Вирок № 96391244, 19.04.2021, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3148/20

Провадження № 1-кп/539/30/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого - судді Даценка В.М.,

з участю секретаря - Шрейтер С.О.,

прокурора - Гончаренка В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

представника цивільних позивачів - Коханій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження №12020170240000900 від 01.08.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «Євробус», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2020 року, приблизно о 03 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - сідловим тягачем МАН TGX 18.440, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Krone, державний номер НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Київ-Харків зі сторони м.Київ в напрямку м.Полтава, де проїжджаючи в районі 190 км+850 м вказаної автодороги, поблизу с.Пишне Лубенського району Полтавської області допустив неуважність, змінив напрямок свого руху праворуч, виїхав на додаткову смугу для руху, де допустив наїзд керованого ним транспортного засобу на припаркований на додатковій смузі автомобіль МАН, державний номер НОМЕР_3 , водій якого ОСОБА_2 відпочивав в салоні автомобіля. Після наїзду, автомобіль МАН, державний номер НОМЕР_3 допустив наїзд на автомобіль МАН 18.220, державний номер НОМЕР_4 , який був також припаркований на додатковій смузі (дещо попереду відносно автомобіля МАН), водій якого ОСОБА_3 відпочивав в автомобілі. В цей час, водій ОСОБА_1 , після наїзду на автомобіль МАН 18.220, державний номер НОМЕР_4 допустив наїзд на припаркований на додатковій смузі сідловий тягач DAF XF, державний номер НОМЕР_5 із спеціалізованим причепом TUR 30-3, державний номер НОМЕР_6 , на якому знаходився екскаватор Libherr R914, державний номер НОМЕР_7 , при цьому водій тягача ОСОБА_4 відпочивав в автомобілі.

В результаті даної пригоди водій автомобіля МАН, державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 випав із салону свого автомобіля через лобове скло на асфальтобетонне покриття проїзної частини.

Згідно висновку за результатами проведеної судово-медичної експертизи №260 від 16.09.2020 року, у потерпілого ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: спінальної травми із забоєм спинного мозку, перелом тіла 2 шийного хребця, перелом остистого відростка 3 шийного хребця, тетрапарезом, струс головного мозку, забита рана правого колінного суглобу, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів або при ударі об такий, можливо при ДТП в указаний в постанові строк і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №548 від 19.08.2020 року, у діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України. Вказаний пункт Правил дорожнього руху означає:

-П.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Порушення вказаної вимоги Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 з технічної точки зору знаходилось у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, в скоєному кається.

Покази ОСОБА_1 є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці покази достовірними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, прокурор та представник цивільних позивачів не оспорюють фактичні обставини провадження, суд за згодою учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Відповідно до ст.66 КК України суд враховує, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 визнав повністю, сприяв розкриттю злочину, щиро кається у їх вчиненні, і визнає це обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який в скоєному кається, сприяв розкриттю злочину, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, позицію потерпілого та висновок органу пробації, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що обвинуваченим грубо порушено Правила дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки. Разом із тим вбачається, що обвинувачений має значний водійський стаж. В матеріалах справи відсутні докази того, що з того часу обвинувачений притягався до адміністративної або кримінальної відповідальності за порушення ПДР. Крім того суд враховує відсутність обтяжуючих покарання обставин. Також враховує, що транспортний засіб використовується обвинуваченим в роботі, яка є основним джерелом доходу його сім`ї, який також може бути використано для відшкодування спричиненої потерпілому шкоди.

Враховуючи викладене, при виборі заходу примусу та для забезпечення його мети, суд приходить до висновку про необхідність обрання покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз по кримінальному провадженню, слід стягнути з обвинуваченого відповідно ч.2 ст.124 КПК України.

Крім цього, представником ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були пред`явлені позови до ТОВ «Євробус» про:

-стягнення матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_5 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення: 225 403 грн 29 коп. відновлювального ремонту, 4300 грн витрат на експертизу, 137 грн 60 коп. витрат на засоби поштового зв`язку, 9400 грн витрат на евакуацію автомобіля, 60 000 грн 00 коп. упущеної вигоди;

-стягнення матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_6 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення: 22 000 грн збитків, 73 500 грн упущеної вигоди; 100 000 грн 00 коп. моральної шкоди, завданої ОСОБА_6 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають статус фізичної особи підприємця. Таким чином фактично до суду подано позов між суб`єктами господарювання, який відповідно до ст.20 ГПК України віднесено до юрисдикції господарських судів.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для розгляду вказаних позовів в межах кримінального провадження, а тому відповідне провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, ст.ст. 50, 65-67 КК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Євробус» про стягнення матеріальної шкоди закрити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Євробус» про стягнення шкоди закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави загальну суму 2288 гривень 30 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази:

-автомобіль МАН, державний номерний знак НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити власнику;

-автомобіль МАН, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом Krone, державний номер НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію тз, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - залишити власнику;

-автомобіль МАН, державний номерний знак НОМЕР_4 , та свідоцтво про реєстрацію тз, які залишено на зберігання на майданчику тримання транспортних засобів Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області - повернути власнику;

-свідоцтво про реєстрацію автомобіля МАН, державний номерний знак НОМЕР_3 , який залишено на зберіганні у камері речових доказів Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області - повернути власнику;

-правий та лівий ліхтар від автомобіля МАН, державний номерний знак НОМЕР_3 , лівий та правий ліхтар сигналу «стоп» та лівий ліхтар сигналу повороту автомобіля МАН, державний номерний знак НОМЕР_3 , які залишено в камері речових доказів Лубенського ВП - знищити.

-DVD-диск залишити в матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 05.08.2020 року.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко