Рішення № 9638791, 13.05.2010, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-941/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 травня 2010 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді         Кушнірчука Р.О.,

при секретарі             Ременяк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добробуд» в особі відділення «Дніпро» про стягнення суми вкладу  та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

04 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 17.08.2005 року він уклав з відповідачем договір соціального депозиту № КСД - 000170 про соціальний депозит у національній валюті. Відповідно до п. 2.3 та 3.1.1 цього договору, термін повернення соціально – депозитного внеску здійснюється за заявою вкладника протягом 20 -30 робочих днів.  

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою виплатити йому суму вкладу та нарахованих відсотки, але до цього часу відповідач не повернув йому кошти.  За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача суму вкладу в розмірі 56726,00 гривень, яка підтверджується додатком до договору соціального депозиту № КСД - 000170 від 17.08.2005 року та суму моральної шкоди у розмірі 10000 грн. Просить судові витрати покласти на відповідача.  

Позивач в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення в газеті «Вісті Придніпров’я» (№ 32 (1124) від 06.05.2010 р.).

У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності зі вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України. Позивач не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов  висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, що 17.08.2005 року позивач уклав з відповідачем договір соціального депозиту № КСД - 000170 про соціальний депозит у національній валюті (а.с.7). Станом на 15.07.2009 року на депозитному рахунку позивача обліковується сума 56726,00 гривень, яка включає в себе і нараховані відсотки, що підтверджується додатком до договору № КСД – 000170 від 17.08.2005 року (а.с.12).

Відповідно до п. 2.3 та 3.1.1 цього договору, термін повернення соціально – депозитного внеску здійснюється за заявою вкладника протягом 20 -30 робочих днів.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу повернення його вкладу (а.с. 10), однак відповідач відмовляє у поверненні належних позивачу виплат, у зв’язку з несприятливою ситуацією, що склалася на фінансовому ринку України, а також не належним виконанням зобов’язань інших позичальників кредитних коштів, які надаються їм зокрема за рахунок внесків на депозитні рахунки вкладниками (клієнтами) відповідача (а.с. 9, 11).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про кредитні спілки України» від 20.12.2001 року № 2908-ІІІ.

Згідно ст.1058 ЦК України  - за договором  банківського вкладу (депозиту) одна сторона  (банк) , що прийняла  від другої сторони  (вкладника)  або для неї грошову суму  (вклад),що надійшла, зобов’язується  виплачувати  вкладникові  таку суму  та проценти  на неї  або дохід у інші формі  на умовах  та в порядку , встановлених  договором.

Відповідно  до ст.1060 ЦК України – за договором  банківського  вкладу  незалежно  від його виду  банк  зобов’язаний  видати  вклад або його частину на першу  вимогу  вкладника , крім вкладів , зроблених  юридичними  особами  на інших умовах , які встановлені  договором.  

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.  

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки України» від 20.12.2001 року № 2908-ІІІ кредитна спілка залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів  на депозитні  рахунки  як у готівковій,  так і в безготівковій формі.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки України» від 20.12.2001 року № 2908-ІІІ встановлено, що кожний член  кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, внески  (вклади) у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

-   припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

-   зміна умов зобов’язання;

-   сплата неустойки;

-   відшкодування збитків та моральної шкоди.

За таких обставин, суд дійшов  висновку, що відмова  відповідача про повернення  грошової суми -  соціального депозиту у розмірі 56726,00 гривень, передбаченого умовами договору соціального депозиту № КСД - 000170 від 17.08.2005 року та підтвердженої додатком до вказаного договору,  є незаконною, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частинні стягнення моральної шкоди не можуть бути задоволенні судом з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між сторонами в розглянутій справі, є договірними. За умовами договору соціального депозиту № КСД - 000170 від 17.08.2005 року, укладеного між сторонами, можливість  відшкодування моральної шкоди не обумовлювалася.

Крім цього , суд вважає  помилковим  посилання  позивача на положення  Закону України «Про захист прав споживачів» , оскільки  положення  Закону, а саме  ч.1 п.5 ст.4, ч.1 ст.22 стосуються  права споживача на відшкодування  моральної шкоди , якщо вона  заподіяна  небезпечною  для життя  і здоров'я  людей  продукцією  та при задоволенні вимог споживача.

Також  суд зазначає, що згідно  п.5  Постанови Пленуму Верховного суду України №4  «Про судову  практику в справах  про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р.  з наступними  змінами, відповідно до загальних  підстав  цивільно-правової  відповідальності  обов'язковому  з'ясуванню  при вирішенні спору  про відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають : наявність  такої шкоди, протиправність  діяння  її заподіювача, наявність  причинного зв'язку  між шкодою  і  протиправним  діянням  заподіювача та вини останнього в її заподіянні.  Особа фізична (чи юридична) звільняється від  відповідальності  по відшкодуванню моральної  шкоди, якщо доведе, що  остання  заподіяна не з її вини. Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством. В даному випадку цей Закон не має відношення до договірних правовідносин, які виникли між сторонами.  

Таким чином, суд вважає  за необхідне  відмовити  у задоволенні  позову  щодо стягнення моральної шкоди.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім при пред’явленні до суду позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00 гривень та судовий збір на користь держави у розмірі 567,26 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 169, 213-215, 224-226  ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добробуд» в особі відділення «Дніпро» про стягнення суми вкладу  та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Добробуд» в особі відділення «Дніпро» у м. Дніпропетровську (МФО 334840, ЄДРПОУ 26502650) на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором соціального депозиту № КСД - 000170 від 17.08.2005 року у розмірі 56726,00 гривень та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00 гривень.

Стягнути з Кредитної спілки «Добробуд» в особі відділення «Дніпро» у м. Дніпропетровську (МФО 334840, ЄДРПОУ 26502650) судовий збір на користь держави у розмірі 567,26 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог  – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження i поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя:

Справа № 2-941/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

(вступна та резулятивна частина)

13 травня 2010 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретарі Ременяк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добробуд» в особі відділення «Дніпро» про стягнення суми вкладу  та відшкодування моральної шкоди,-

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 169, 213-215, 224-226  ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Добробуд» в особі відділення «Дніпро» про стягнення суми вкладу  та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Добробуд» в особі відділення «Дніпро» у м. Дніпропетровську (МФО 334840, ЄДРПОУ 26502650) на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором соціального депозиту № КСД - 000170 від 17.08.2005 року у розмірі 56726,00 гривень та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00 гривень.

Стягнути з Кредитної спілки «Добробуд» в особі відділення «Дніпро» у м. Дніпропетровську (МФО 334840, ЄДРПОУ 26502650) судовий збір на користь держави у розмірі 567,26 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог  – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження i поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя: