Вирок № 96390683, 20.04.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 694/416/17

Номер провадження 1-кп/711/55/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії:

головуючого судді Михальченко Ю.В.,

суддів Кондрацької Н.М., Скляренко В.М.

при секретарі Чмих І.С., Кикоть А.О., Гладиш О.Ю.,

з участю прокурора Вібе С.В., Шмельова О.О., Джугана В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Поліщука В.І., Ткаченка О.М.

потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Киселівка Катеринопільського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, на утриманні дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 13 січня 2017 року близько 19 год. 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись на території домоволодіння, за місцем свого тимчасового проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з рідним братом своєї спів мешканки - ОСОБА_3 , 1993 року народження, які виникли між ними з приводу заперечень останнього проти стосунків ОСОБА_1 з його сестрою, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи свій умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, тримаючи короткий обрубок дерева в правій руці, наніс нею близько двох ударів по голові, від яких ОСОБА_3 втратив рівновагу та впав на землю. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) ОСОБА_3 , тримаючи металеву сокиру в правій руці наніс останньому близько трьох ударів обухом вказаної сокири по голові, коли потерпілий піднявся та знаходився в вертикальному положенні. Своїми умисними насильницькими діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, а саме: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді: забою головного мозку, розміщення головного мозку, крововиливу під м`яку мозкову оболонку головного мозку, ушкодження твердої та м`якої мозкових оболонок, розтрощення та переломи кісток мозкового та лицевого черепа, крововиливу в м`які покрови голови з внутрішнього боку, крововиливи в м`язи обличчя, забійні рани та синці на голові, крововиливи на внутрішніх поверхнях обох губ, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 05-9-02/16 від 14.01.2017 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та від яких на місці події настала смерть ОСОБА_3 , а також тілесні ушкодження у вигляді саден на грудній клітці та правому ліктьовому суглобі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 05-9-02/16 від 14.01.2017 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) і суд кваліфікує його дії за ч.1 ст. 115 КК України вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав частково, не погодившись з кваліфікацією інкримінованого йому злочину, вказавши що умислу на вбивство потерпілого він не мав, від дачі показань відмовився скориставшись правом визначеним ст. 63 Конституції України.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, про винуватість останнього у скоєні даного кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

В судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_2 , яка є матір`ю померлого ОСОБА_3 , яка суду показала, що проживає в АДРЕСА_1 . Так 13.01.2017 під час святкування «Старого Нового року» в обідній час перебувала за місцем свого проживання разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та чоловіком ОСОБА_5 та співмешканцем своєї дочки ОСОБА_1 . Так, в ході розлиття алкогольних напоїв між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник конфлікт в ході якого ОСОБА_6 витягнув ОСОБА_7 на подвір`я, весь цей час її дочка намагалась розборонити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проте їй це не вдалось, після цього близько 10 хв. ОСОБА_6 повернувся та сказав забрати свого сина з вулиці, а сам переодягнувшись пішов у невідомому напрямку. Вийшовши на подвір`я побачила ОСОБА_7 , який лежав між літньою кухнею та будинком на відстані близько 2 метрів, при цьому не подавав ознаки життя. Візуально у нього були видимі пошкодження голови, а саме в голові дірка, обличчя побите, зуби вибиті, весь в синцях. ОСОБА_8 зайшов в будинок, перевдягнувся в джинси, куртку світлу з капюшоном і пішов невідомо куди. Поліцію викликала ОСОБА_9 , яка приїхала в 20 год. Також пізніше приїхав старший син ОСОБА_10 . Вказує, що провокатором конфлікту був ОСОБА_11 . Особисто конфлікту вона не бачила, оскільки відпочивала з онукою в іншій кімнаті. Сокира знаходилась в прихожій під шафою, ОСОБА_8 знав де вона лежить.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_4 , яка є сестрою ОСОБА_3 , яка показала, що вона проживає в с. Козацьке Звенигородського району. У вказаному будинку проживає разом із матір`ю ОСОБА_12 , ОСОБА_5 . Також у вказаному будинку проживав її співмешканець ОСОБА_11 та брат ОСОБА_3 . Так, 13.01.2017 близько 13.00 год. вона дочекавшись ОСОБА_2 , яка ходила на пошту отримувати пенсію, пішла у магазин зі своїм братом ОСОБА_13 та купили пива. Після повернення до місця проживання ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_6 сіли за стіл та продовжили святкування. Так, вони просиділи приблизно до 16.00 год., після чого ОСОБА_9 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знову пішли в магазин, щоб ще купити пива. Зазначила, що дорога до магазину і назад займає близько 40-45 хв. Зайшли у магазин, купили пива, після чого вони повернулись до місця проживання, де у приміщенні кухні знову сіли за стіл. Під час застілля, час - від - часу між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 виникали розмови, суть яких зводилась до того, що ОСОБА_9 хотіла розійтись з ним. Так продовжувалось приблизно до 19.00 год. Близько 19.00 год. між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 виникла сварка з приводу бажання ОСОБА_17 розійтись із ОСОБА_1 цей час у кухні знаходились вона, її брат і співмешканець. Під час сварки ОСОБА_18 схопив за шию ОСОБА_19 , почав душити його та тягнути у бік виходу. Вона в свою чергу намагалась розборонити їх, але ОСОБА_18 відштовхував її. Коли вони перебували у коридорі будинку, то ОСОБА_20 взявши палицю почала бити ОСОБА_1 , щоб відігнати від брата. В свою чергу ОСОБА_18 залишив ОСОБА_7 та поваливши ОСОБА_9 на підлогу почав її душити. ОСОБА_9 в свою чергу просила не вбивати її, так як має малолітню дитину. Під час цього вона помітила, що ОСОБА_14 лежить на підлозі і не рухається та як був без свідомості. Після цього, ОСОБА_6 покинув ОСОБА_9 та схопивши її брата потягнув на вулицю. ОСОБА_9 в свою чергу встала з підлоги, побігла у кімнату, де взяла телефон та вибігла на вулицю. Коли вона вибігла на вулицю, то у дворі помітила брата, який лежав на землі. Також, у цей момент ОСОБА_9 побачила позаду себе ОСОБА_1 , який йшов в її бік. Думаючи, що ОСОБА_18 йде її бити, ОСОБА_9 вибігла на вулицю та почала тікати та одночасно почала телефонувати у поліцію. Через 10-15 хв вона повернулась у двір та біля будинку помітила ОСОБА_7 , який лежав на землі та навколо його голови помітила калюжу крові. ОСОБА_9 почала намагатись привести брата до тями, але ОСОБА_14 лише харчав. Після цього вона зайшла у будинок та побачила співмешканця, який сидів у одній з кімнат будинку та взувався. Після того, як ОСОБА_6 взувся, він вийшов із будинку та пішов у напрямку лісу. В подальшому, ОСОБА_9 зателефонувала ОСОБА_21 , який близько через 1-2 год. приїхав на місце події, за ним одразу приїхали працівників поліції. Вказала, що сокира знаходилась в прихожій кімнаті, та ОСОБА_6 було достеменно відомо про її місцезнаходження, оскільки вона використовувалась усіма членами родини у господарських потребах. Після обшуку поліція її знайшла у вбиральні. Також, зазначила, що її брат ОСОБА_14 , так як і її батько, являється інвалідом 1 групи по зору, чинити будь-який реальний опір ОСОБА_6 був не в змозі.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_10 , який показав, що 13 січня 2017 року подзвонив його брат ОСОБА_14 і повідомив, що стався конфлікт з ОСОБА_22 . Пізніше подзвонила сестра ОСОБА_9 близько 20 год. і повідомила про вбивство ОСОБА_23 , він побачив що ОСОБА_24 лежить у кімнаті, головою до вікна, на спині. ОСОБА_25 не було. Коли працівники поліції знайшли ОСОБА_25 , останній повідомив, що вдарив сокирою ОСОБА_19 , яку викинув у вбиральню. Погроз на вбивство від ОСОБА_25 покійному ОСОБА_26 він не чув. ОСОБА_27 був сліпий, інвалідом 1 групи, а тому не міг становити ніякої небезпеки.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_28 , який в суду показав, що йому відомо, що ОСОБА_25 звинувачують у вбивстві. ОСОБА_6 прийшов до нього 13 січня на ОСОБА_29 свята близько 19.30 год., ближче до 20 год. постукав у вікно та повідомив, що вбив ОСОБА_30 ..Був дуже наляканий, збуджений, не такий як звичайно. На голові у ОСОБА_6 була кров, яку він йому змив, була січена рана, повідомив що це вдарив ОСОБА_24 поліном. Від ОСОБА_25 відчувався запах алкоголю. Тоді він викликав поліцію, яка опитала ОСОБА_6 і забрала його. ОСОБА_24 з яким були давно знайом, жив близько 1 км. від них, 10-20 хвилин ходьби.

