
Справа № 420/2076/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3189 про визнання протиправними дії та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з врахуванням періоду навчання та з врахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, вирішив адміністративний позов задовольнити
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Військової частини А3189, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Військової частини А3189 щодо відмови в листі військової частини А3189 від 11.12.2020 за вих. № 350/190/7/49/558 у перерахунку та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням періоду його навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут з 22 серпня 1994 року по 16 червня 1997 року;
- зобов`язати Військову частину А3189 здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з врахуванням періоду його навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут з 22 серпня 1994 року по 16 червня 1997 року з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні з військової служби йому була нарахована процентна надбавка за вислугу років (25 років) з урахуванням строку навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут, проте одноразова грошова допомога (вихідна допомога) у разі звільнення з військової служби, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, була виплачена без урахування періоду навчання у ліцеї.
Позивач зазначає, що відповідач безпідставно проігнорував судові рішення та не зарахував період навчання позивача у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут з 22 серпня 1994 року по 16 червня 1997 року до безпосереднього строку військової служби в календарному обчисленні.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та інтереси.
(б) Позиція відповідача
30.03.2021 відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов в якому вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, мотивує відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
При звільненні позивача з лав Збройних Сил України, позивачу була виплачена надбавка за вислугу років з урахуванням постанови суду від 19.04.2012 у справі № 1570/2122/2012, тобто з урахуванням строку навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут. Однак, у постанові суду не зазначено, що період навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут необхідно включити до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
Крім того, відповідач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 не передбачено, що період навчання у військовому ліцеї повинен бути включений до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги у разі звільнення.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
18.02.2021 суд ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач в період з 22.08.1994 по 02.03.2020 проходив дійсну військову службу у Збройних Силах України відповідно до послужного списку (а.с.3). Згідно з цим послужним списком у період з 22.08.1994 по 16.06.1997 позивач навчався курсантом у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут.
Відповідно до Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 (справа № 1570/2122/2012), залишеної без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012, суд задовольнив позовні вимоги позивача та:
- зобов`язав Військову частину А2800 внести запис до особової справи позивача про початок перебування останнього на військовій службі з дня прибуття на навчання до Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут, зокрема з 22 серпня 1994 року;
- зобов`язав Військову частину А2800 здійснити переобчислення позивачу вислуги років, а саме: зарахувати до безпосереднього строку військової служби у календарному обчисленні весь період навчання позивача у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут та виплатити недооплачену суму надбавок за вислугу років на військовій службі.
Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 13.02.2020 № 103 позивач звільнений з військової служби та наказом командира військової частини А3189 (по стройовій частині) від 02.03.2020 № 44 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас
Позивачу при звільненні з військової служби нарахована процентна надбавка за вислугу років (25 років) з урахуванням строку навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут, що підтверджується копією Грошового атестату від 02.03.2020 серії ЗУ № 297448. Одноразова грошова допомога (вихідна допомога) у разі звільнення з військової служби, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, виплачена позивачу без урахування періоду навчання у ліцеї.
Позивач у листопаді 2020 року звернувся до командира Військової частини А3189 із заявою про донарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги (вихідна допомога) у разі звільнення з військової служби з урахуванням трирічного строку навчання у Львівському ліцеї ім. Героїв Крут. Відповідач листом від 11.12.2020 за вих. № 350/190/7/49/558 відмовив в донарахуванні та виплаті вказаної одноразової грошової допомоги з урахуванням додаткових 3-х років військової служби.
Підставою для відмови відповідач зазначив, що при звільненні позивача йому була виплачена надбавка за вислугу років з урахуванням постанови суду, а тобто з урахуванням строку навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут. Однак, у вказаній Постанові суду (у справі № 1570/2122/2021) не зазначено, що період навчання у львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут необхідно включити до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні. Також, п. ч.10 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 не передбачено, що період навчання у військовому ліцеї повинен бути включенні до строку календарної служби для визначення одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с.13,14).
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 зазначено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції від 25.03.1992) початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників. Призовників і військовозобов`язаних.
Зазначена норма Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у цій редакції діяла до 31.07.1999, а отже протягом усього строку навчання позивача у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для визначення періоду безпосереднього проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України відповідач мав застосовувати, зокрема, редакцію Закону України ««Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, що діяла на момент навчання позивача у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут, а саме в редакції від 25.03.1992.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19.04.2012 у справі № 1570/2122/2012 визнав невнесення відповідного запису до особової справи позивача щодо початку його перебування на військовій службі з дня прибуття до Львівського ліцею ім. Героїв Крут, а саме 22.08.1994, а також не зарахування цього періоду до безперервного строку дійсної військової служби суперечить приписам законодавства, що регулювало спірні правовідносини.
Враховуючи рішення від 19.04.2012, що було прийняте судом у справі № 1570/2122/2012, суд зазначає, що обставини зарахування періоду навчання позивача у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут до безперервного строку дійсної військової служби є такими, що не підлягають доказуванню, оскільки встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили.
Враховуючи аналіз законодавства та постанову суду від 19.04.2012 у справі № 1570/2122/2012, суд відхиляє твердження відповідача про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 не передбачено, що період навчання у військовому ліцеї повинен бути включений до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги у разі звільнення.
Також, суд відхиляє твердження відповідача про те, що у постанові суду від 19.04.2012 у справі № 1570/2122/2012 не зазначено, що період навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут необхідно включити до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення судом не вирішувалось.
Таким чином, суд дійшов висновку, що не включення періоду навчання позивача у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут, який складає 2 роки 9 місяців та 23 дні відповідно до витягу з послужного списку військовослужбовця (а.с.3), до загального строку військової служби спричиняє негативні наслідки для прав та інтересів позивача, зокрема, впливає на розмір грошової допомоги у разі звільнення з військової служби. Позовні вимоги позивача є обґрунтованими належним чином, відповідають законодавству, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.
VI. Судові витрати
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в порядку ст. 5 Закону України «Про судовий збір», питання про їх розподіл судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Військової частини А3189 щодо відмови в листі військової частини А3189 від 11.12.2020 за вих. № 350/190/7/49/558 у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням періоду його навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут з 22 серпня 1994 року по 16 червня 1997 року.
3. Зобов`язати Військову частину А3189 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з врахуванням періоду його навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут з 22 серпня 1994 року по 16 червня 1997 року з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1
Відповідач – Військова частина А3189, адреса: 65085, м. Одеса, провулок Лазурний, 3
Суддя О.Я. Бойко
Судове рішення № 96380422, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/2076/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: