Рішення № 96380133, 08.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1159/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (Відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками СУ ГУНП у Львівській області №3923 від 22.12.2020 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани, а саме пункт 2 цього наказу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що пунктом 2 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками СУ ГУНП у Львівській області» №3923 від 22.12.2020 року до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення - догана за порушення правил службової дисципліни, зокрема ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, на підставі п. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції.

Даний наказ в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, позивачка вважає протиправним, незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Так, висновком проведеного службового розслідування від 14.12.2020 року, встановлено, що 29.11.2020 слідчий ОСОБА_2 перебуваючи поза службою (вихідний день) в цивільному одязі, без вогнепальної зброї, однак, як працівник поліції, будучи зобов`язаним за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час дотримуватись основоположних принципів, які закріплені в законодавстві України, керуючи автомобілем марки «Nissan Almera» д.н.з. НОМЕР_1 у м. Львові, по вул. Виговського 47, рухався по крайній лівій смузі, в той час коли права смуга була вільною, крім того, керуючись хибним почуттям власної безкарності, після виявлення у нього поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння від відповідного огляду на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив пп.11.5 та 2.5 ПДР України.

Крім цього, у згаданому висновку проведеного службового розслідування зазначено, що дані порушення стали можливими через особисту недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_2 та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів МВС України, Національної поліції та Головного управління НП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, а також неналежного виконання посадових обов`язків в частині проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень та дотримання ними основних вимог передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» зі сторони начальника відділу РЗЗС СУ ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_3 та заступника начальника відділу РЗЗС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 .

Позивачка стверджує, що спостерігається суперечність між мотивувальною і резолютивною частиною спірного наказу, оскільки в резолютивній частині зазначено, що позивачкою порушено правила службової дисципліни, а в мотивувальній частині вказано про неналежне виконання посадових обов`язків в частині проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, зокрема, в даному випадку капітаном поліції ОСОБА_2 .

На думку позивачки, факти порушення нею службової дисципліни і вищезазначених правил взагалі не були жодним чином відображені у висновку службового розслідування. Відтак, можна стверджувати, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності все ж слугувало нібито неналежне виконання посадових обов`язків в частині проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Також позивачка просить врахувати, що проведення такої профілактичної роботи здійснювалось систематично.

У підсумку позивачка зазначила, що у резолютивній частині наказу у п.2 не конкретизовано який саме пункт статті 3 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України порушила позивачка.

Отже, на думку позивачки, за відсутності належної деталізації та прив`язки до об`єктивних ознак ймовірного дисциплінарного проступку, наведені звинувачення носять лише загальний декларативний характер та не можуть слугувати підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а допущення порушень службової дисципліни підлеглими позивачки, не є достатньою правовою підставою для притягнення її до відповідальності.

Саме тому позивачка просить визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками СУ ГУНП у Львівській області №3923 від 22.12.2020 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани, а саме пункт 2 цього наказу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задоволити.

Відповідач у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив з підстав, що 03.12.2020 в рамках службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни слідчим ВРЗЗКС СУ ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_2 , отримано пояснення від позивачки, а 22.12.2020 року виключно в межах та на підставі чинного законодавства, пунктом 2 наказу № 3923 ГУНП у Львівській області за порушення службової дисципліни до майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - догана.

Відповідач вказує, що повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження, приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

ГУНП у Львівській області наголошує, що при застосуванні до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани враховано характер проступку, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, ступінь його вини, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

Таким чином, виходячи з інтересів служби, керівництво ГУНП у Львівській області прийняло рішення притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Так, порушення службової дисципліни ОСОБА_2 стало можливим через неналежне виконання посадових обов`язків (бездіяльність) в частині проведення профілактичної роботи і зміцнення службової дисципліни та запобігання вчинення підлеглими правопорушень та дотримання ними основних вимог законодавства поліцейських зі сторони заступника начальника відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 .

Звертаємо увагу, що під час надання пояснень в межах службового розслідування, позивачем додатково надавались лише розписка-попередження та рапорт від 09.04.2020. Таким чином дисциплінарна комісія володіла інформацією щодо стану проведення профілактичної роботи і зміцнення службової дисципліни лише в межах наданих позивачем 03.12.2020 матеріалів, в яких відсутні будь-які з наданих разом з позовом протоколи нарад.

Саме тому відповідач вважає вимоги позивачки, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 01 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання від 04 березня 2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами письмового провадження.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП у Львівській області.

При проведенні службового розслідування, призначеного наказом ГУНП у Львівській області від 30.11.2020 року №3653 за фактом грубого порушення службової дисципліни слідчим ВРЗЗКС СУ ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_2 складено Висновок службового розслідування від 14.12.2020 року.

Висновком службового розслідування встановлено, що 29.11.2020 слідчий ОСОБА_2 перебуваючи поза службою (вихідний день) в цивільному одязі, без вогнепальної зброї, однак, як працівник поліції, будучи зобов`язаним за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час дотримуватись основоположних принципів, які закріплені в законодавстві України, керуючи автомобілем марки «Nissan Almera» д.н.з. НОМЕР_1 у м. Львові, по вул. Виговського 47, рухався по крайній лівій смузі, в той час коли права смуга була вільною, крім того керуючись хибним почуттям власної безкарності, після виявлення у нього поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння від відповідного огляду на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив пп.11.5 та 2.5 ПДР України.

Як зазначено у Висновку службового розслідування, що дані порушення стали можливими через особисту недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_2 та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів МВС України, Національної поліції та Головного управління НП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, а також неналежного виконання посадових обов`язків в частині проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень та дотримання ними основних вимог передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» зі сторони, в тому числі заступника начальника відділу РЗЗС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 .

На підставі висновків зазначеного службового розслідування, пунктом 2 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками СУ ГУНП у Львівській області» №3923 від 22.12.2020 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - догана за порушення правил Службової дисципліни, зокрема ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, на підставі п. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції.

Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття наказу в частині притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд застосував наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частин 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено обов`язки керівника щодо підлеглих, зокрема керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, догана.

В той же час, перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

З матеріалів справи слідує, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що внаслідок неналежного виконання посадових обов`язків в частині проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень та дотримання ними основних вимог передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» зі сторони заступника начальника відділу РЗЗС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 .

В матеріалах справи наявні власноручно надані позивачкою письмові пояснення, в яких зазначено: « 29.11.2020 року близько 6 год. до мене зателефонував працівник відділу слідчий ОСОБА_2 та повідомив, що сьогодні 29.11.2020 року близько 03 год. ночі працівники УПП склали адміністративні матеріали за ст.ст. 122, 130 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_2 повідомив, що не перебував за кермом у стані алкогольного сп`яніння, тому поїхав у медичний заклад, що на вул. Миколайчука, 9, де здав аналіз крові на вміст етанолу. Більше обставин даної події він не повідомляв. Крім цього, хочу зазначити, що мною неодноразово проводились профілактичні бесіди з особовим складом відділу, зокрема і ОСОБА_2 з приводу недопущення порушень службової дисципліни, в тому числі і керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (розписки, попередження додаються).

Натомість у висновку службового розслідування від 14.12.2020 року, відповідачем жодним чином не надано оцінки долученим до пояснень позивачки розписки-попередження-зобов`язання від 09.04.2020 року ОСОБА_2 , адже з її змісту слідує, що проведення профілактичної роботи позивачкою здійснювалось систематично, що підтверджено і долученими до матеріалів справи Протоколами оперативних нарад при заступнику начальника СУ ГУНП у Львівській області від 06.05.2020 року, від 27.07.2020 року, від 06.10.2020 року, від 10.11.2020 року.

За викладених обставин, суд вважає, що відповідачем не з`ясовано обставини щодо неналежного виконання посадових обов`язків позивачкою в частині проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень та дотримання ними основних вимог передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».

При цьому, суд констатує, що у висновку службового розслідування від 14.12.2020 року не було встановлено вину позивачки, не проаналізовано зв`язок її дій або рішень та порушення, яке було вчинене підлеглим, а також не встановлено жодного причинно-наслідкового зв`язку між діями або рішеннями ОСОБА_1 та порушенням, вчиненим її підлеглим.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено обов`язки керівника щодо підлеглих, зокрема керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

В той же час суд зазначає, що у резолютивній частині спірного наказу у п.2, не конкретизовано який саме пункт статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України порушено позивачкою.

Відтак, суд погоджується із доводами позивачки, що за відсутності належної деталізації та прив`язки до об`єктивних ознак ймовірного дисциплінарного проступку, наведені звинувачення щодо позивачки носять лише загальний декларативний характер та не можуть слугувати підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а допущення порушень службової дисципліни підлеглими ОСОБА_1 , не є достатньою правовою підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Також суд зазначає, що керівник може застосувати будь-яке дисциплінарне стягнення до особи за умови, що вид обраного стягнення відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Обираючи дисциплінарне стягнення, особа, яка має право їх накладати, враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, попередня поведінка поліцейського, його ставлення до служби, наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень є також однією з обставин, що враховує дисциплінарна комісія/керівник при обранні виду дисциплінарного стягнення.

Натомість такі відомості щодо позивачки, які мав врахувати відповідач при накладенні дисциплінарного стягнення, матеріали службового розслідування не містять.

За викладених обставин, суд відхиляє аргументи відповідача щодо наявності у спірних правовідносинах підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення - догана. Суд зазначає, службовим розслідуванням не підтверджується факт вчинення позивачкою дисциплінарного проступку. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували висновки службового розслідування, проведеного відносно позивачки, відповідач не надав.

Тому, суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - догана, Головне управління Національної поліції у Львівській області діяло необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками СУ ГУНП у Львівській області №3923 від 22.12.2020 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани.

Відповідно до вимог ч. 1, п.4 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю та визнати протиправним і скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками СУ ГУНП у Львівській області» №3923 від 22.12.2020 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачкою сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн. згідно квитанції № 85 від 22.01.2021 року, то такі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) про визнання протиправним та скасування наказу - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками СУ ГУНП у Львівській області» №3923 від 22.12.2020 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догани.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 19.04.2021 року.

Суддя Клименко О.М.