Рішення № 96379956, 19.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3416/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (місцезнаходження: вул.Пекарська, 69, м.Львів, 79010, ЄДРПОУ 02010793), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького щодо ненадання публічної інформації за запитом № 94 від 09.02.2021 року;

- зобов`язати Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію, що запитувалася інформаційним запитом № 94 від 09.02.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.02.2021 звернувся до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з запитом на надання публічної інформації №94. Предметом запиту була заробітна плата з розшифровкою за видами виплат, які формуються щомісяця згідно з ст.110 КЗпП України, повну назву посади та прізвище, ім`я, по батькові фізичних осіб по кожному працівнику бібліотеки ЛНМУ імені Данила Галицького за листопад 2020 року. Однак відповідач відмовив у наданні інформації на запит, посилаючись на норми статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме тим, що запитувана інформація включає інформацію про фізичних осіб та не стосується запитувача особисто. Позивач вважає таку відмову протиправною. При цьому посилається на статтю 5 Закону України «Про захист персональних даних», яким визначено, що не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 19.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що на запит позивача відповідачем було надано аргументовану відповідь, а саме зазначено, що запитувана позивачем інформація (у тому числі прізвища, імена, по батькові фізичних осіб по кожному працівнику бібліотеки ЛНМУ імені Данила Галицького) не стосується його особисто, а стосується інших осіб. Окрім того зазначає, що ОСОБА_1 було роз`яснено, що відповідно до ст.10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» особа має право на ознайомлення з інформацією про інших осіб тільки за рішенням суду, ЛНМУ імені Данила Галицького, як розпорядник інформації, зобов`язаний надавати її на вимогу осіб, яких вона стосується та ЛНМУ імені Данила Галицького, як розпорядник інформації, зобов`язаний вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб. Відтак, вважає, що ЛНМУ імені Данила Галицького не може надати запитувану в запиті інформацію. Разом з тим, зазначає, що позивач звертається з вимогами до ЛНМУ імені Данила Галицького, який у відповідності до п.7 ч.1 ст.4 КАС України не є суб`єктом владних повноважень.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач як у наданій відповіді, так і відзиві не заперечує того, що є розпорядником публічної інформації щодо використання бюджетних коштів, що відповідає статусу юридичної особи відповідача та джерел фінансування.

Дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

09.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, які формуються щомісяця згідно з ст.110 КЗпП України, повну назву посади та прізвище, ім`я, по батькові фізичних осіб по кожному працівнику бібліотеки ЛНМУ імені Данила Галицького за листопад 2020 року.

15.02.2021 відповідач листом за №01-14/201 скерував позивачу відповідь на запит, в якій зазначив, що запитувана інформація (у тому числі прізвища, імена, по батькові фізичних осіб по кожному працівнику бібліотеки ЛНМУ імені Данила Галицького) не стосується ОСОБА_1 особисто, стосується інших осіб. Роз`яснено, що відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» (ст.10): особа має право на ознайомлення з інформацією про інших осіб тільки за рішенням суду; ЛНМУ імені Данила Галицького, як розпорядник інформації, зобов`язаний надавати її на вимогу осіб, яких вона стосується; ЛНМУ імені Данила Галицького, як розпорядник інформації, зобов`язаний вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб. Також зазначено, що вказані вимоги закону унеможливлюють надання інформації, зазначеної у запиті.

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно відмовив йому у наданні інформації за запитом на отримання публічної інформації від 09.02.2021, звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі Закон України «Про інформацію») інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі Закон України «Про доступ до публічної інформації»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом першим частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.

Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Згідно з ст.10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право:

1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;

2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;

3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;

4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;

5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані:

1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом;

2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;

3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;

4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Статтею 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначений перелік розпорядників інформації.

Так, відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно з ст.20 Закону України «Про інформацію» будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (ст.21 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Системний аналіз визначення публічної інформації, наведений у Законі України «Про доступ до публічної інформації» у взаємозв`язку з положеннями ст.13 цього Закону, якими передбачено перелік розпорядників публічної інформації, дає підстави для висновку, що інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, які фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, є публічною.

За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлені, серед іншого, статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та статтею 21 Закону України «Про інформацію», які відносять інформацію про фізичну особу (персональні дані) до конфіденційної, яка в свою чергу, є інформацією з обмеженим доступом, що може бути поширена виключно за згодою особи.

Суд звертає увагу на те, що перелік відомостей, що є інформацією про фізичну особу (персональними даними), визначений законодавством, зокрема Законом України «Про захист персональних даних» та ч.2 ст.21 Закону України «Про інформацію» не є вичерпним, проте частиною 3 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» обумовлено, що до такої інформації не може бути віднесена інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Разом з тим, частина 5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» також встановлює заборону обмеження доступу до інформації про розпорядження бюджетними коштами, зокрема, до інформації про прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти за винятком випадків коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Враховуючи вищенаведене, відповідач повинен був надати інформацію на запит позивача про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, які формуються щомісяця згідно з ст.110 КЗпП України, повну назву посади та прізвище, ім`я, по батькові фізичних осіб по кожному працівнику бібліотеки ЛНМУ імені Данила Галицького за листопад 2020 року, оскільки така інформація є публічною та не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, оскільки не є конфіденційною інформацією про фізичну особу.

Суд зазначає, що відповідач, ані у відповіді на запит позивача про надання публічної інформації, ні у відзиві на позовну заяву не вказав якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право позивача отримати цю інформацію. Тому відмова відповідача у наданні публічної інформації є протиправною.

Таким чином, з огляду на встановлену під час розгляду справи протиправну бездіяльність відповідача, з метою належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію, що запитувалася інформаційним запитом № 94 від 09.02.2021 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького щодо ненадання публічної інформації за запитом №94 від 09.02.2021 року.

Зобов`язати Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (місцезнаходження: вул.Пекарська, 69, м.Львів, 79010, ЄДРПОУ 02010793) надати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) достовірну, точну та повну інформацію, що запитувалася інформаційним запитом № 94 від 09.02.2021 року.

Стягнути з Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (місцезнаходження: вул.Пекарська, 69, м.Львів, 79010, ЄДРПОУ 02010793) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна