
Справа № 552/955/21
Провадження №2/552/728/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.04.2021 Київський районний суд м.Полтави в складі :
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Горошко О.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Новікова Тетяна Володимирівна,
відповідач - Територіальна громада м.Полтави в особі Полтавської міської ради,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_4 ,
третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяна Олексіївна,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Полтави в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів Територіальної громади м.Полтави, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування.
В позовній заяві посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_5 . Після його смерті залишилось спадкове майно. З метою оформлення спадкових прав вона звернулась до нотаріуса та отримала свідоцтво про право на спадщину на частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Але нотаріусом було повідомлено про неможливість оформлення в нотаріальному порядку права на спадщину на частину земельної ділянки за даною адресою у зв`язку з тим, що не визначено часток співвласників у праві спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку.
Тому позивач просила суд визначити частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0770 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у розмірі 340/770 часток, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , - у розмірі 215/770 часток, ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , - у розмірі 215/770 часток.
Також просила суд визнати за нею право власності на 340/770 часток земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 .
Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 05 березня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в частині позовних вимог про визначення частки ОСОБА_5 та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування.
В частині позовних вимог про визначення часток ОСОБА_6 , ОСОБА_7 позовну заяву повернуто позивачу (а.с.52).
Ухвалою суду від 22 березня 2021 року судом витребувано у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяни Олексіївни докази, а саме: копію спадкової справи №15/2020, заведеної 20 серпня 2020 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , що проживав за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.82).
Відповідач Територіальна громада м. Полтави надала відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечила. Зазначила, що позивач не надала доказів того, що відповідач Територіальна громада м.Полтави порушує, не визнає або оспорює її права. Тому просила відмовити в задоволенні позовних вимог до Територіальної громади м.Полтави (а.с. 63-65).
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відзиву на позов не подали.
Третя особа письмових пояснень по суті спору також не надала.
Інші клопотання та заяви від учасників справи до суду не надходили.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 не з`явились, звернувшись до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутності. В заявах також зазначили, що позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача Територіальної громади м. Полтави, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Т.О., які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.
Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 08 січня 1987 року державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 належала 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-19).
Полтавським міжміським бюро технічної інвентаризації право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 зареєстровано 09 січня 1987 року (а.с.19, зворот).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №224203 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0770 га, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5310136400:09:006:0146 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.20-21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10 серпня 2020 року Київським районним у м.Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) - а.с.49.
Після його смерті відкрилася спадщина, у тому числі на частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних побудов та частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується даними свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 15 червня 1985 року Полтавським міським Палацом шлюбів (а.с.16).
На час смерті ОСОБА_5 його дружина - ОСОБА_1 та його дочка - ОСОБА_9 проживали разом зі спадкодавцем, що підтверджується даними довідки №1720, виданої 19 серпня 2020 року КП «ЖЕО №2» (а.с.98).
Крім того, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Т.О. з заявою, у якій повідомляла про прийняття спадщини (а.с. 101).
Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями з заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування з законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Заповіту ОСОБА_5 не залишив, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 20 серпня 2020 року №61379396 (а.с. 99).
Таким чином спадкування після ОСОБА_5 відбувається за законом.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 прийняла спадщину після ОСОБА_5 , оскільки проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законом строку не відмовилась від прийняття спадщини.
Дочка спадкодавця, ОСОБА_3 20 серпня 2020 року звернулась до нотаріуса з заявою про відмову від належної їй частки у спадщині після батька - ОСОБА_5 на користь дружини померлого - ОСОБА_1 (а.с.94-96).
Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 16 лютого 2021 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Т.О. ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить право власності на 1/2 частку у спільному майні, набутому названим подружжям за час шлюбу (а.с.116).
Спільне майно, право власності на яке в зазначеній частці посвідчується цим свідоцтвом за ОСОБА_1 , складається з 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою полтавською державною нотаріальною конторою 08 січня 1987 року.
Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 16 лютого 2021 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Т.О., спадкоємцем майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - ОСОБА_1 (а.с. 116, зворот).
Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Але постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Т.О. від 17 лютого 2021 року №21/02-31 у спадковій справі №15/2020 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.118).
Як підставу для відмови у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом зазначено, що спадкове майно. а саме земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належить померлому ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого Київською районною у м.Полтаві радою 10 листопада 2010 року, та знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Посвідчити договір про розподіл часток немає можливості, оскільки співвласники земельної ділянки є померлими.
Тобто частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку визначені не були.
Ця обставина перешкоджає спадкоємцям у оформленні їх спадкових прав.
Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Більш детальне регулювання відповідних правовідносин передбачене ст. ст. 370 - 372 ЦК України, які також виходять із рівності часток у праві спільної сумісної власності, допускаючи, проте, винятки із цього правила "з урахуванням обставин, що мають істотне значення". При застосуванні наведених норм важливе значення мають рекомендації Пленуму Верховного Суду України, викладені у постанові від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ". Слід особливо відзначити позицію, викладену в абз. 3 п. 21 постанови, за якою "суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої".
Абзацом 1 пункту 21 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України також передбачено, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою.
Судом встановлено, що між співвласниками склався фактичний порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0770 га, кадастровий номер 5310136400:09:006:0146, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до висновку експерта земельно-технічної експертизи №19 земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , складеного 13 листопада 2020 року судовим експертом ОСОБА_11 , на час проведення дослідження встановлено фактичне володіння земельною ділянкою (а.с.39-43).
Земельна ділянка, що перебуває у володінні ОСОБА_5 (померлого) складає 317 кв.м. Земельна ділянка, що знаходилася у володінні ОСОБА_6 (померлий) і ОСОБА_7 (померла) складає 407 кв.м.
Крім того, через земельну ділянку померлого ОСОБА_5 проходить земельна ділянки спільного володіння площею 46 кв.м..
Частки земельної ділянки (кадастровий номер 5310136400:09:006:0146, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від фактичного володіння земельною ділянкою складають:
у ОСОБА_5 (померлого) - 340/770 (317 + 46/2);
у ОСОБА_6 (померлого) - 215/770 ((407 + 46/2)/2);
у ОСОБА_7 (померлої) - 215/770 ((407 + 46/2)/2).
Визначення часток у вказаних розмірах не порушує прав відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки визначає частку спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в розмірі більшому, ніж їх частка в праві спільної власності на житловий будинок з господарськими спорудами.
Крім того, будь-яких заперечень проти визначення часток співвласників земельної ділянки за фактичним користуванням відповідачі суду не надали.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне визначити частку ОСОБА_5 у праві спільної власності на земельну ділянку відповідно до фактичного користування, яка згідно висновку експерта земельно-технічної експертизи №19 земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , складеного 13 листопада 2020 року судовим експертом ОСОБА_11 , складає 340/770.
ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги спадщину після ОСОБА_5 прийняла. Інший спадкоємець - дочка спадкодавця, ОСОБА_9 від прийняття спадщини відмовилась на користь ОСОБА_1 .
Статтею 392 ЦК України передбачено право пред`явлення позову про визнання права власності на майно, у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Оскільки позивач позбавлена можливості іншим чином одержати свідоцтво про право на спадщину, що зумовило її звернення до суду, за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на спадкове майно.
На підставі викладеного позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визначити частку ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0770 га, кадастровий номер 5310136400:09:006:0146, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, - у розмірі 340/770 частини.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 340/770 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0770 га, кадастровий номер 5310136400:09:006:0146, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,
відповідач - Територіальна громада м.Полтави в особі Полтавської міської ради, адреса: м.Полтава, вул. Соборності, 36, код 24388285,
відповідач - ОСОБА_2 , проживаюча: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлений,
відповідач - ОСОБА_3 , проживаючий: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлений,
відповідач - ОСОБА_4 , проживаючий: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлений,
третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяна Олексіївна, адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено.
Повний текст рішення виготовлено 20 квітня 2021 року.
Головуючий О.А.Самсонова
Судове рішення № 96391141, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 14.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 552/955/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: