Рішення № 96383844, 20.04.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8648/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Смолій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права власності на недоотримані страхові виплати в порядку спадкування за законом та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Адвокат ОСОБА_3 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області в інтересах ОСОБА_2 з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області про визнання права власності на недоотримані страхові виплати в порядку спадкування за законом та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що батько позивача - ОСОБА_4 перебував на постійному обліку та отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Кадіївка (Стаханов) Луганської області, а потім, як внутрішньо переміщена особа, у Лисичанському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області. З 01 січня 2016 року батько позивача за продовженням виплат до Лисичанського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області не звертався, тому нарахування та виплата страхових сум йому не проводилась. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_4 помер та його страхові виплати за період з 01.01.2016 по 31.03.2020 входять до складу спадщини. Відповідач на звернення позивача щодо виплати недоотриманих страхових виплат пояснив, що сума страхових виплат за період з 01.01.2016 по 13.03.2020 не була нарахована на момент смерті потерпілого, а тому не може передаватись членам сім`ї чи входити до складу спадщини. Позивач є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 22.09.2020 приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Короткевич О.Г. Однак, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно - несплачені страхові виплати нотаріус не має можливості у зв`язку з відмовою відповідача надати довідку про суми недоотриманої страхової виплати потерпілим ОСОБА_4 .

Отже, позивач з урахуванням уточнених вимог просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на недоотримані суми страхових виплат за період з січня 2016 року по березень 2020 року, а також зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому вказані суми.

1.2. Начальник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області надала до суду відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Вказала, що ОСОБА_4 було припинено нарахування щомісячних страхових виплат з 01.01.2016, а отже він за час свого життя не набув права власності на відповідні виплати з 01.01.2016. Отже, вказані виплати не можуть входити до складу спадщини.

1.3. Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій вказав, що додані до відзиву копії письмових документів засвідчені особою без підтвердження її повноважень. Оскільки страхові виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві були незаконно невиплачені батькові позивача і призначення страхових виплат на певний строк є незаконним, то ці страхові виплати мають бути виплачені позивачеві. Саме внаслідок порушень з боку відповідача страхові виплати не увійшли до складу спадщини.

1.4. Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.10.2020 ця справа була передана на розгляд Лисичанському міському суду Луганської області.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 20.01.2021 у справі було замінено відповідача Лисичанське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на належного відповідача - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області. Справу було передано на розгляд Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.03.2021 було прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31.03.2021 було закрито підготовче засідання у цій справі та призначено справу до розгляду по суті.

1.5. Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з тих підстав, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з тих підстав, які викладені у письмовому відзиві.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Стахановським МВ УМВС України в Луганській області 31 січня 2003 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований з 30 січня 1974 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції № 4689, виданої 12 січня 2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований в якості внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04 червня 2020 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кадіївка Луганської області, Україна, про що складено відповідний актовий запис № 184, у віці 74 років.

2.2. З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 30 жовтня 1970 року Будинком одружень м. Кадіївка Ворошиловградської області, вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Кадіївка Луганської області, Україна, про що зроблено відповідний актовий запис № 1637. Батьком записаний ОСОБА_5 (російською), матір`ю - ОСОБА_6 (російською).

Згідно з копією спадкової справи, яка заведена приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Короткевич О.Г. щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 № 45-2020 вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Короткевич Ольги Геннадіївни із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та є його єдиним спадкоємцем.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВМ № 025742, виданого 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Короткевич О.Г., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, сума якої становить 341161,99 грн.

2.3. Копіями постанов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську від 22.01.2015, 26.01.2015, 12.02.2015, 31.07.2015, 05.10.2015 підтверджується, що страхові виплати ОСОБА_4 призначалися на певні чітко визначені строки, при цьому останній строк був визначений з 01.07.2015 по 31.12.2015.

При цьому, у заяві від 22.07.2015 ОСОБА_4 самостійно просив продовжити раніше призначену страхову виплату на період з липня по грудень 2015 року.

Відповідно до копії листа Лисичанського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області № 1568/02-1 від 16 червня 2020 року, ОСОБА_4 не скористався порядком реалізації своїх прав щодо відшкодування йому страхових виплат за період з 01.01.2016 по 13.03.2020 (день смерті), тому правових підстав для їх нарахування після смерті немає. Отже, страхові виплати за період з 01.01.2016 по 13.03.2020 не були нараховані потерпілому, а право на їх нарахування після смерті відсутнє, тому суми, належні до виплати членам його сім`ї, відсутні.

