Рішення № 96385887, 19.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року м. Київ № 826/7250/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доВійськової частини №3066 Північно Київського територіального управління Національної гвардії Українипровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Військової частини №3066 Північно Київського територіального управління Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач, В/ч 3066), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх поданих позивачем документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»;

- зобов`язати відповідача подати документи позивача з власним висновком розпорядникові бюджетних коштів щодо призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби та втратою 25% працездатності, а отже позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в межах спірних відносин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7250/18 за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач у поданому відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 не передбачено виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане із проходженням військової служби, а отже відсутні законні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.

У відповіді на відзив позивач вказує на перевищення відповідачем своїх повноважень стосовно відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки положеннями законодавства на відповідача покладено обов`язок надання висновку та направлення документів розпоряднику грошових коштів, яким, в свою чергу, приймається рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом командира військової частини 3066 від 14 серпня 2018 року №165 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, звільнивши його відповідно до наказу від 03 серпня 2018 року №41 о/с за підпунктом «б» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військової служби» (за станом здоров`я).

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 13 липня 2017 року зазначено, що захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до акту розслідування випадку (у тому числі поранення), що стався 18 лютого 2017 року о 18 год. 00 хв. За формою Н-5 від 28 грудня 2017 року, складений комісією за результатами проведення розслідування нещасного випадку відносно позивача, нещасний випадок стався в період проходження військової служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; відповідно до акту №18/17 про нещасний випадок не виробничого характеру, затверджений командиром В/ч 3066 28 грудня 2017 року нещасний випадок з позивачем стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Заявою від 25 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати одноразову грошову допомогу у зв`язку з захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби.

Листом від 05 лютого 2018 року №1/66-8/308 відповідач надав відповідь щодо того, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 одноразова грошова допомога у зв`язку з захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби не передбачена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту - Закон №2011-XII).

Положеннями пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктом 8 пункту 2 статті 16 вказаного Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 2011-XII фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 2, 3 Порядку №975 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та указами Президента України.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно пункту 7 Порядку №975 у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від:

- 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

- 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

- 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

З наведених положень законодавства вбачається, що одноразова грошова допомога виплачується, зокрема у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами (далі розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється відповідачем, що по суті заява позивача не була направлена розпоряднику бюджетних коштів відповідачем та, як наслідок, не розглядалась розпорядником бюджетних коштів; підставою для відмови в розгляді заяви позивача відповідачем слугувало те, що Порядком №975 не передбачено виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби.

При цьому, жодних зауважень до поданих позивачем документів відповідачем не вказано.

Однак, як встановлено судом, відповідач, не сформувавши на виконання вимог Порядку №975 висновку та не направивши розпоряднику бюджетних коштів документи, подані позивачем для призначення одноразової грошової допомоги, фактично відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги.

З урахуванням викладеного суд вважає, що спосіб, у який відповідач розглянув заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби Порядком №975 не передбачені, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх поданих позивачем документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та зобов`язання відповідача подати документи позивача з висновком розпорядникові бюджетних коштів щодо призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем відповідних витрат, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі вище викладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини № 3066 Північно Київського територіального управління Національної гвардії України щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх поданих ОСОБА_1 документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

3. Зобов`язати Військову частину № 3066 Північно Київського територіального управління Національної гвардії України подати документи ОСОБА_1 з висновком розпорядникові бюджетних коштів щодо призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач - Військова частина № 3066 Північно Київського територіального управління Національної гвардії України (ідентифікаційний код: 08803508; адреса: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 38).

Суддя Н.А. Добрівська