам відшкодування збитків, а саме відшкодування збитків в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Кірса В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Вказав, що в межах ліміту страхової відповідальності 100 000 грн. обов`язок з відшкодування шкоди позивачу має нести страхова компанія, а суму понад ліміт страхової відповідальності - особа, вина у вчиненні ДТП.

Представник відповідача ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Вказав, що страхове відшкодування страховою компанією було виплачено у розмірі, погодженому позивачем без проведення оцінки. Після виплати страхового відшкодування жодних вимог чи претензій до страхової компанії від позивача не надходило, тому заперечив порушення прав та законних інтересів з боку ПАТ «СГ «ТАС».

Представник відповідача адвокат Конопатський О.О. просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Вказав, що обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог позовні вимоги до особи, винної у ДТП, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Хід розгляду справи

03 листопада 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

2.Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

В судовому засідання встановлено, що 12.09.209 року о 17-30 год. в м. Черкаси сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля Skoda Oktavіа, р.н. НОМЕР_2 під керуванням позивача.

22 листопада 2019 року Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами строком на один рік.

17 січня 2020 року постановою Черкаського апеляційного суду постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.11.2019 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишено без змін.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 , в м. Черкаси по вул.. Надпільна, виїхав на регульоване перехрестя з вул.. Пастерівська на заборонений сигнал світлофора, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Oktavіа, р.н. НОМЕР_2 , що рухався по вул.. Пастерівська, чим порушив вимоги п.п. 2.3 б, 8.7.3 е ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент скоєння зазначеної ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21093», д.р.н. НОМЕР_1 , була застрахована в АТ «СГ`ТАС» (приватне) за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 15.08.2019 року № АО/6096869 (сума за шкоду заподіяну майна в сумі 100 000 грн., сума франшизи за даним полісом становить - 950 грн.).

16 вересня 2019 року ОСОБА_3 подано до АТ «СГ`ТАС» (приватне) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи № 014227/34/2019/С.

17 вересня 2019 року ОСОБА_2 подано до АТ «СГ`ТАС» (приватне) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи № 17562/34/2019/53 та складено акт огляду транспортного засобу.

17 жовтня 2019 року складений Акт огляд транспортного засобу (дефектна відомість) із зазначенням зафіксованих ушкоджень.

02 жовтня 2019 року ОСОБА_2 підписано заяву про страхове відшкодування з АТ «СГ «ТАС» (приватне). За змістом вказаної заяви, ОСОБА_2 погодився з розміром страхового відшкодування у розмірі 59050 грн., з вирахуванням франшизи 950 грн. та не наполягає на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна, також були понесені витрати на евакуатор ТЗ з місця ДТП в сумі 800 грн. Претензій до АТ «СГ «ТАС» (приватне) не має та мати не буде.

04 лютого 2020 року АТ «СГ «ТАС» складено страховий акт № 02560/34/920.

Згідно до звіту № 29/20 про оцінку автомобіля Skoda Oktavіа Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 27.03.2020 року ФОП ОСОБА_4 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Skoda Oktavіа Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 12.09.2019 року складає 159087,73 грн.

Між ТОВ «АВТОРИНОК» та ОСОБА_2 укладено договір комісії № 659 від 27.08.2020 року автомобіль Skoda Oktavіа Tour, 2006 р.в.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 27.08.2020 року ТОВ «АВТОРИНОК» продав ОСОБА_5 автомобіль Skoda Oktavіа Tour, 2006 р.в. за 21 700 грн.

Між ПП «АВТОКОМ ЦЕНТР» та ОСОБА_2 укладено договір комісії № 8269 від 04.12.2020 року автомобіль Skoda Oktavіа Tour, 2006 р.в.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8269 від 04.12.2020 року ПП «АВТОКОМ ЦЕНТР» продав ОСОБА_6 автомобіль Skoda Oktavіа Tour, 2006 р.в. за 21 700 грн.

Згідно акту технічного стану транспортного засобу № 8269 від 04.12.2020р. автомобіль Skoda Oktavіа Tour, 2006 р.в. сірого кольору, № кузова НОМЕР_3 перебуває у незадовільному стані.

Реєстрація права власності позивача на автомобіль Skoda Oktavіа Tour, 2006 р.в. сірого кольору, № кузова НОМЕР_3 припинена з 05.12.2020р. на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8269 від 04.12.2020 року, що підтверджено довідкам иРСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області№ 1297 від 15.12.2020 року, 2.203.2021 року № 31/23-46.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди, суд виходить з такого.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Пунктом 2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Указана норма кореспондується зі статтею 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас таке ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Відповідно до п. 30.1 ст.30 Закону № 1961-IV Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.2 ст.30 Закону № 1961-IV)

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У справі, встановлено, що 17.09.2019 р. до АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) подано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи за вх. № 17562/34/2019/23, що сталася 12.09.2019 року, та складено між останніми акт огляду транспортного засобу.

17 вересня 2019 року позивачем ОСОБА_2 підписано заяву щодо погодження розміру страхового відшкодування, адресовану голові правління АТ «Страхова група «ТАС» (приватне). За змістом вказаної заяви, ОСОБА_2 погодився з розміром страхового відшкодування в сумі 59050 грн., з вирахуванням франшизи 950 грн., на проведенні експертизи пошкодженого транспортного засобу Skoda Oktavіа Tour не наполягає, після виплати страхового відшкодування будь-яких претензій до АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) мати не буде.

Встановлено і не заперечується сторонами про те, що АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 59850 грн. у якості страхового відшкодування.

Зазначене свідчить про те, що АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) та ОСОБА_2 дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджується заявою позивача про страхове відшкодування та відповідає вимогам статті 30, пункту 34.4 статті 34 та пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV.

ОСОБА_2 скористався своїм правом звернення безпосередньо до страховика та отримав страхове відшкодування, а АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) забезпечило реалізацію права позивача на отримання страхового відшкодування у розмірі погодженого зі страховою.

Суд виходить з того, що страхова компанія під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування у першу чергу керується Законом № 1961-IV. Звертаючись із заявою до страховика про виплату страхового відшкодування, позивач визначив розмір такого відшкодування, вказавши його у заяві, тобто погодився на відшкодування страховою компанією збитків саме у заявленому розмірі.

Заява позивача від 17.09.2019 року в силу частини першої статті 202 ЦК України є правочином, тобто дією особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно з частиною першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Факт перерахування АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь позивача страхового відшкодування у розмірі, погодженому між ними, свідчить про виконання страховиком свого зобов`язання з виплати страхового відшкодування та про відмову потерпілого від одержання відшкодування в більшому розмірі.

Аналогічний висновок сформульований у постанові ВС від 10 червня 2020 року у справі № 333/2096/17 (провадження № 61-20343св18).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди не підлягають до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб`єктами оціночної діяльності є суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

За положеннями частини другої статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 30 червня 2020 року у справі справа № 200/12295/17.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Згідно звіту № 29/20 від 27.03.2020 року витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, отже згідно Закону № 1961-IV Транспортний засіб вважається фізично знищеним і страховиком його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди в межах ліміту страхової відповідальності за відніманням франшизи.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо виплати позивачу згідно полісу від 15.08.2019 року № АО/6096869 страхового відшкодування у розмірі 59050 грн., з вирахуванням франшизи 950 грн., суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування шкоди до відповідача ОСОБА_3 підлягають до задоволення в частині стягнення 950 грн. франшизи.

В іншій частині позовні вимоги до ОСОБА_3 не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок доведення наявності шкоди та її розміру, визначення розміру матеріального збитку повинно бути підтверджено належним засобом доказування.

Згідно позову позивач пред`явив до особи, винної у ДТП, вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 38 337,73 грн., що складає різницю між вартістю належного йому автомобіля автомобіля до ДТП та вартістю ТЗ після ДТП за відніманням 100 000 грн. страхової суми, в межах якої обов`язок шодо відшкодування шкоди виник у страховика згідно полісу від 15.08.2019 року № АО/6096869.

Вартість належного позивачу автомобіля в сумі 159 087,73 грн. підтверджена звітом № 29/20 від 20.03.2020 року про оцінку автомобіля Skoda Oktavіа р.н. НОМЕР_2 .

Разом з тим, позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами суму вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, виходячи з такого.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У постанові Верховного Суду від 8 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20) сформульовано правовий висновок про те, що підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Звертаючись до суд, позивач у позовній заяві від 28 вересня 2020 року на підтвердження розміру транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди повідомив, що ним ушкоджений транспортний засіб був відчужений за договором купівлі-продажу від 27.08.2020 р. за суму 21700 грн.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду вказані у позовній заяві обставини відчуження автомобіля позивачем у серпні 2020 року були спростовані, оскільки відчуження позивачем ушкодженого автомобіля Skoda Oktavіа р.н. НОМЕР_2 в дійсності мало місце 04 грудня 2020 року, тобто вже після звернення до суду позивача з даним позовом.

В ході судового розгляду до матеріалів справи було долучено договір купівлі-продажу автомобіля від 04.12.2020 р. на суму 21700 грн., однак даний документ не може бути визнаний належним та допустимим доказом на підтвердження позовних вимог, оскільки на вказаний документ позивач не посилався у позовній заяві як на доказ. Також позивач у позовній заяві від 28.09.2020р. не вказував в якості підстави позовних вимогна обставини продажу ним автомобіля у грудні 2020 року, а після відкриття провадження у справі позивач не скористався правом на зміну підстав позову до початку першого судового засідання у справі.

Крім того, ціна продажу автомобіля Skoda Oktavіа р.н. НОМЕР_2 в сумі 21 700 грн., визначена за узгодженням сторін договорів купівлі-продажу від 27.08.2020 р. та 04.12.2020р., на думку суду не підтверджує з достовірністю, що дана сума становила дійсну вартість ушкодженого автомобіля позивача після ДТП у вересні 2019 року, оскільки для вирішення відповідності наявних на автомобілі ушкоджень після ДТП згідно з актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 17.09.2019р. та його стану після спливу більше року після ДТП згідно акту технічного стану транспортного засобу № 8269 від 04.12.2020р. потребуються спеціальні знання у галузі автомеханіки, однак позивачем не надані висновки експертів з даного питання та в ході розгляду справи клопотання про призначення відповідної судової експертизи позивачем не заявлялось.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що обсяг та характер ушкоджень автомобіля позивача у акті огляду від 04 грудень 2020 року повною мірою відповідає характеру та обсягу ушкоджень, отриманих автомобілем позивача в результаті ДТП з вини відповідачки у вересні 2019 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підлягають до задоволення частково.

При зверненні до суду позивач був звільнений від оплати судового збору, тому відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати по оплаті судового збору підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_3 пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 12, 13, 81, 80, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 950 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення виготовлено 20 квітня 2021 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач: ПрАТ «СГ «ТАС» (м. Черкаси, вул.. Б.Вишневецького, 47, код ЄДРПОУ 30115243)