Ухвала суду № 96381897, 19.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

19 квітня 2021 року Справа № 520/1528/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Севастьяненко К.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-визнати поважною причину пропуску строку оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-2363-54У та поновити процесуальний строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом;

-визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року № Ф-2363-54 У;

-вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 04.02.2021 року відкрито провадження по справі.

Повідомлено сторін, що клопотання про поновлення строку звернення до суду буде вирішено судом під час розгляду справи.

Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на адміністративний позов, до якого останнім додано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачем отримано оскаржувану у даній справі вимогу особисто 05.11.2019 року.

Предметом позову є вимога від 13.08.2019 року № Ф-2363-54У.

До суду із даним позовом позивач звернувся 01.02.2021 року.

Ухвалою суду від 22.03.2021 позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачеві термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що особисто не отримував 05.11.2019 року оскаржувану вимогу ГУ ДПС в Харківській області, чий підпис міститься в копії рекомендованого повідомленні про вручення поштового відправлення, наданого до суду відповідачем йому невідомо. Крім того, в період з листопада 2019 року по теперішній час позивач часто хворіє, що підтверджується відомостями з медичної карти та випискою із медичної карти.

Суд дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Закон №2464-VI є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

У преамбулі Закону № 2464-VI йдеться про те, що цей акт визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Наведене означає, що закон про загальнообов`язкове державне соціальне страхування може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може регламентувати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

Аналіз частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI свідчить про те, що в разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Наведене свідчить про відсутність колізії між нормами статті 25 Закону №2464-VI та частини четвертої статті 122 КАС України. Колізія виникає, коли на регулювання одних фактичних обставин (суспільних відносин) претендують як мінімум дві правові норми, які регулюють одні й ті самі суспільні відносини по-різному. Водночас кожна галузь права обов`язково має свій власний самостійний предмет правового регулювання, тобто коло суспільних відносин, урегульованих нормами відповідної галузі права. Норми різних галузей права не можуть перебувати в колізії, оскільки вони регулюють різні сторони одних і тих самих суспільних відносин.

Таким чином, до спірних правовідносин слід застосовувати ст. 122 КАС України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).

Вказана правова позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі №580/3469/19, від 05.03.2021 у справі №640/9172/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (зі змінами та доповненнями) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

Згідно п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 (до 22 червня 2020 року), №500 від 17.06.2020 (до 31 липня 2020 року), №641 від 22.07.2020 (до 31 серпня 2020 року), від 09 грудня 2020 р. №1236 (до 28 лютого 2021 року), від 17 лютого 2021 р. № 104 (до 30 квітня 2021 року).

З огляду на вказане вище, клопотання позивача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 121, 122, 160, 161, 169, 171, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Продовжити розгляд справи №520/1528/21 в порядку спрощеного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Севастьяненко К.О.