3. Релевантні джерела права та акти їх застосування

3.1. Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

У відповідності до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

3.2. Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі № 428/12730/19 вказано, що системний аналіз положень статей 1219 та 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, як об`єкт цивільних прав, яке нерозривно пов`язане із особою і яке не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми відшкодування (грошових коштів), нараховані у зв`язку з трудовим каліцтвом спадкодавцю за його життя, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

Отже, право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом не входить до складу спадщини. Нараховані за життя суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, які не були отримані спадкодавцем, входять до складу спадщини.

При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Подібний за змістом висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19, від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/16, від 09 грудня 2020 року у справі № 243/9613/19.

3.3. Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції, яка була чинною станом на час припинення чоловіку позивача нарахування страхових виплат в січні 2016 року, законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 вищевказаного Закону Правління Фонду соціального страхування України інші нормативно-правові акти та документи, що регламентують діяльність Фонду з виконання його статутних завдань.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 вищевказаного Закону страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

3.4. Згідно із п. 1, 3 розділу ІІ Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, який був затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 р. за № 6/26451 (в редакції, яка була чинною з грудня 2014 року по грудень 2018 року) страхові виплати призначаються робочими органами виконавчої дирекції Фонду за наявності необхідних документів, що підтверджують право особи, яка тимчасово переміщена, на ці виплати, відповідно до цього Порядку за місцем її фактичного проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік.

Рішення про призначення (відмову у призначенні) страхових виплат оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхових виплат за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та строки їх виплат або обґрунтування відмови у виплатах із зазначенням причин відповідно до статей 36, 37 Закону № 1105. При цьому виплати проводяться лише на строк дії довідки про взяття на облік, але не більше строку, на який особа має право на страхові виплати.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд зазначає, що припинення нарахування Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську страхових виплат потерпілому ОСОБА_4 здійснено з 01 січня 2016 року, тобто ще за чотири роки до часу його смерті. Однак, ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не оскаржив дії або бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому відповідних виплат, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми страхових виплат. Отже, указані суми йому за життя не нараховувались і вони не можуть входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 . До складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.

Таким чином, позивач як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця не було нараховано спадкодавцю. Посилання представника позивача на те, що припинення страхових виплат батькові позивача було здійснено без законної підстави, а також посилання на висновки Верховного Суду стосовно незаконності припинення виплат батькові позивача, є неспроможними, адже за час свого життя батько позивача не оскаржив бездіяльність з приводу припинення страхових виплат.

Також є неспроможними посилання представника позивача на відсутність постанови про припинення страхових виплат, яку спадкодавець міг би оскаржити за час свого життя. Суд зазначає, що страхові виплати ОСОБА_4 призначалися на певні строки, а тому винесення окремої постанови про припинення нарахування виплат не було необхідним. Крім того, у заяві від 22.07.2015 ОСОБА_4 самостійно просив продовжити раніше призначену страхову виплату лише на період з липня по грудень 2015 року.

В даному випадку зміст позовних вимог фактично зводиться до включення до складу спадщини того майна, якого не існує та право на яке спадкодавець за час життя не набув. Застосування іншого підходу фактично означатиме перегляд судом тих правовідносин, які виникли за час життя спадкодавця і стосовно законності яких спадкодавець не висловив жодних претензій.

4.2. Щодо посилань представника відповідача на неналежне засвідчення копій документів, доданих до відзиву від 11.01.2021, суд зазначає таке.

Додані до вищевказаного відзиву копії документів містять напис «Згідно з оригіналом», дату їх засвідчення, посаду, прізвище та ініціали, а також підпис особи, яка засвідчила копії. Крім того, ці копії містять печатку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області «Для довідок».

Вищевказані обставини вказують на те, що копії документів належним чином завірені посадовою особою відповідача та не викликають у суду сумнівів в своїй достовірності.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що у задоволенні позову було відмовлено, в той час як відповідач не заявив про наявність у нього будь-яких судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (код ЄДРПОУ 41313100, місцезнаходження: Україна, Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 30) про визнання права власності на недоотримані страхові виплати в порядку спадкування за законом та зобов`язання вчинити певні дії.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Б. Баронін