Рішення № 96383155, 08.04.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4181/20

Провадження № 2/344/837/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР-ТРАНС" до ОСОБА_1 про стягнення 60 200,00 грн. витрат (реальних збитків),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ "ТАР-ТРАНС" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 60 200,00 грн. витрат (реальних збитків), посилаючись на те, що 9.11.2015 року між ОСОБА_1 і ТзОВ «ТАР - ТРАНС» було укладено Договір оренди транспортного засобу (Договір). Договір посвідчено приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу Ананевич О.М. та зареєстровано в реєстрі за №2103. Відповідно до п. 1 Договору Позивач прийняв у тимчасове платне користування автомобіль марки RENAULT MAGNUM 2003 року випуску, колір коричневий, номер шассі(кузов, рама) № НОМЕР_1 , тип ТЗ - сідловий тягач- Е, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію т/з, серія НОМЕР_3 , виданого 1-шим МРВ ДАІ м.Івано-Франківська, 25.09.2007 р. з причіпом бортовим марки SCHMITZ S 01, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію т/з, серія НОМЕР_5 , виданого 1-шим МРВ ДАІ м.Івано-Франківська, 25.09.2007р. П. 2 Договору сторони визначили, що т/з передається в оренду строком на один рік, а саме з 19.11.2015 року до 19.11.2016 року. Цим же пунктом Договору сторони обумовили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк (один рік) і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Відповідно до п.14 Договору позивач зобов`язався за власний рахунок з дозволу відповідача проводити капітальний ремонт т/з, а відповідач в свою чергу взяв обов`язок відшкодувати позивачу понесені на поліпшення т/з витрати. Керуючись даним пунктом Договору, з метою підтримки орендованого майна в придатному для використання технічному стані позивач з дозволу відповідача протягом 2015 - 2017 років здійснював капітальний ремонт та невід`ємні поліпшення т/з. Загальна сума коштів, витрачених позивачем на капітальний ремонт т/з склала 38 4031,52 грн., що підтверджується документами первинного обліку. Відповідач понесені позивачем витрати не відшкодував. Незважаючи на значні капіталовкладення починаючи з жовтня 2017 року орендоване майно не використовувалось за призначенням у зв`язку з незадовільним технічним станом, про що позивач повідомляв відповідача. Пунктом 15 Договору сторони допустили можливість дострокового розірвання Договору однією із сторін за умови попередження про це другої сторони в місячний строк. Позивач неодноразово попереджував відповідача про те, що т/з непридатний для використання в господарській діяльності і потребує капітального ремонту. 04.04.2019 року позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення про розірвання Договору з 03.05.2019 року, а також про необхідність відшкодування відповідачем витрат понесених позивачем на капітальний ремонт орендованого майна. Відповідач залишив повідомлення без реагування. З огляду на положення пункту 15 Договору, норму ст. 651 ЦК України, Договір слід вважати розірваним з 03.05.2019 року. Зважаючи на відсутність реакції з боку Відповідача на повідомлення про розірвання Договору, яка унеможливила передачу орендованого майна від орендаря до орендодавця, а також обов`язок збереження орендованого майна, покладений на орендаря законом і Договором. 04.05.2019р. позивач уклав договір зберігання з ТзОВ «ББМ-Долина», якому передав на зберігання орендоване майно. Вартість зберігання майна відповідно до укладеного договору зберігання склала 200 грн. за одну добу. Станом на 06.03.2020 року сума заборгованості товариства «Тар-Транс» перед зберігачем за зберігання майна склала 60 200 грн. (301 доба х 200 грн./добу), у зв`язку з чим зберігач надіслав позивачу претензію з вимогою оплатити заборговану суму. Оскільки, всупереч умовам Договору, відповідач не вчинив дій для того, щоб орендар міг повернути орендоване майно орендодавцю у зв`язку з припиненням договору. В результаті бездіяльності відповідача у товариства «Тар-Транс» виникли витрати (реальні збитки) в сумі 61 200 грн. Позивач 10.03.2020 року направив вимогу відповідачу про відшкодування відповідачем до 17.03.2020 року включно збитків позивача в сумі 61 200 грн., станом на 18.03.2020 року відповідач збитки позивача понесені у зв`язку з зберіганням майна після припинення договору оренди т/з від 19.11.2015р. не відшкодував. Орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести складає 8 202.00 грн. , а саме: витрати на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги з адвокатом Парфаном Т.Д. у сумі 6 100,00 гривень; витрати на оплату судового збору - 2 102.00 грн.

13.04.2020 року представник відповідача подав відзив на позов відповідно до якого повідомив, що 19.11.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ТАР-ТРАНС", було укладено Договір оренди транспортного засобу, посвідчений Приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу Ананевич О.М. та зареєстрований в реєстрі за №2103. Відповідно п.1 Договору Орендар прийняв в тимчасове платне користування на умовах оренди автомобілі: марки RENAULT MAGNUM, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки SCHMITZ S 01, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , строком на один рік, а саме з 19.11.2015 до 19.11. 2016 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк (один рік) і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Відповідно до п.6 Договору Орендар зобов`язується використовувати згаданий т/з за цільовими призначеннями, не допускати його ушкоджень, вчасно проводити технічні огляди та забезпечувати т/з паливно-мастильними матеріалами. У зв`язку з відсутністю заяв від сторін про припинення Договору, сторони продовжували дію Договору до 19.11.2017 р., 19.11.2018 р., 19.11.2019 року. В порушення умов Договору, Орендар не сплатив відповідачу орендну плату за користуванням транспортним засобом на загальну суму 117 000,00 грн. В зв`язку з невиконанням Орендарем умов договору оренди, відповідач 10.09.2019 року направив претензію Орендарю де зобов`язав його протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати суму заборгованості в розмірі 117 000,00 грн. Та попередив Орендаря про дострокове розірвання Договору оренди т/з від 19.11.2015 року, відповідно до п.15 Договору. Попередив Орендаря, що він зобов`язаний передати Орендодавцю транспортні засоби не пізніше 19.11.2019 року у технічно справному стані, місце передачі - м.Івано-Франківськ. Відповіді на свою претензію відповідач не отримав, транспортні засоби йому не передані, заборгованість по орендній платі не сплачена. 19.11.2019 року було направлено ТОВ "ТАР-ТРАНС" претензію про повернення орендованих т/з та сплату в розмірі 6 000 грн. (вручено 10.01.2020), копію представнику адвокату Парфану Т.Д.(вручено 24.12.2019). Відповіді на претензію відповідач не отримав. З даного приводу відповідач звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ТОВ "ТАР-ТРАНС" про повернення транспортних засобів та сплати неустойки. Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20.02.2020 року відкрито провадження у справі № 606/424/20 за позовом ОСОБА_1 . Виходячи з вищенаведеного, підставою для розірвання Договору оренди т/з від 19.11.2015 року за ініціативою позивача з 03.05.2019 року, є відмова відповідача компенсувати позивачу витрати на капітальний ремонт т/з. Однак, в позовній заяві позивач не вказав, що ТОВ "ТАР-ТРАНС" звернулося до Івано-Франківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на невід`ємне поліпшення (капітальний ремонт) речі переданої в ремонт. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28.08.2019 року відкрито провадження у справі № 344/15392/19. Відповідно до п.14 Договору Орендар забезпечує за власний рахунок капітальний ремонт Транспортного засобу. Поліпшення Транспортного засобу допускається лише за згодою Орендодавця і є його власністю з відшкодуванням Орендареві понесених витрат. Відповідач не надавав свою згоду на проведення капітального ремонту переданих в оренду транспортних засобів. Відповідач проти позову заперечив просив відмовити в повному обсязі, стягнути витрати на правову допомогу з позивача. Попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 14 000,00 грн.(а.с.25-29).

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві, просив відмовити в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до договору оренди транспортного засобу від 19.11.2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «ТАР - ТРАНС», посвідчено приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу Ананевич О.М. та зареєстровано в реєстрі за №2103, встановлено, п.1 Договору Орендар прийняв в тимчасове платне користування на умовах оренди автомобілі: марки RENAULT MAGNUM, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки SCHMITZ S 01, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , строком на один рік з 19.11.2015 до 19.11.2016 року. П.3 оцінка т/з за домовленістю сторін становить 120 000 грн. П.5 орендна плата встановлена сторонами в розмірі 3000 грн. за один місяць. Орендна плата здійснюється щомісячно шляхом видачі готівки з каси товариства, у строк не пізніше п"ятнадцятого числа місяця наступного за розрахунком. П.6 орендар зобов"язується використовувати згаданий т/з за цільовим призначенням, не допускати його ушкоджень, вчасно проводити технічні огляди та забезпечувати т/з паливно-мастильними матеріалами. П.14 орендар забезпечує за власний рахунок капітальний ремонт т/з, несе витрати, пов"язані із сплатою податків. Поліпшення т/з допускається лише за згодою орендодавця і є його власністю з відшкодуванням орендареві понесених витрат. П.15 сторони допускають можливість дострокового розірвання договору за умови попередження про це другої сторони в місячний строк(а.с.6).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

03.04.2018 року ТОВ "ТАР-ТРАНС" направило ОСОБА_1 повідомлення про розірвання Договору оренди т/з від 19.11.2015 року та відшкодування витрат на капітальний ремонт орендованого майна згідно Договору(а.с.7,8).

30.04.2019 року в м. Долина складено Акт про стан орендованого майна за підписом Директора ТОВ «Тар-Транс» ОСОБА_5, водія ОСОБА_2 та охоронця ОСОБА_3 (а.с. 76 ).

04.05.2019 року в м. Долина ТОВ "Тар-Транс" та ТОВ "ББМ-Долина" уклали Договір зберігання орендованого майна, вартість зберігання майна відповідно до укладеного договору зберігання склала 200 грн. за одну добу. Загальна вартість зберігання за період зазначений в п.3 Договору складає 6 000 грн.(а.с.9).

Орендоване майно передано на зберігання актом прийому-передачі майна від 04.05.2019 року (а.с.10).

10.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся з претензією до директора ТОВ «Тар-Транс» про перерахування усієї суми заборгованості у розмірі 117 000 грн. на банківські реквізити, вказані в додатку 1 до цього листа-претензії. Передати орендодавцю т/з не пізніше 19.11.2019 року технічно справному вигляді. Місце передачі Івано-Франківськ(за домовленістю)(а.с.32-37).

10.03.2020 року ТОВ "Тар Транс" звернулось до ОСОБА_1 з досудовою вимогою про відшкодування ТОВ збитків понесених у зв"язку з зберіганням орендованого майна після припинення договору оренди т/з від 19.11.2015 року, а саме, з 04.05.2019 року в сумі 60 200 грн.(а.с.12).

06.06.2020 року ТОВ "ББМ-Долина" звернулося листом до ТОВ "Тар-Транс" відповідно до якого повідомило, що ТОВ "Тар-Транс" не виконало свої зобов"язання за договором, станом на 06.03.2020 року сума заборгованості складає 60 200 грн.(а.с.11).

Позивач стверджує, що 10.03.2020 року направив вимогу відповідачу про відшкодування відповідачем до 17.03.2020 року включно збитків позивача в сумі 60 200 та станом на 18.03.2020 року відповідач збитки позивача понесені у зв`язку з зберіганням майна після припинення договору оренди транспортного засобу від 19.11.2015р. не відшкодував.

Ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таку вимогу в семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Відповідач з такими вимогами позивача не погоджується, оскільки, згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Проте, на день винесення рішення договір оренди т/з від 19.11.2015 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Тар-Транс» є чинним, в судовому порядку не оскаржувався та рішення про розірвання договору оренди т/з судом не виносилось.

Позивач як на підставу для задоволення позову посилається на невиконання досудової вимоги від 10.03.2020 року відповідачем ОСОБА_1 за Договором зберігання від 04.05.2019 року укладеного між позивачем ТОВ «Тар-Транс» та ТОВ «ББМ-Долина», за яким відповідач ОСОБА_1 не несе жодних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: (п. 1ч. 2 ст. 22 ЦК України) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки).

Частиною 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Враховуючи припис ч. 4 ст. 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, ст. 391 ЦК України.

Так, 30.09.2020 року рішенням Теребовлянського районного суду зобов"язано ТОВ "Тар-Транс" повернути ОСОБА_1 передані в оренду по Договору оренди транспортного засобу від 19.1.2015 року зареєстрованого в реєстрі №2103, марки RENAULT MAGNUM 2003 року випуску, колір коричневий, номер шассі( кузов, рама) № НОМЕР_1 , тип ТЗ - сідловий тягач- Е, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого першим МРВ ДАІ м. Івано-Франківськ 25.09.2007 року; марки SCHMITZ S 01, 2002 року випуску, колір оранжевий. Номер шассі (кузов, рама)№ НОМЕР_6 , тип тз- причеп бортовий -Е, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить орендодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_5 , виданого 1-шим МРВ ДАІ м.Івано-Франківська, 25.09.2007р.(а.с.68,69).

Відповідно до виконавчого листа Теребовлянського районного суду Тернопільської області м.Теребовля рішення набрало законної сили 26.01.2021 року(а.с.85).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до положення ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістомч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді (реальних збитків), не надано жодних належних доказів на підтвердження завданих укладенням позивачем Договору зберігання з третьою особою, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинення відповідачем збитків, понесення збитків позивачем, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками в розмірі 60 200,00 грн., що є необхідним при заявленні вимоги про стягнення коштів(реальні збитки). Заявлена позивачем до стягнення сума коштів, що являє собою несплачену позивачем вартість послуги за Договором зберігання т/з, є наслідком невиконання саме, позивачем, зобов`язання за Договором зберігання перед ТОВ «ББМ-Долина» та не свідчить про наявність збитків у розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є реальними збитками, а тому суд дійшов обгрунтованого висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно дог ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

02.05.2019 року було укладено Договір №1/5 про надання правової допомогиадвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат(а.с.47-51).

03.04.2020 року укладено Додаткову угоду №1 про зміну умов Договору №1/5 про надання послуг правового характеру від 02.05.2019 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №2від 03.04.2020 року на суму 7000,00 грн. за послугу про надання правової допомоги, згідно договору №1/5 від 02.05.2019 року та додаткової угоди №1 (а.с. 88-89).

А тому, з позивача на користь відповідача слід стягнути 7 000,00 грн. витрат за надання правової допомоги.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 15, 22, 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 81, 133, 137, 139, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР-ТРАНС" до ОСОБА_1 про стягнення 60 200,00 грн. витрат (реальних збитків) - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР-Транс", код ЄДРПОУ 37625016, місцезнаходження якого: вул. Садики буд.33 В" м. Теребовля Тернопільської області на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 - 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рівшення виготовлено 20.04.2021 року.

Суддя Пастернак І.А.