Рішення № 96379770, 19.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/635/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Старовойтова Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду 26 липня 2019 року надійшов адміністративний позов адвоката Старовойтова Олександра Вікторовича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивача та скасувати рішення відповідача від 26 січня 2021 року № 75/2021 про відмову в призначенні пенсії;

2) зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку, з врахуванням періодів роботи у «Ровеньківське ОРС п/о «Ровенькиантрацит» з 14 червня 1983 року до 27.09.1984, у «Михайлівский завод «Квант» з 23.10.1984 по 06.02.1987, у «Антрацитівський райпотребсоюз» з 05.05.1987 по 30.11.1987, у «Ровеньківське ГОРПО» з 29.01.1988 до 29.08.1989, у «Шахтоуправління «Ровеньківське» з 26.01.1990 по 26.05.1999 з дати звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 05.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач 02 квітня 2014 року звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про призначення пенсії по інвалідності, на підставі якої зазначеним пенсійним органом з 24 лютого 2014 року позивачу було призначено пенсію по інвалідності. З 24.02.2014 було призначено пенсію по інвалідності з врахуванням страхового стажу 27 років 4 місяці 6 днів (з 14.06.1983 по 27.09.1984, з 23.10. 1984 по 06.02.1987, з 29.01.1988 по 26.05.1999, з 20.09.2001 по 28.02.2014), в тому числі за 21 рік 1 місяць 2 дні роботи за Списком № 2, пенсію обчислено із заробітної плати, визначеної за 60 календарних місяців роботи за період з 01.05.1991 по 30.04.1996 та за період роботи після 01.07.2000 по 28.02.2014, розмір пенсії з 24.02.2014 по 28.02.2014 становить 949,00 грн та з 01.03.2014 по 28.02.2015 – 949,00 грн.

Представник позивача зазначив, що позивач отримувала пенсію по інвалідності так як позивачу було встановлено 3 групу інвалідності. Позивач має у наявності повідомлення із зазначенням страхового стажу на час призначення пенсії по інвалідності, однак розпорядження про призначення пенсії по інвалідності позивач не має можливості надати оскільки, воно залишилось за місцем реєстрації позивача у м. Ровеньки на тимчасово окупованій території Луганської області.

05 січня 2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивачу на момент звернення до відповідача вже виповнилось 54 роки.

Для призначення пенсії позивачем до відповідача було надано наступні документи: заяву від 05.01.2021 № 75; паспорт НОМЕР_1 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.11.2020 № 919-5000323069; свідоцтво про народження.

Позивачем були надані лише вищевказані документи, оскільки всі інші документи, у тому числі оригінал трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої на ім`я позивача, залишились на тимчасово окупованій Луганської області.

Відповідач 26 січня 2021 року відмовив позивачу у призначенні за віком на пільгових умовах по списку № 2 за заявою від 05 січня 2021 року № 75 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, про що відповідачем було винесено відповідне рішення про відмову в призначенні пенсії від 26.01.2021 № 75/2021.

Представник позивача не згоден із рішенням про відмову у призначенні пенсії позивачу, вважає таке рішення відповідача протиправним і таким, що має бути скасоване.

Відповідач позов не визнав, до суду через відділ діловодства та обліку звернення громадян 18.03.2021 надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 92-96), в якому заперечував проти задоволення позову.

В обґрунтування зазначив, що 05.01.2021 ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою та пакетом документів за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). Під час звернення за призначенням пенсії позивач надала відповідачу такі документи: заяву про призначення/перерахунок пенсії від 05.01.2021 № 75; паспорт НОМЕР_1 ; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 919-5000323069 від 10.11.2020; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; свідоцтво про народження дитини. Згідно з п. 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 566/11846 (далі - Порядок № 22-1) відповідачем перевірено зміст і належне оформлення наданих позивачем документів. Під час звернення із заявою про призначення пенсії позивачем оригінал трудової книжки не надано. У зв`язку з відсутності трудової книжки заяву розглянуто на підставі наданих позивачем документів. Згідно з наданими документами та даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача складає 12 років 10 місяців 8 днів, пільговий стаж по Списку № 2 складає 12 років 8 місяців 21 день. Рішенням відповідача від 26.01.2021 № 75/2021 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 згідно зі статтею 114 Закону № 1058-ІV. Прийняте рішення обґрунтовано відсутністю необхідного страхового стажу роботи, з зазначених далі підстав.

