Рішення № 96385713, 15.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м. Київ № 640/16790/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"до про Офісу великих платників податків Державної податкової служби визнання протиправною та скасування вимоги

за участю:

від позивача - Гаврищишин А.М.;

від відповідача - не допущено

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків ДПС № 279-10 від 04.06.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу. Звернув увагу, що положеннями пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення за скаргою платника податків протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги. Зазначає, що рішення про результати розгляду скарги № 21796/0/99-00-13-05-06 датовано 13.07.2020, а відправлено лише 14.07.2020, тобто, на двадцять шостий день після отримання скарги ДПЗД "Укрінтеренерго". За наведених обставин вважає, що відповідно до пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України скарга ДПЗД "Укрінтеренерго" скаргу було задоволено. Також звертає увагу, що сума податкового боргу, зазначена у податковій вимозі, включає у себе суми заборгованості за 2019-2020 роки, тобто, періоди, в яких відповідні правовідносини регулювались різними нормативно-правовими актами, приписи яких по різному регулювали відносини між державним унітарним підприємством та податковою і наділяли різними функціями державну податкову службу. Крім того, зазначає, що існує неврегульований спір між податковою та позивачем щодо стягнення заборгованості зі сплати частини чистого прибутку в сумі 323153950,06 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/16790/20 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 24.09.2020.

14.08.2020 до суду від представника відповідача Дубенка В.П. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що відповідно до даних інтегрованих карток ДПЗД "Укрінтеренерго" станом на 04.06.2020 за останнім обліковується заборгованість зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) в розмірі 467261429,00 грн. У зв`язку з наявністю податкового боргу, контролюючим органом прийнято оскаржувану податкову вимогу. Враховуючи положення підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України та зважаючи, що законодавчо передбачено у податкових органів повноважень здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, податковий орган наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про стягнення частини чистого прибутку (доходу), що сплачується державними унітарними підприємствами до державного бюджету, реалізація таких повноважень неможлива без направлення податкової вимоги.

У судовому засіданні 22.10.2020 оголошено перерву до 26.11.2020.

30.10.2020 до суду від представника відповідача Дубенка В.М. надійшли додаткові пояснення, у яких останній звернув увагу, що контролюючим органом не було пропущено строків щодо винесення та направлення рішення про результати розгляду скарги від 13.07.2020 № 21796/6/99-00-13-05-06. Крім того, звернув увагу на положення Закону України від 13.05.2020 № 591-ІХ.

24.11.2020 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, за змістом яких останній акцентував увагу на існуванні неврегульованого спору між податковою та позивачем щодо стягнення заборгованості зі сплати частини чистого прибутку в сумі 323153950,06 грн.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 24.11.2020 адміністративну справу № 640/16790/20 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 04.02.2021.

У судовому засіданні 04.02.2021 оголошено перерву до 11.03.2021.

05.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку частини чистого прибутку (доходу) ДПЗД "Укрінтеренерго", що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 2020 рік; розрахунок суми заборгованості; копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/23032/19.

Ухвалою суду від 11.03.2021 закрито підготовче провадження у справі № 640/16790/20, призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 15.04.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 15.04.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представника відповідача не допущено до участі у справі у судове засідання 15.04.2021 у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження повноважень особи.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.06.2020 Офісом великих платників податків ДПС виставлено ДПЗД "Укрінтеренерго" податкову вимогу № 279-10 на суму податкового боргу зі сплати чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону в розмірі 467261429,00 грн, у тому числі: 466716322,85 грн - за основним платежем та 545106,15 грн - пеня (а.с. 9).

Не погодившись з податковою вимогою, позивач звернуся до ДПС України за скаргою від 16.06.2020 № 44/22-597 (а.с. 10-15).

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 18.06.2020 скарга ДПЗД "Укрінтеренерго" була отримана ДПС України (а.с. 16-18).

Рішенням ДПС України від 13.07.2020 № 21796/6/99-00-13-05-06 податкову вимогу Офісу великих платників податків ДПС від 04.06.2020 № 279-10 залишено без змін, а скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" від 16.06.2020 № 44/22-597 - без задоволення (а.с. 38-40).

Згідно відмітки на конверті вказане рішення було направлено на адресу позивача 14.07.2020 (а.с. 41).

Не погодившись з вимогою контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як на одну з підстав протиправності оскаржуваної вимоги позивач вказує на відсутність у контролюючого органу правових підстав для прийняття оскаржуваної вимоги.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так, з 23.05.2020 набули чинності зміни, внесені Законом України від 16.01.2020 N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" до Податкового кодексу України, а саме: у статті 19-1 доповнено підпунктами 19-1.1.49 - 19-1.1.54 такого змісту:

"19-1.1.49. інформують органи державної влади про стан розрахунків платників податків з бюджетами та сплати єдиного внеску;

19-1.1.50. інформують органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

19-1.1.51. здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність;

19-1.1.52. здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків;

19-1.1.53. подають органам місцевого самоврядування звітність, визначену підпунктом 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу, у тому числі по платниках податків - юридичних особах;

19-1.1.54. здійснюють інші функції, визначені законом".

Таким чином, з 23.05.2020 контролюючі органи наділені повноваженнями здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Як вбачається з матеріалів справи ДПЗД "Укрінтеренерго" є державним унітарним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 15.01.1993 № 103 та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

За змістом статті 1 Закону України від 21.09.2006 N 185-V "Про управління об`єктами державної власності" (далі - Закон N 185-V) управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до статті 2 Закону N 185-V законодавство про управління об`єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об`єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об`єктами державної власності.

Згідно з частиною першою статті 11-1 Закону N 185-V державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 N 138, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

З аналізу наведених норм вбачається, що у позивача є обов`язок спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України. У свою чергу, відповідач є уповноваженим органом, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивач не заперечує наявність податкового боргу зі сплати чистого прибутку (доходу), при цьому, останній вказує на різний порядок врегулювання погашення такої заборгованості у кожному з періодів її виникнення.

З даного приводу суд звертає увагу, що з 23.05.2020 контролюючий орган наділений повноваженнями здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету, а також враховуючи, що факт наявності заборгованості не оспорюється позивачем, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно виставлено останньому спірну податкову вимогу.

При цьому, наявність у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративної справи № 640/23032/19 за позовом Офісу великих платників податків ДПС до ДПЗД "Укрінтеренерго" про стягнення частини чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до бюджету у сумі 323153950,06 грн, жодним чином не свідчить про наявність спору щодо суми боргу.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, у випадку примусового стягнення податкового боргу на підставі рішення суду у справі № 640/23032/19, сума податкового боргу, визначена у спірній вимозі, підлягатиме погашенню з урахуванням сплаченої суми боргу.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків розгляду скарги, суд зазначає наступне.

Так, пунктами 56.8, 56.9 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Таким чином, недотримання контролюючим органом строків розгляду скарги має правовим наслідком задоволення скарги платника податків.

Поряд з цим, Законом України від 30.03.2020 N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до ПК України, у тому числі розділ XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 52-8 наступного змісту: "Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України, статтями 52 - 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, статтями 73 та 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31 травня 2020 року. З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення".

Відповідно до Закону України від 13.05.2020 N 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 52-8 Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

"52-8. Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;

статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення".

Як уже було зазначено судом, 16.06.2020 позивачем засобами поштового зв`язку було направлено скаргу до ДПС, тобто, у період зупинення дії строків в частині процедури адміністративного оскарження.

У свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що ДПС з урахуванням змін, внесених законами N 540-IX та N 591-IX до ПК України, дотримано строки розгляду скарги ДПЗД "Укрінтеренерго" і у даному випадку, правові наслідки, передбачені статтею 56 Податкового кодексу України, не можуть бути застосовані.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ідентифікаційний код 19480600) відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 19 квітня 2021 року.