Рішення № 96389931, 12.04.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9903/16-ц

Провадження № 2/344/339/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - квартири АДРЕСА_1 ; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 11.11.2010р. визнано квартиру АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною, власністю територіальної громади в особі Івано-Франківської міської ради та передано її територіальній громаді м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради. Вказана квартира є об`єктом права комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська. Проте спірна квартира була незаконно відчужена ОСОБА_2 . Останній реалізовуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та придбання права на майно шляхом обману, невстановленим слідством шляхом, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 отримав відомості про те, що у квартирі АДРЕСА_1 , ніхто не проживає, а її власники - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, спадкоємці відсутні. ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , невстановленим слідством шляхом, виготовили підроблений документ - довіреність приватного нотаріуса Ямало-Ненецького автономного округу Какімова Талгата Аменовича (Російська Федерація, місто Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу, датовану 27.10.2011 року), у якій ОСОБА_3 діючи спільно з ОСОБА_2 внесли рукописний запис від імені покійного

ОСОБА_4 . Відповідно до підробленої довіреності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уповноважили ОСОБА_2 , представляти їх інтереси в установах, підприємствах, організаціях з усіма необхідними повноваженнями з питань продажу належного майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі підробленої довіреності приватного нотаріуса Російської Федерації ОСОБА_6 та отриманих документів із використанням підробленої довіреності ОСОБА_3 в співучасті із ОСОБА_2 отримали можливість відчужити чуже майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є територіальна громада м. Івано- Франківська. ОСОБА_3. діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 підшукали ОСОБА_1 , як покупця квартири АДРЕСА_1 та запропонували їй придбати вказану квартиру. Після чого, реалізовуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб і ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх небезпеку та бажаючи довести їх до кінця уклали договір купівлі-продажу квартири,згідно якого відчужили ОСОБА_1 майно яке в дійсності їм не належало - квартиру АДРЕСА_1 . На даний час власником спірної квартири виступає ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто в даному випадку комунальне майно вибуло з володіння територіальної громади без її волі та згоди. Спірне майно вибуло з володіння Івано-Франківської міської ради внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поза волею Івано-Франківської міської ради. Воля міської ради щодо передачі майна здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, згідно ЗаконуУкраїни «Про місцеве самоврядування в Україні» воля повинна бути виражена у формі рішень. Просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради (код ЄДР 33644700) квартиру АДРЕСА_1 . Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , судові витрати покласти на відповіла.

08.08.2016 року ухвалою Івано-Франківської міського суду накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.27,28).

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задоволити.

Відповідачка, представник відповідача проти позову заперечили.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Беручи до уваги пояснення учасників справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Ст. 41 Конституції України передбачає, що, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

11.11.2015 рішенням Івано-Франківського міського суду визнано квартиру АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною, власністю територіальної громади м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради(а.с.5).

Згідно ч. 2 ст. 321 ЦК України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді і управління цим майном здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

03.11.2016 року ухвалою Івано-Франківського Апеляційного суду, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 11.11.2015 року скасовано. Заяву Івано-Франківської міської ради, заінтерисовані особи - Реєстраційна служба Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про визнання спадщини відумерлою залишити без розгляду(а.с. 62-64).

30.05.2018 року рішенням Івано-Франківського міського суду позов Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 04.06.2014 року між ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Ковальчуком Л.Б., зареєстрованого в реєстрі за №2000; визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передання її у власність територіальній громаді міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради - задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 04.06.2014 року між ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Ковальчуком Л.Б., зареєстрований в реєстрі за №2000. Визнано квартиру АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передати її у власність територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради. Дане рішення 18.10.2018 року постановою Івано-Франківського Апеляційного суду залишено без змін(а.с.95-98).

01.07.2020 року Постановою Верховного Суду України Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18.10.2018 року залишено без змін(а.с.99-102).

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право користуватися та розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно із п.2 ст.328 ЦК, право власності вважається набутим правомірно, якщо прямо не випливає із закону або незаконність набуття право власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення ст. 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Таким чином, майно може бути повернуте за позовом власника про його витребування на підставі ст. 387 ЦК України, якщо позивач надасть докази, що підтверджують наявність обставин, зазначених в цій статті, а саме підтвердження право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння поза його волею, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. За змістом вказаної статті право на витребування майна належить лише власнику та лише у особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, і може мати місце лише за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза його волею. Наявність у діях власника майна волі на передачу майна виключає можливість його витребування і незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону або не встановлене рішенням суду ( ч. 3 ст. 397 ЦК України).

Відповідно до положеньст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст.179 ЦК України).

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 388 ЦК України передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, в тому числі, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з вимогами статей 330, 388, 658 ЦК України право власності на майно, яке було відчужене поза межами волі власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребувано. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд встановив, що має місце порушення права комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимоги про витребування у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради спірної квартири, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про деожавну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - квартири АДРЕСА_1 ; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; стягнення судових витрат - задоволити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь територіальної громади м.Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради (код ЄДР 33644700) квартиру №37, що знаходиться за адресою вул. Академіка Сахарова, 25 в м. Івано-Франківську.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності :5901472).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої по АДРЕСА_3 на користь Івано-Франківської міської ради, що знаходиться за адресою: вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, код ЄРДПОУ - 33644700 - 3 336,15 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: Повний текст рішення виготовлено 20.04.2021 року.

Суддя Пастернак І.А.