Ухвала суду № 96390013, 19.04.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

Справа №348/798/21

19 квітня 2021 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, інспектора взводу № 1 роти № 4 Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, лейтенанта поліції Кузьміна Олександра Сергійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 495141 від 06.04.2021,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, інспектора взводу № 1 роти № 4 УПП у Чернівецькій області, лейтенанта поліції Кузьміна О.С., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 495141 від 06.04.2021.

Також ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору мотивуючи тим, що відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Законом про судовий збір, який набрав чинності 01.11.2011, такі особи не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом із цим припис ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст. 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674- VI).

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.

Враховуючи наведене просить звільнити його від сплати судового збору.

Суддя, розглянувши клопотання, вивчивши матеріали позовної заяви дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист. Аналіз норм ст. 8 Закону про судовий збір та ст. 88 КАС України показує, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Аналіз справ, направлених місцевими судами для узагальнення, свідчить, що питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати суди вирішують ухвалою про відкриття провадження у справі. Також має місце вирішення цих питань окремим судовим рішенням. Останній порядок є правильним з огляду на вимоги статті 98 КАС України. Згідно з цією статтею суд вирішує питання щодо судових витрат постановою або ухвалою суду.

З наведеного вбачається, що єдиною підставою для зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати повністю або частково, а також відстрочення або розстрочення його сплати є майновий стан сторони. Умови, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а також зменшити розмір судового збору чи звільнити від його сплати, визначені в ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Однак позивачем в клопотанні про звільнення від сплату судового збору не доведено належним чином існування підстав та умов для звільнення від сплати судового збору, визначених ст. 8 ЗУ «Про судовий збір». Зокрема позивачем не доведено належними доказами, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Щодо посилання позивача як на підставу для звільнення від сплати судового збору, на норму ст. 288 КУпАП, згідно якої особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, суд зазначає, що Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив наступне: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 відступила від такого правового висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вище наведене, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 133, 241, 248, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, інспектора взводу № 1 роти № 4 Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, лейтенанта поліції Кузьміна Олександра Сергійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 495141 від 06.04.2021 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Міськевич О.Я.