Рішення № 96380381, 19.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1876/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0125605004 від 06.07.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 10 лютого 2021 року надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0125605004 від 06.07.2020 року.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в Одеській області не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що відповідно до п.185 Податкового кодексу України, підприємством протягом жовтня 2019 - лютого 2020 року було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні, проте позивачем отримано квитанцію наступного змісту: «Документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником « 41947764» договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору».

Позивач наголошує, що всупереч інформації, зазначеній в квитанції, підприємство на вказаний час мало діючий договір про визнання електронної звітності.

Також, позивач звертає увагу, що згідно додатку до податкового повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0125605004, «Розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у строчці 19 та 21 нараховано штраф за несвоєчасну реєстрацію однієї і тієї ж податкової накладної.

Крім того, позивач вказує на те, що п.52 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім перелічених виключень. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, платникам податку не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Тобто, на переконання позивача застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з датою складання після 16.02.2020 року є неправомірним.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 06.07.2020 року №0125605004 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 194522,88 грн. на підставі п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ (10% від суми ПДВ 102958,32 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/коригувань до податкових накладних до 15 календарних днів; 20% від суми ПДВ 3497,94 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/коригувань до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів; 30% від суми ПДВ 41136,39 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/коригувань до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів; 40% від суми ПДВ 427966,34 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/коригувань до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів).

В свою чергу, як вказує відповідач, рішенням ДПС від 10.12.2020 року №34784/6/99-00-06-02-05-06 частково задоволено скаргу ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» на податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 06.07.2020 року №0125605004 та скасовано його в частині застосування штрафу на суму 7563,47 грн., а в іншій частині податкове-повідомлення залишено без змін.

Також, у відзиві зазначено, що у період жовтень-грудень 2019 року у ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» діяв Договір, укладений на підставі прийнятої 27.02.2018 року заяви про приєднання від 26.02.2018 року до Договору від 30.11.2017 року №1553001.

В свою чергу, як вказує відповідач, підприємством було направлено лист на адресу сервісу «Пульс» та отримано відповідь згідно якої ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» віднесено до переліку ризикових платників податків.

В подальшому, відповідач зазначає, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №43975 від 21.02.2020 року відносно платника прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В січні 2020 року ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» подано позовну заяву щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Одеській області, оформлене протоколом засідання Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку, в частині визнання ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» як підприємства, що відповідає критеріям ризиковості; та виключити ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» з переліку ризикових платників податку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року по справі №420/416/20 встановлено, що 25.06.2020 року представником відповідача до суду подано клопотання, в якому останній просить закрити провадження у справі у зв`язку з прийняттям рішення про невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку (рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 17.03.2020 року №53220 про невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку). Суд ухвалив провадження у справі за позовом ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії закрити.

З огляду на наведене, на переконання відповідача, ГУ ДПС в Одеській області доведено безпідставність позовних вимог товариства та правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, адміністративний позов приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0125605004 від 06.07.2020 року - залишено без руху, з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви у зв`язку з чим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

12 березня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №12452/21).

Станом на 16 квітня 2021 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та позиція відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Приватне підприємство «ЄВРОХІМ ОДЕСА» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 41947764), видами діяльності якого є: 81.22 інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів (основний); 46.44 оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.45 оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 81.10 комплексне обслуговування об`єктів; 81.21 загальне прибирання будинків; 81.29 інші види діяльності із прибирання; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

26.02.2018 року ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» укладено з контролюючим органом договір про визнання електронних документів шляхом підписання та подання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, фал №15530041947764J1392001100000000010220181553.XML.

З матеріалів справи вбачається, що позивач станом на 01.11.2019 року мало діючий договір про визнання електронної звітності, про що свідчить скріншот з електронного кабінету платника податку ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» (а.с.8).

Судом встановлено, що позивачем протягом жовтня 2019 року - лютого 2020 року було складено та направлено на реєстрацію наступні податкові накладні: №6 від 15.11.2019 року; №6 від 31.10.2019 року; №2 від 28.12.2019 року; №3 від 30.11.2019 року; №1 від 12.10.2019 року; №8 від 12.11.2019 року; №12 від 31.10.2019 року; №5 від 28.12.2019 року; №1 від 12.12.2019 року; №7 від 30.11.2019 року; №3 від 27.12.2019 року; №4 від 27.12.2019 року; №10 від 28.10.2019 року; №9 від 27.11.2019 року; №4 від 28.10.2019 року; №10 від 27.11.2019 року; №1 від 13.01.2020 року; №9 від 12.02.2020 року; №1 від 12.02.2020 року; №29 від 31.01.2020 року.

В подальшому, 06.12.2019 року, 10.12.2019 року та 26.12.2019 року, позивачем отримано квитанції 06.12.2019 року, 10.12.2019 року та 26.12.2019 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких зазначено: «Документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником « 41947764» договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору» (а.с.24, 25, 26).

09 грудня 2019 року позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з листом (вих. №467), в якому просив усунути порушення законних інтересів підприємства шляхом усунення причин неможливості подання електронної звітності та електронних документів у відповідності до Договору про визнання електронних документів (а.с.13-14).

20 грудня 2019 року позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з запитом на отримання публічної інформації та просив надати витяг з протоколу від 20.12.2019 року стосовно включення ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості (а.с.17).

20 грудня 2019 року позивач звернувся до сервісу «ПУЛЬС» з листом (вих. №503), в якому просив:

- з`ясувати причину порушення податковим органом своїх зобов`язань за договором про визнання електронних документів, укладеним з ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА»;

- з`ясувати причину бездіяльності податкового органу з питання відновлення порушеного права ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» на подання електронних документів та електронної звітності у відповідності до вищезазначеного договору;

- в межах чинного законодавства сприяти відновленню порушених прав ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» та повідомити про результати розгляду звернення за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , або 65012 м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б.15 кімната 35 (а.с.18).

В подальшому ГУ ДПС в Одеській області листом повідомило позивача, що згідно даних ІТС «Податковий блок» ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.п.6 п.1.6 Критеріїв, а також зазначило, що ГУ ДПС в Одеській області не має повноважень щодо надання запитуваної інформації та копій документів (а.с.15-16).

04 лютого 2020 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №28762 (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку).

21 лютого 2020 року ГУ ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 12.02.2020 року №1, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №43975 (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування).

06 березня 2020 року ГУ ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 27.02.2020 року №2, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №49596 (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування).

17 березня 2020 року ГУ ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 06.03.2020 року №3, прийнято рішення про не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №53220.

21 травня 2020 року головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Південного управління у м. Одесі Головного управління ДПС в Одеській області Мілевською Ганною, на підставі пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу 2 та п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 - 2020 роки.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено Акт №3661 від 21.05.2020 року «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» код за ЄДРПОУ 41947764.

У висновках до Акту №3661 від 21.05.2020 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» пункту 201.10 статті 201 ПКУ в частині недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних, (розрахунків коригування до таких податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних. ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» є платником податку, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника у цьому випадку визначена пунктом 1201.1 ст.1201 ПКУ.

За результатами встановлених порушень Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 06.07.2020 року №0125605004 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 194 522,88 грн. на підставі п.1201.1 ст.1201 ПКУ (10% від суми ПДВ 10295,82 грн. за затримку реєстрації податкових накладних /коригувань до податкових накладних до 15 календарних днів; 20% від суми ПДВ 3 497,94 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/коригувань до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів; 30% від суми ПДВ 41 136,39 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/коригувань до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів; 40% від суми ПДВ 427 966,34 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/коригувань до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів) (а.с.20).

18 вересня 2020 року ТОВ «ЄВРОХІМ ОДЕСА» звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0125605004.

10 грудня 2020 року Державною податковою службою України прийнято рішення за №34784/6/99-00-06-02-05-06 про результати розгляду скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 06.07.2020 року №0125605004 у частині застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН виписаних у лютому 2020 року на загальну суму 7 563,47 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» - частково задоволено (а.с.9-11).

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0125605004 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Релевантні джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно абз.2 п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом п.44.7 ст.44 ПК України протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 квітня 2020 року по справі №826/2139/18.

Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 року затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Як зазначено в пункті 2 розділу ІІ Порядку відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою, Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу.

За змістом п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204 (остання редакція набрала чинності з 24.03.2018) (надалі - Порядок №1246).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі, Законах України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до п.3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п.8 цього Порядку, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за №959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204) встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року по справі №0940/1600/18.

Абзацами 14-16 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, приписами ПК України на платника податків покладено обов`язок з реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України).

Водночас, статтею 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Із системного аналізу зазначених норм встановлено, що застосування до платника податків штрафу, передбаченого ст.120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності вини в несвоєчасній реєстрації податкових накладних.

Дане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, від 26.11.2018 у справі №804/7106/16, від 05.07.2019 у справі №628/1158/14-а.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (надалі - Порядок №1165).

Відповідно до п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно абз.1, 2 п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Як свідчать матеріали справи, не погоджуючись із рішенням контролюючого органу щодо включення ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до переліку ризикових платників податків, підприємством неодноразово направлялись до контролюючого органу додаткову інформацію та копії відповідних документів для виключення з переліку ризикових платників податків. Також, вказане рішення позивачем було оскаржено до Одеського окружного адміністративного суду, що не заперечується сторонами по справі (справа №420/416/20). Однак протягом тривалого часу з боку контролюючого органу жодних дій щодо виключення позивача з переліку ризикових платників податків здійснено не було.

Суд зазначає, що внесення ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до переліку ризикових платників перешкоджало здійсненню господарської діяльності позивача з огляду на те, що всі податкові накладні, що підприємство реєструвало в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупинялись і це створювало додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнувало ділову репутацію підприємства перед контрагентами.

Як встановлено судом, лише 17 березня 2020 року ГУ ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 06.03.2020 року №3, прийняло рішення про не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №53220, а тому тільки починаючи з 17 березня 2020 року ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» мало змогу належним чином зареєструвати податкові накладні.

В свою чергу, суд вважає, що контролюючий орган протиправно та передчасно застосував штрафні санкції, визначені п.120-1.1 ст.120 Податкового Кодексу України, оскільки ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» здійснило всі можливі дії передбачені нормами податкового законодавства задля своєчасної реєстрації податкових накладних для підтвердження господарських операцій, а саме після зупинення реєстрації податкових накладних, звертався з листами про виключення товариства з переліку ризикових платників податків.

Таким чином, оскільки причиною несвоєчасної реєстрації позивачем зазначених в акті перевірки №3661 від 21.05.2020 року спірних податкових накладних стала не протиправна бездіяльність підприємства, а включення позивача до переліку ризикових платників податків відповідачем, який фактично виключений (знятий) контролюючим органом лише 17.03.2020, застування до позивача штрафних санкцій є необґрунтованим.

Вищевказані обставини були достеменно відомі посадовим особам відповідача під час проведення камеральної перевірки, однак залишені поза увагою.

Позивач в обґрунтування позовних вимог також посилається на те, що п.52 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім перелічених виключень. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, платникам податку не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Суд не приймає до уваги вказане твердження позивача, та зазначає, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства не розповсюджується на порушення, які мали місце з 01 березня 2020 року, а у випадку позивача своєчасність реєстрації податкових накладних мала місце у період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року.

Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Приймаючи податкове повідомлення-рішення щодо накладення на платника податків штрафу орган доходів і зборів в силу ч.2 ст.2 КАС України зобов`язаний дотримуватися необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (принцип пропорційності).

Суд враховує, що застосування фінансових санкцій спрямоване на недопущення платником податків порушень вимог податкового законодавства внаслідок вчинення протиправних дій чи бездіяльності, однак несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася з незалежних від позивача підстав і підприємство не могло невідкладно усунути такі підстави, тобто це не є наслідком його протиправних дій чи бездіяльності.

Отже, притягнення позивача до відповідальності за п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України суперечить принципу пропорційності, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0125605004 від 06.07.2020 року підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0125605004 від 06.07.2020 року підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ПП «ЄВРОХІМ ОДЕСА» в загальній сумі 2 917,85 грн., що сплачені згідно платіжного доручення №763 від 10 лютого 2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0125605004 від 06.07.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0125605004 від 06.07.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 41947764) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 917 грн. 85 коп. (дві тисячі дев`ятсот сімнадцять гривень вісімдесят п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: приватне підприємство «ЄВРОХІМ ОДЕСА» (вул. Велика Арнаутська, буд.15, кім.35, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 41947764).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя С.О. Cтефанов