В цілому, даючи оцінку вказаним показам потерпілої і свідків, колегія суддів вважає, що вони є достовірними. При цьому суд виходить з того, що покази судом отримані в порядку ст. ст. 65, 66, 95, 96, 352 КПК України тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав свідка. Свідки були допитані в судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Тобто п. п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - порушено не було. Покази дані свідками добровільно, без будь-якого тиску або примусу, під присягою та застереженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

В судовому засіданні, безпосередньо у порядку ст. 358 КПК України, досліджені письмові докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме:

- заявою про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_2 від 13.01.2017 року, згідно якої 13.01.2017 року близько 19 год. ОСОБА_1 перебуваючи в домоволодіння по АДРЕСА_1 наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження, що спричинили смерть останнього.

- даними протоколу огляду місця події від 13.01.2017 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 . Біля трьох дерев`яних лавок, на засніженому покритті землі наявні речовини бурого кольору, краплі даної речовини прямо ведуть до входу в будинок. Перед входом з правого боку на дерев`яній лаві виявлено дерев`яний брус (колодку) зі слідами речовини бурого кольору. В кімнаті № 5, на підлозі, виявлено труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Труп знаходиться в положенні лежачи на спині, ногами до виходу з кімнати, головою в бік столу, вкритий простирадлом світлого кольору. З рук трупа вилучено мікрона кладення, зроблено зрізи нігтів з правої та лівої рук, вилучено волосся з п`яти частин голови, які поміщено до окремих паперових конвертів, труп дактилоскоповано. В ході огляду вилучено: 1) дерев`яний брусок зі слідами РБК, виявлений на лаві з правого боку від входу до будинку; 2) марлевий тампон зі слідами РБК, зі змивами вилученими в подвір`ї на засніженому покритті землі; 3) дерев`яну палицю виявлену в кімнаті № 2 будинку 4) марлевий тампон зі змивами РБК, виявлену на дверях - вході до кімнати № 3; 5) два сліди папілярних узорів виявлені на поверхні скляного стакану на столі в кімнаті № 5 будинку, за допомогою темного дактилоскопічного порошка та клейкої стрічки - скотч; п`ять слідів папілярних узорів на металевій кружці та пічці опалення у кімнаті № 5; п`ять слідів папілярних узорів на пластиковій пляшці з написом «Zibert» світле, на тумбі-шафі в кімнаті № 5 будинку; 6) марлевий тампон зі змивами РБК, виявлені в кімнаті № 5 будинку біля трупа ОСОБА_3 . В приміщенні вбиральні, у ямі виявлено металеву сокиру з дерев`яним руків`ям;

- даними висновку експерта № 05-9-02/16 від 14.01.2017 року, відповідно до якого на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , 1993 р.н., даних лабораторних методів експертизи, встановлено: Причиною смерті ОСОБА_3 є відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, розміщення головного мозку та мозочка, крововиливи під м`яку мозкову оболонку головного мозку, розриви твердої та м`якої мозкових оболонок, розтрощення та переломи кісток мозкового та лицевого черепа. При експертизі трупа виявлені наступні ушкодження: - відкрита черепно-мозкова травма у вигляді: забій головного мозку, розміщення головного мозку, крововиливи під м`яку мозкову оболонку головного мозку, ушкодження твердої та м`якої мозкових оболонок, розтрощення та переломи кісток мозкового та лицевого черепа, крововилив в м`які покрови голови з внутрішнього боку, крововиливи в м`язи обличчя, забійні рани та синці на голові, крововиливи на внутрішніх поверхнях обох губ; - садна на грудній клітці та правому ліктьовому суглобі. Відкрита черепно-мозкова травма та садна на грудній клітці та правому ліктьовому суглобі виникли внаслідок дії твердих тупих предметів (предмета) чи при ударі об такі предмети (предмет). Відкрита черепно-мозкова травма відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Садна на грудній клітці та правому ліктьовому суглобі носять ознаки легких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в кількості 2.75 проміле, що відносно живих осіб відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння.

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 14.01.2017 року та записом проведення слідчого експерименту, під час якого підозрюваний ОСОБА_1 логічно, послідовно показав на манекені як потерпілий стояв, де підозрюваний взяв поліно та сокиру, а також механізм та кількість нанесених ним ударів;

- даними висновку експерта № 1/100 від 25.01.2017 року, відповідно до якого: 1. Десять слідів пальців рук розмірами 16х17 мм, 19х13 мм, 18х11 мм, 20х12 мм, 17х9 мм, 25х15 мм, 24х17 мм, 25х19 мм, 27х15 мм та 23х15 мм придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили). Два сліди пальців рук розмірами 22х14мм та 23х17 мм непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили). 2. Слід пальця руки розмірами 24х17мм залишений безіменним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сліди пальців рук розмірами 16х17мм та 25х19мм залишені середнім пальцем правої руки; слід пальця руки розмірами 27х15мм залишений безіменним пальцем правої руки; слід пальця руки розмірами 23х15мм залишений мізинним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сліди пальців рук розмірами 19х13мм та 20х12мм залишені безіменним пальцем лівої руки; сліди пальців рук розмірами 18х11мм та 17х9мм залишені середнім пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Слід пальця руки розмірами 25х15мм залишений не ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та не ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дактилокарти яких надано для порівняльного дослідження, а іншою особою.

Тобто, збіг папілярного візерунку руки вилученого з місця вчинення злочину з відбитком безіменного пальця дактилокарти заповненої на ім`я ОСОБА_1 , свідчить про те, що обвинувачений на передодні події знаходився на місці вчинення злочину;

- даними висновку експерта № 05-1-08/38 від 15.02.2017 року, згідно якого: 1. Кров потерпілого ОСОБА_3 відноситься до групи крові АВ(ІІ) з супутнім антигеном Н. 2. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи крові ОаВ(І). 3. В слідах на марлевому тампоні зі змивом РБК з дверей (об`єкт № 1) знайдена кров людини та виявлені антигени А і Н. 4. В слідах на марлевому тампоні зі змивом РБК біля трупа (об`єкт № 2) знайдена кров людини та виявлені антигени А і Н та аглютинін В. 5. В слідах на марлевому тампоні зі змивом РБК біля будинку (об`єкт № 3) знайдена кров людини та виявлені антиген А і Н та аглютинін В. 6. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів та групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: - антигени А і Н, виявлені в слідах крові людини на змиві РБК біля дверей (об`єкт № 1)могли походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ (ІІ) з супутнім антигеном Н або за рахунок змішування крові осіб з групами крові АВ (ІІ) і ОаВ (І). Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається. Домішка крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключається; - кров людини, виявлена на слідах змиву РБК біля трупа (об`єкт № 2), змиву РБК біля будинку (об`єкт № 3), могла походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ (ІІ) з супутнім антигеном Н. Кров могла походити від потерпілого ОСОБА_3 , домішка крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключається.

Тобто, аналізуючи даний доказ, суд вважає, що не виключає можливості приналежності РБК вилученої біля трупу в будинку та на подвір`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1

-даними висновку експерта № 05-1-08/36 від 21.02.2017 року, згідно якого: Кров потерпілого ОСОБА_3 відноситься до групи крові АВ(ІІ) з супутнім антигеном Н. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи крові ОаВ(І). В слідах на штанях джинсових (об`єкти №№ 1, 3, 4) знайдена кров людини та виявлені антигени А і Н. В слідах на штанях джинсових (об`єкт № 2) знайдена кров людини та виявлений антиген Н. 4. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речового доказу та групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: - антигени А і Н, виявлені в слідах крові людини на штанях джинсових (об`єкти №№ 1, 3, 4) могли походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ (ІІ) з супутнім антигеном Н або за рахунок змішування крові осіб з групами крові АВ (ІІ) і ОаВ (І). Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається. Домішка крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключається; - в процесі дослідження штанів джинсових (об`єкт № 2) в слідах крові людини виявлений антиген Н, що не дозволяє виключити можливість його походження за рахунок крові особи (осіб) з групою крові ОаВ (І), але категорично стверджувати про це неможливо, так як антиген Н присутній і в інших групах крові як супутній. Походження крові від підозрюваного ОСОБА_1 не виключається. Даних про походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виявлено. Тобто, аналізуючи даний доказ, суд вважає, що походження крові виявленої на джинсових штанях, вилучених у обвинуваченого ОСОБА_1 , належить ОСОБА_3 , та виключає можливість походження від ОСОБА_1

-даними висновку експерта № 05-5-06/20 від 03.02.2017 року, згідно якого: - Група крові потерпілого ОСОБА_3 (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО; - Група крові підозрюваного ОСОБА_1 ) з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО; При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з правої руки підозрюваного ОСОБА_1 (об.1) виявлено кров, видову приналежність якої встановити не можливо із-за підпорогового вмісту білка в ній, епітеліальні клітини не виявлено. При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з лівої руки підозрюваного ОСОБА_1 (об.2) виявлено кров людини, епітеліальні клітини не виявлено. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові осіб, що проходять у справі, можна прийти до висновку, що антигени А і Н, виявлені в слідах крові піднігтьового вмісту лівої руки підозрюваного ОСОБА_1 (об.2) можуть походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО, або за рахунок змішування крові осіб з групами А (ІІ) та О(І). Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається, домішка крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключається. Тобто, аналізуючи даний доказ, суд вважає, що виявлений піднігтєвий вміст вилученого у обвинуваченого ОСОБА_1 не виключається походження від ОСОБА_3

-даними висновку експерта № 05-5-06/30 від 15.02.2017 року, згідно якого: - Група крові потерпілого ОСОБА_3 (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО; - Група крові підозрюваного ОСОБА_1 ) з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО; При судово-медичній експертизі плям та помарок бурого кольору на сокирі (об.1,2) виявлено кров людини, в об. 1, що походить від особи чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі плям бурого кольору на папері (об.3) виявлено кров людини. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антигени А і Н та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові та стать осіб, що проходять у справі, можна прийти до висновку, що антигени А і Н, виявлені в слідах крові на сокирі (об.1,2) можуть походити від особи (осіб), а в об.1 від чоловіка (чоловіків) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО, або за рахунок змішування крові осіб з групами А (ІІ) та О(І). Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається, домішка крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключається. Кров на папері (об.3) походить від особи (осіб) з групою А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО, або за рахунок змішування крові осіб з групами А (ІІ) та О(І). Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається, домішка крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключається. Тобто, вказана експертиза не виключає походження крові виявленої на руків`ї сокири, вилученої в ході огляду місця події 13.01.2017 року, від померлого ОСОБА_3

- даними додаткового висновку експерта № 05-9-02/16-5 від 03.03.2017 року, відповідно до якого на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , 1993 р.н. встановлено, що: - виявлені на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитись в час та при обставинах вказаних підозрюваним ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту. - Рани на голові могли виникнути внаслідок нанесення ударів дерев`яною цуркою та від дії сокири, які надані на експертизу.

- даними висновку експерта № 05-9-01/30 від 14.01.2017 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичного обстеження: у ОСОБА_1 мають місце тілесні ушкодження у вигляді саден на правому і лівому плечах, в ділянці правої лопатки, на лівій боковій поверхні грудної клітини, в ділянці лівої ключиці, синець на лівій вушній раковині, які спричинені дією тупого твердого предмету (предметів), давність спричинення їх може відповідати часу вказаному оглянутому і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Не виключається можливість отримання тілесних ушкоджень виявлених на тілі ОСОБА_1 внаслідок нанесення ударів рукою, взутою ногою. Виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1 внаслідок однократного падіння з висоти власного зросту на тверду тупу поверхню, стоячи на ній. Тобто, наявність легких тілесних ушкоджень на тілі обвинуваченого ОСОБА_1 свідчить про факт боротьби, який описаний свідком ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_2 під час допиту в судовому засіданні.

- даними висновку експерта № 05-9-01/29 від 14.01.2017 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичного обстеження: у ОСОБА_4 мають місце тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на внутрішній поверхні нижньої губи, садно на лівому ліктьовому суглобі, які спричинені дією тупого твердого предмету (предметів) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_4 не могли виникнути внаслідок штовхання та стискання руками. Виключається можливість виникнення виявлених тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 внаслідок однократного падіння з висоти власного зросту на тверду тупу поверхню, стоячи на даній площині. Наявність тілесних ушкоджень у свідка підтверджує надані нею покази в судовому засіданні.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

Безпосереднім об`єктом даного кримінального правопорушення є життя особи, це найважливіше благо, яке, у разі смерті людини, не може бути відновлено.

Відповідно до ст.3 Конституції України - життя людини, є найвищою соціальною цінністю, а в ст.27 Основного Закону наголошується, що кожна людина має невід`ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити людину життя.

Об`єктивна сторона злочину характеризується діянням-посяганням на життя іншої особи, спрямованим на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини; наслідками у вигляді біологічної смерті потерпілого; причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками.

Колегією суддів надано оцінку сукупності обставин, які дають підставу для висновку про наявність умислу обвинуваченого, так як умисне протиправне заподіяння смерті може бути вчиненим лише з умислом.

Суд, з врахуванням всіх обставин, приходить до висновку про наявність доказів, які вказують на такий умисел направлений на позбавлення життя та вважає, що локалізація тяжких тілесних ушкоджень та спосіб їх нанесення, свідчать про умисел на позбавлення життя, що також підтверджує предмет яким вчинено злочин, а саме сокира.

На думку колегії суддів, про існування у обвинуваченого наміру направленого саме на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_3 свідчить той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 наніс декілька цілеспрямованих ударів спочатку дерев`яним обрубком дерева, а після обухом металевої сокири в життєво важливі органи потерпілого, хоча після завдання першого удару дерев`яним обрубком дерева, останній мав можливість припинити злочинні дії, проте незважаючи на це продовжив їх, таким чином доводячи умисел на позбавлення потерпілого життя до кінця.

Суд критично оцінює позицію сторони захисту, в тій частині, що обвинувачений не мав умислу на вбивство ОСОБА_3 , розцінює її як таку, що направлена на уникнення від кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин, оскільки вона повністю протирічить об`єктивно встановленим в судовому засіданні обставинам.

Про умисел на вбивство свідчать зокрема характер, механізм, та кількість спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, зокрема відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, розміщення головного мозку та мозочка, крововиливи під м`яку мозкову оболонку головного мозку, розриви твердої та м`якої мозкових оболонок, розтрощення та переломи кісток мозкового та лицевого черепа, дії обвинуваченого який на ґрунті неприязних відносин наздогнав потерпілого, та відразу почав спричиняти йому тілесні ушкодження в життєво важливі органи, зокрема по голові. Доводи обвинуваченого в тій частині що він захищався від неправомірних дій потерпілого, суд оцінює критично, оскільки судом встановлено, що потерпілий знаходився в безпорадному стані по відношенню до обвинуваченого, оскільки був інвалідом дитинства по зору та значно фізично слабкіший. Про умисел на вбивство свідчить також знаряддя вчинення злочину, а саме сокира. Посилання сторони захисту, що місце знаходження сокири на момент вчинення злочину не встановлено, судом оцінюється критично, оскільки як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено показами свідків, потерпілою, сокира могла бути під шафою в прихожій кімнаті і про дане місце було відомо ОСОБА_1 . Те, що ОСОБА_1 під час слідчого експерименту вказав інше місце, де він взяв сокиру, може пояснитись тим, що на момент вчинення злочину ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння і не міг в повній мірі пам`ятати обставини вчинення ним злочину. При цьому судом також взято до уваги емоційний стан обвинуваченого, вживання ним в той день великої кількості алкоголю та зловживання алкоголю взагалі, що як наслідок можливе настання дратівливості, прояву агресії та неочікуваних спонтанних дій із усвідомленням наслідків від вчиненого та бажанням уникнути від відповідальності за скоєне.

Разом з тим, доказів, досліджених в судовому засіданні, які колегія суддів вважає належними та допустимими, достатньо для доведеності вини обвинуваченого, відтак покладає їх в основу обвинувального вироку, та приходить до висновку що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину доведена повністю поза розумним сумнівом, і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 115 КК України вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Щодо посилання сторони захисту про погіршення психічного стану обвинуваченого на час розгляду справи в Придніпровському районному суді м. Черкаси. Колегія суддів зазначає наступне. Під час досудового розслідування справи та під час судового розгляду в Тальнівському районному суді Черкаської області були призначені та проведені відповідні експертизи. Так, згідно даними висновку судово-психіатричного експерта № 45 від 01.02.2017 року, ОСОБА_11 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення. На вказаний період часу у нього не відмічалися прояви тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, а виявляє прояви легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з помірно вираженими емоційно-вольовими розладами, що при збереженні у нього критичних і прогностичних функцій, здатність вольової регуляції своєї поведінки - не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики, що також свідчить про здатність ОСОБА_1 усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє прояви легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з помірно вираженими емоційно-вольовими розладами з відміченою в посткримінальній ситуації короткочасною невротичною і депресивною реакцією, що при збереженні у нього критичних і прогностичних функцій, здатність до вольової регуляції своєї поведінки - свідчить про його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_1 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України. У зв`язку з відміченими у нього в посткримінальній ситуації проявами короткочасної невротичної депресивної реакції, рекомендується амбулаторне спостереження лікарем-психіатром за місцем перебування.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 58 від 03.04.2018 року, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на теперішній час за своїм психічним станом здатний в повному обсязі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

ОСОБА_1 на теперішній час стійким хронічним психічним розладом, тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, в нього виявляються ознаки психічного розладу у вигляді Легкої розумової відсталості з емоційно-вольовими порушеннями (МКХ-10, F 70.1)., психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (МКХ-10, F 10.24). ОСОБА_1 на теперішній час страждає хронічним алкоголізмом. ОСОБА_1 за своїм психічним станом на теперішній час може приймати участь у судових засіданнях. ОСОБА_1 застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_1 потребує застосування відносно нього лікування з приводу хронічного алкоголізму.

На час розгляду справи в Придніпровському районному суді м. Черкаси, колегією суддів не встановлені обставини, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 під час вчинення суспільно небезпечного діяння був в неосудному або обмежено осудному стані або вчинив кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворів на психічну хворобу, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Зокрема, судом не встановлено: наявність згідно з медичним документом у ОСОБА_1 розладу психічної діяльності або психічного захворювання; також поведінка ОСОБА_1 під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті тощо). Тобто колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики, що також свідчить про здатність ОСОБА_1 усвідомлювати свої дії і керувати ними. Судом не встановлено, що на теперішній час ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє прояви легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з помірно вираженими емоційно-вольовими розладами з відміченою в посткримінальній ситуації короткочасною невротичною і депресивною реакцією, що при збереженні у нього критичних і прогностичних функцій, здатність до вольової регуляції своєї поведінки - свідчить про його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, що підтверджується висновками судово-психіатричний експертиз.

Судом досліджені характеризуючі данні обвинуваченого ОСОБА_1 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної виною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання винного згідно ст. 66 КК України, не встановлено. Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину, щодо особи з інвалідністю.

Під час призначення обвинуваченому покарання у межах санкції ч.1 ст.115 КК України відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, не працюючий, раніше не судимий, враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявності обставин, що обтяжує покарання, а саме - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, та вчинення злочину, щодо особи з інвалідністю, колегія суддів вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання у виді реального позбавлення волі з ізоляцією від суспільства.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року, ОСОБА_1 необхідно зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 13.01.2017 р. по 12.04.2018 року, та з 05.12.2019 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає необхідним залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати у розмірі 2646 грн. 20 коп. за проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Визнати ОСОБА_25 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року, ОСОБА_1 необхідно зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 13.01.2017 р. по 12.04.2018 року, та з 05.12.2019 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_25 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2646 грн. 20 коп. за проведення судових експертиз.

Речові докази: дерев`яний брусок, металева сокира з топорищем, 3 змиви рідини бурого кольору, 12 слідів пальців рук, дактилокарта трупа, волосся з 5-ти ділянок голови, зрізи нігтів трупа, мікрона кладення з долонь трупа, дерев`яна палиця, чоловічі джинси, зрізи нігтів ОСОБА_1 , зрізи нігтів ОСОБА_4 , штани чорні, сорочка, футболка, сірі спортивні штани, труси чорні, шкарпетки чорні, які зберігаються в камері речових доказів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, дактилокарта ОСОБА_1 , яка знаходиться при матеріалах дактилоскопічної експертизи - знищити після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Ю.В.Михальченко

Суддя: В.М.Скляренко

Суддя: Н.М.Кондрацька