Постанова № 96384722, 19.04.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

Справа № 631/140/21

Провадження № 3/631/76/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року смт Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Пархоменко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській областістосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській областідля розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП.

ОСОБА_1 для розгляду адміністративного матеріалу на неодноразові виклики до судді не з?явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується: його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 № 446029 від 27.01.2021; довідкою про доставку SMS, з урахуванням заяви ОСОБА_1 про надсилання йому судової повістки за допомогою SMS повідомлення від 27.01.2021; повістками, що направлялись суддею за адресою, зазначеною ОСОБА_1 у адміністративному матеріалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 , належним чином сповіщений про місце, час та дату розгляду адміністративного матеріалу до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, суддя вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 № 446029 від 27.01.2021 та інших документів, наявних у матеріалах про адміністративне правопорушення, вбачається, що 27.01.2021 о 08 годині 00 хвилин у смт. Нова Водолага по вулиці Енергетична № 1, водій, керуючи авто ИЖ 27175, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з авто VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_3 та OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_4 , який був припаркований, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна встановлена статтею 124 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 446029 від 27.01.2021, рапортом старшого інспектора-чергового ЧЧ відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції І. Полтавського, схемою місця ДТП від 17.10.2020, фототаблицею до матеріалів, особистими письмовими поясненнями ОСОБА_1 , написаними власноруч 27.01.2021 року, письмовими поясненнями свідків, вказаних у протоколі, а також постановою серії БАА № 805951 від 27.01.2021року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП України.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП.

За приписами ст. 124 КУпАП (у редакції станом на день вчинення правопорушення)порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

За ст. 124 КУпАП (у редакції на день розгляду справи) порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Санкція за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП змінена згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За загальним положенням, встановленим цією статтею, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності.

Не має зворотної сили як закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом. Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність і саме тому мають зворотну силу.

Наведене узгоджується з висновками Конституційного Суду України так в рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно- правових актів. Конституційний суд зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В рішенні Конституційного Суду України від 19.04.2000 року № 6-рп/2000 у справі про зворотну дію кримінального закону в часі зазначено, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи.

Також, у рішенні від 02.07.2002 року № 13-рп/2002 Конституційний Суд України вказав, що суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності.

Відповідно до ст. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

За ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (ст. 7).

Заборона зворотної дії в часі, в інтерпретації ЄСПЛ, положень, що погіршують становище особи, яка підлягає (чи може підлягати) кримінальній відповідальності. Це стосується як визначення діянь, які є кримінально караними, так і покарання (рішення у справі M v. Germany від 17.12.2009).

Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976 року, №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984 року, № 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987 року, № 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

У рішенні по справі «Vyerentsov v. Ukraine» від 11.04.2013 року кримінальними правопорушеннями були визнані діяння, відповідальність за які передбачені ст. ст. 185 та 185-1 КУпАП, та відповідно застосований за їх вчинення адміністративний арешт покаранням.

У рішенні в справі «Veeber v. Estonia» від 21.01.2003 року ЄСПЛ констатувала порушення гарантій, передбачених ст. 7 Конвенції, у вигляді ретроспективного застосування кримінального закону, який погіршував становище особи.

Оскільки санкція ст. 124 (у редакції на день розгляду справи) обтяжує відповідальність за вчинення діяння порівняно з санкцією ст. 124 (у редакції станом на день вчинення правопорушення та складання протоколу) то дана норма не має зворотної дії в часі.

Обираючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує приписи ст. 23 КУпАП, якими визначено, що адміністративне стягнення застосовується не тільки з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, й бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Зазначення інших обставин, що повинні бути ураховані суддею при накладенні адміністративного стягнення, матеріали справи не містять.

Ураховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 35, 401, 124, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок (триста сорок гривень 00 коп.), який потрібно сплатити за наступними реквізитами: Номер рахунку (IBAN) : UA 168999980313020149000020001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Отримувач: ГУК Харківської області- код -21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП) – електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 454 грн. 00 коп. судового збору, який потрібно сплатити за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький суд Харківської області протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І. О. Пархоменко