Рішення № 96382815, 15.04.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4474/19

Провадження № 2/191/223/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Кухар Д.О.

за участю секретаря – Заламай О.Ю.

розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

05.12.2019 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт від 01.11.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 15 822,45 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та Правилами, Тарифами складають між ним та Банком кредитний договір, підтверджується підписом у заяві.

При укладенні Кредитного договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Відповідно до п.1.1.3.2.11 Умов і Правил Банк має проводити договірне списання з усіх відкритих в Банку рахунків Клієнта в погашення кредитної заборгованості Клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких Клієнт є поручителем, а також будь-який інший заборгованості, яка виникла у Клієнта, зважаючи невиконання зобов`язань перед Банком.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору та норм Закону відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 11.11.2019 року відповідач має заборгованість у розмірі 33 812,00 грн., яка складається з: 8915,19 грн. - заборгованість за кредитом; 8758,34 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією; 16138,47 грн. – заборгованість за пенею.

Враховуючи те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав АТ КБ «ПриватБанк», позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 33 812,00 грн. та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але при зверненні до суду із позовом, зазначив про можливість розгляду справи без його присутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але надав суду заперечення щодо вимог позивача, в якому зазначив, що позов не визнає, просить застосувати строки позовної давності, оскільки термін дії генеральної угоди становить до 30 листопада 2015 року і останній платіж на погашення кредиту відповідачем здійснювався 14.07.2016 року. Також просить розглянути справу без його участі.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2006 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Привал надання банківських послуг у ПриватБанку, що складає між ним та банком Договір без номеру.

01.11.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 була укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, згідно з п.2.1 якої Банк надав ОСОБА_1 терміновий кредит в сумі 15822,48 грн. на строк 36 місяців, з 01.11.2012 року по 30.11.2015 року, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі потреби в сумі15822,48 грн., в обмін на зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 1,5% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, в зазначені в заяві, Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : починаючи з «1» по «25» число кожного місяця позичальник надає Банку грошові кошти ( щомісячний платіж ) в сумі 574,04 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, відсотків, а також інших витрат відповідно до Умов та Правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 30.11.2015 року.

Згідно п.2.2 Генеральної угоди при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, зазначених в цій Генеральній угоді, Умов та правил, більш ніж на 31 день, по зобов`язанням, строк яких не наступив, сторони домовилися, що строк повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 4011,53 грн.

При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та Правилах за кожен день прострочки ( п.2.8 Генеральної угоди ).

Пунктом 1.1.2.5 Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 передбачено, що Клієнт зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених дійсним Договором.

Клієнт зобов`язаний у разі невиконання зобов`язань за Договором на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку ( п.1.1.2.6 Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг»).

Пунктом 2.1.1.12.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що у випадку виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн., в тому числі прострочені зобов`язання, передбачені пп. 2.1.1.12.6.2., 2.1.1.12.8.1. Умов та Правил, Клієнт сплачує Банку пеню, яка розраховується як : ПЕНЯ = базова процента ставка по договору / 30 ( нараховується за кожен день прострочки кредиту ) + 50 грн. ( одноразово ). Пеня нараховується в день нарахування відсотків по кредиту.

Пунктом 2.1.1.12.2 «Правил користування платіжною карткою» передбачено, що за користування кредитом, наданим Держателю, при наявності пільгового періоду, держатель сплачує відсотки за пільговою відсотковою ставкою ( 0,01% річних) в рамках встановленого пільгового періоду по кожній платіжній операції.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 11.11.2019 року ОСОБА_1 має перед банком заборгованість по кредиту в сумі 33812,00 грн., яка складається з: 8915,19 грн. - заборгованість за кредитом; 8758,34 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією; 16138,47 грн. – заборгованість за пенею.

Згідно позовної заяви, (а.с.5) позивач звернувся із позовом до суду через поштовий зв`язок 18.11.2019 року.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору, такого правового висновку дійшов ВС України у справі 6-14цс14 від 18.06.2014 року.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Судом встановлено, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт - Банк надав ОСОБА_1 терміновий кредит в сумі 15 822,48 грн. на строк 36 місяців, з 01.11.2012 року по 30.11.2015 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем останній платіж на погашення кредиту відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 14.07.2016 року, інші списання з карток відкритих на ім`я ОСОБА_1 було здійснено автоматично.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, визначений ст.257 ЦК України, трирічний строк позовної давності за вимогами, що випливають з умов договору закінчився.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Перебіг позовної давності, відповідно до ст.264 ЦК України, переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається спочатку.

Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про зупинення, перерив або про наявність підстав для поновлення строку позовної давності, клопотань щодо поновлення строку звернення до суду позивач також суду не заявляв.

Відповідно до ч.4 ст.267 сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що строк дії Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт Банк закінчився 30.11.2015 року, відповідач, погашення заборгованості останній раз здійснював 14.07.2016 року, а інше автоматичне списання суми з картки не є волевиявленням самої особи, суд приходить до висновку про сплив позовної давності звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки останній звернувся до суду 18.11.2019 року, тобто після спливу позовної давності.

Частиною першою статті 259 ЦК України передбачено, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

На підтвердження встановлення позовної давності тривалістю 50 років позивачем надано Умови та правила надання банківських послуг з яких вбачається, що згідно п.1.1.7.31 термін позовної давності встановлюється сторонами тривалістю 50 років (а.с.23), однак дані Умови надання кредиту не є договором про збільшення позовної давності, крім того, відповідачем вони не підписувались.

Інших належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що збільшено строк позовної давності на підставі статті 259 ЦК України, позивачем не надано.

Таким чином, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. У зв`язку з цим згідно ст. 141 ЦПК України не підлягають й стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, оскільки у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладено, керуючись ст. 257, ст. 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. О. Кухар