Рішення № 96384768, 20.04.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7826/20

Провадження № 2/645/833/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді - Шарка О.П.

секретаря судових засідань - Калягіної М.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів у розмірі 2282 грн. 72 коп., неправомірно отримані за період з 01.11.2018 року по 30.04.2019 року,а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102 гривні.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначав, що 14.11.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям. Згідно рішення позивача від 27.11.2018 року було призначено допомогу відповідачу у період з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року у розмірі 779 грн. 41 коп., на період з 01.12.2018 року по 30.04.2019 року у розмірі 862 грн. 41 коп. щомісячно. Із вищевказаної заяви вбачається, що чоловік відповідача не працює, не навчається, не є приватним підприємцем, не перебуває на обліку в центрі зайнятості. Аналогічні відомості зазначено відповідачем у поданій декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Умови призначення і виплати одиноким матерям регулюються Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям із дітьми, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 №1751. При подачі заяви відповідач взяв на себе обов`язок повідомити позивача про зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, що підтверджується особистим підписом під заявою. Згідно з довідкою ДПС про доходи ОСОБА_2 (чоловік відповідача) за період з липня 2018 року по вересень 2018 року отримав дохід в АТ «АльфаБанк» у розмірі 400 грн, також з жовтня 2018 року по грудень 2018 року ОСОБА_2 отримав дохід у ФОП ОСОБА_3 у розмірі 10738 грн. 64 коп. Відповідачем не було повідомлено про вищевказані обставини, що суттєво вплинуло на право та розмір призначеної допомоги. У зв`язку з неподанням відповідачем інформації, як впливає на призначення Допомоги, Обласним центром по нарахуванню та здійсненню нарахування виплат, розраховано переплату бюджетних коштів відпвоідачу у розмірі 2282 грн. 72 коп. 06.10.2020 року відповідачу були направлені повідомлення з попередженням про необхідність повернення бюджетних коштів, в добровільному порядку, однак, відповідач не повернула неправомірно отримані бюджетні кошти.

Ухвалою суду від 12.01.2021 року вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлявся про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, надав суду заяву, з якої вбачається, що він просить розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У ході судового розгляду встановлено, що 14.11.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям.

Згідно рішення позивача від 27.11.2018 року було призначено допомогу відповідачу у період з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року у розмірі 779 грн. 41 коп., на період з 01.12.2018 року по 30.04.2019 року у розмірі 862 грн. 41 коп. щомісячно. Із вищевказаної заяви вбачається, що чоловік відповідача не працює, не навчається, не є приватним підприємцем, не перебуває на обліку в центрі зайнятості. Аналогічні відомості зазначено відповідачем у поданій декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Умови призначення і виплати одиноким матерям регулюються Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям із дітьми, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 №1751.

При подачі заяви відповідач взяв на себе обов`язок повідомити позивача про зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, що підтверджується особистим підписом під заявою.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміну у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з Законом.

Згідно з довідкою ДПС про доходи ОСОБА_2 (чоловік відповідача) за період з липня 2018 року по вересень 2018 року отримав дохід в АТ «АльфаБанк» у розмірі 400 грн, також з жовтня 2018 року по грудень 2018 року ОСОБА_2 отримав дохід у ФОП ОСОБА_3 у розмірі 10738 грн. 64 коп. Відповідачем не було повідомлено про вищевказані обставини, що суттєво вплинуло на право та розмір призначеної допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст.4 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», покриття витрат на виплату державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері, одинокі усиновителі (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері дитини.

Згідно ст. 18-3 зазначеного закону - допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Відповідно до п. 49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім"ям з дітьми, затверджених постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001 року, суми державної допомоги сім`ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із Законом.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зв`язку з неподанням інформації, яка впливає на призначення Допомоги, Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, який здійснює нарахування виплат, розраховано переплату бюджетних коштів відповідачу складає 2282 грн. 72 коп.

06.10.2020 року відповідачу були направлені повідомлення з попередженням про необхідність повернення бюджетних коштів, в добровільному порядку, однак, відповідач не повернула неправомірно отримані бюджетні кошти.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача 2282 грн. 72 коп. надміру виплаченої державної допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати суд стягує з відповідача на користь держави.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , на користь Управління праці та соціального захисту населення

адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) неправомірно отримані бюджетні кошти у розмірі 2282 грн. 72 коп. (дві тисячі двісті вісімдесят дві гривні сімдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , на користь Управління праці та соціального захисту населення

адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Повний тексті рішення виготовлено 20 квітня 2021 року.

Головуючий суддя