Відповідно до пункту 2.23. Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. Згідно з положеннями п. 2.7. Інструкції № 58 у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення (абзац п`ятий п. 4.1 Інструкції № 58). Таким чином, законодавством передбачено можливість видачі оригіналу трудової книжки у разі вимоги працівника. З урахуванням зазначеного вище документ, який підтверджує стаж роботи, до січня 2004 року - це трудова книжка, після 01.01.2004 за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, зарахувати періоди роботи з 14.06.1983 по 27.09.1984, з 23.10.1984 по 06.02.1987, з 05.05.1987 по 30.11.1987, з 29.01.1988 по 29.08.1989, з 26.01.1990 по 26.05.1999 до пільгового та до загального стажу неможливо, оскільки позивачем відповідачу оригінал трудової книжки та уточнюючи довідки на підтвердження стажу не надані.

На підставі зазначеного, у зв`язку із відсутністю необхідного загального стажу роботи не менше 23 років (на день звернення із заявою про призначення пенсі), УПФУ в м. Сєвєродонецьку було прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 15.02.2021 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 26).

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 40 - 42).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , що підтверджено копіями документів, а саме: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 6-7).

Позивачу з 24.02.2014 призначена пенсія по інвалідності, з розрахунку стажу: всього загальний стаж 27 років 04 місяці 07 днів, додатковий стаж 12 років 04 місяці 19 днів, що підтверджується витягом «Форма РС-право» (арк. спр. 77).

Згідно з повідомленням УПФУ в м. Ровеньки Луганської області про призначення пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 з 24.02.2014 призначено пенсію по інвалідності з врахуванням страхового стажу 27 років 04 місяці 06 днів: з 14.06.1983 по 27.09.1984, з 23.10.1984 по 06.02.1987, з 29.01.1988 по 26.05.1999, з 20.09.2001 по 28.02.2014, в тому числі 21 рік 01 місяць 02 дні – робота за Списком №2 (арк. спр. 10).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з відомостями Центральної бази одержувачів пенсії Інформаційного центру персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа мала зареєстрована місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_3 , та отримувала пенсію за місцем реєстрації місця проживання/перебування як внутрішньо переміщеної особи по 28.02.2015.

З 10.11.2020 зареєстроване фактичне місце проживання/перебування позивача як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 10.11.2020 № 919-5000323069 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 7 зв.).

05.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши до заяви пакет документів, а саме: довідку про заробітну плату, копії паспорта та довідку про присвоєння реєстраційного номера картки платника податків, довідку внутрішньо переміщеної особи, свідоцтво про народження дитини (арк. спр. 75, 75 зв.).

26.01.2021 відповідачем винесено рішення № 75/2021 ( ОСОБА_1 ) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 89-90).

У рішенні УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.01.2021 № 75/2021 ( ОСОБА_1 ) зазначено, що пенсія по інвалідності позивачу була призначена на не контрольованій українською владою території. Пенсія по інвалідності виплачувалась по 28.02.2015 по матеріалам електронної пенсійної справи. В електронній пенсійній справі відсутні оригінали обов`язкових документів необхідних для призначення пенсії. Оскільки трудова книжка та інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, або архівними установами для підтвердження трудового стажу відсутні, до страхового стажу зараховуються періоди роботи згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно наданих документів та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 складає 12 років 10 місяців 08 днів, пільговий стаж за Списком № 2 складає 12 років 08 місяців 21 день

Відповідач відмовляє у зарахуванні періодів роботи до загального та пільгового стажу періодів роботи позивача з 14.06.1983 до 27.09.1984, з 23.10.1984 по 06.02.1987, з 05.05.1987 по 30.11.1987, з 29.01.1988 по 29.08.1989, з 26.01.1990 по 26.05.1999.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, відзив та пояснення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 абзац 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону Закон № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року [..].

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

На момент звернення із заявою (05.01.2021) позивачці виповнилося 54 роки.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Відповідно до пункту 1.10 розділу І Порядку №22 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.9 цього розділу.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до п.2.8 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Абзацом 3 пункту 2.8 Розділу ІІ Порядку визначено, що при поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:

1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення;

2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;

3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).

При переведенні на пенсію по інвалідності з іншого виду пенсії орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про встановлення або зміну групи інвалідності.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених норм Порядку № 22-1 дає підстави для висновку, що питання призначення пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший містять різне правове врегулювання.

З матеріалів справи вбачається, що пенсійним органом позивачу вже була призначена пенсія по інвалідності з 24.02.2014.

Отже, фактично позивач набувши право на отримання пенсії на пільгових умовах та отримуючи інший вид пенсії фактично звернувся до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший.

При цьому, суд звертає увагу, що пенсійним органом при призначенні позивачу пенсії по інвалідності досліджувався трудовий стаж позивача, підтверджено наявність на дату призначення пенсії – 24.02.2014 у ОСОБА_1 страхового стажу 27 років 04 місяці 06 днів: з 14.06.1983 по 27.09.1984, з 23.10.1984 по 06.02.1987, з 29.01.1988 по 26.05.1999, з 20.09.2001 по 28.02.2014, в тому числі 21 рік 01 місяць 02 дні – робота за Списком № 2 (арк. спр. 10).

Також, в матеріалах електронної пенсійної справи наявне рішення про перерахунок пенсії позивача по інвалідності 963270847255 від 17.12.2020, в якому зазначено, що тривалість стажу позивача (повного) – 39 років 08 місяців 26 днів, страхового стажу до 01.01.2004 – 17 років 02 місяці 09 днів, страхового стаж після 01.01.2004 – 10 років 01 місяць 28 днів, додаткового стажу – 12 років 04 місяці 19 днів, в тому числі робота за Списком № 2 – 21 рік 01 місяць 04 дні (арк. спр. 76).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах розповсюджує на позивача вимоги Порядку № 22-1, які стосуються розгляду заяв осіб, які звертаються за призначенням пенсії вперше.

Оскільки наявними матеріалами пенсійної справи підтверджується загальний та пільговий стаж позивача, який надає право на переведення на пенсію на пільгових умовах, підстави для його зменшення, як загального так і пільгового, у відповідача відсутні.

З вище встановлених обставин справи та їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, яким не зараховано до загального та пільгового стажу позивача періоди роботи позивача з 14.06.1983 до 27.09.1984, з 23.10.1984 по 06.02.1987, з 05.05.1987 по 30.11.1987, 29.01.1988 по 29.08.1989, з 26.01.1990 по 26.05.1999, було прийнято відповідачем з порушенням принципів, визначених частиною другою статті 2 КАС України, що є підставою для його скасування.

Щодо обраного позивачем способу порушеного права.

Суд зазначає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. На відповідача, як уповноважений орган, покладений обов`язок прийняти відповідне рішення про переведення позивача на інший вид пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення про відмову в призначенні пенсії від 26.01.2021 № 75/2021 ( ОСОБА_1 ), тому з метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про відмову в призначенні пенсії від 26.01.2021 № 75/2021 ( ОСОБА_1 );

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.01.2021, зарахувавши до пільгового стажу позивача періоди роботи з 14.06.1983 до 27.09.1984, з 23.10.1984 по 06.02.1987, з 05.05.1987 по 30.11.1987, 29.01.1988 по 29.08.1989, з 26.01.1990 по 26.05.1999 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає з наведених вище підстав щодо неможливості перебирання судом дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду України.

Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

На підставі викладеного, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відстрочено сплату судового збору ОСОБА_1 до ухвалення судового рішення (арк. спр. 41-42).

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача призначити позивачу пенсію за віком та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце мешкання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код за ЄДРПОУ 21792459) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 26.01.2021 № 75/2021 ( ОСОБА_1 ).

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.01.2021, зарахувавши до загального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди її роботи з 14.06.1983 до 27.09.1984, з 23.10.1984 по 06.02.1987, з 05.05.1987 по 30.11.1987, 29.01.1988 по 29.08.1989, з 26.01.1990 по 26.05.199917.05.1996 по 23.05.1996 та з 24.05.1996 по 13.10.2014, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного бюджету України судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Захарова