Ухвала суду № 96379695, 20.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження

20 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/376/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою (з урахуванням уточненої), в якій просить визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф1643-52У від 18 червня 2019 року та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф1643-52У від 15 листопада 2019 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що з 2000 років не є підприємцем та не займаюсь підприємницькою діяльністю, доходу від підприємницької діяльності не отримував, будь-якої звітності не подавав. Після припинення підприємницької діяльності мною були направлені повідомлення в усі органи, які вели облік сплати обов`язкових платежів. Також, ним не направлялась реєстраційна картка для зміни свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. Отже, позивач не мав статусу фізичної особи підприємця у період, за який спірною вимогою нараховано недоїмку по єдиному внеску і не був зобов`язаний її сплачувати ( а.с.41-49).

Ухвалою суду від 25.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін ( а.с.53)

Ухвалою суду від 19.03.2021 продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та витребуваних документів до 23 березня 2021 року включно ( а.с.84).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов просив відмовити в задоволенні вимог зазначивши, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа - підприємець з 29.01.2998 на загальній системі оподаткування та на дату формування вимоги, не перебував в стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується реєстраційними та обліковими даними. Згідно відомостей, отриманих від державного реєстратора ФРП Малихіним Д.О. рішення щодо припинення підприємницької діяльності прийнято 26.02.2021. Враховуючи вказане, відповідач вважає, що позивач не припинивши діяльність, у відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" повинна з 01.01.2017 сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від фінансового стану платника. Крім того, зазначає, що згідно даних інформаційної системи, загальна сума заборгованості позивача станом на 19.01.2021 по ЄСВ складала 29 340,79 грн., відповідачем прийнято рішення від 09.03.2021 про списання недоїмки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за його заявою, в сумі 27 140,74 грн., тому вважає, що відсутній предмет спору( а.с. 65-66).

Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.

Позивач 29.01.1998 зареєстрований, як фізична особа - підприємець.

19.02.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис, що свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 недійсне ( а.с. 51-52).

Відповідно до п. 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.04.2016р. №422 ( в редакції чинній на час формування оскаржуваних вимог) з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, позивача по справі, відповідачем сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф1643-52У від 18 червня 2019 року на суму 12 582, 90 грн. станом на 30.04.2019 ( а.с.77-78), вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф1643-52У від 15 листопада 2019 року на суму 18 091,26 грн. станом на 31.10.2019 ( а.с.79-80).

Згідно даних податкового обліку позивачу з 19.04.2018 по 01.12.2020 нарахована недоїмка зі сплати ЄСВ у розмірі 27 140,74 грн. ( а.с.68-70).

На підставі заяви ОСОБА_1 ( а.с.75-76) рішенням Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №201/11-28-13-03 від 09.03.2021, відповідно до п. 9-15 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VІ, списано з позивача несплачена сума єдиного внеску у розмірі 27 140, 74 грн. ( а.с.73-74).

Згідно пп. 1 п. 9-15 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VІ, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року відповідних заяв.

Відповідно до пп.6 п. 9-15 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VІ, вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Таким чином, на час розгляду справи судом оскаржувані вимоги позивача є відкликаними.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Враховуючи, що позивач фактично оскаржував суму боргу з єдиного внеску, який, відповідно до вказаного рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, був списаний, суд вважає що відповідачем оскаржувані порушення були виправлені, і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, в тому провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 КАС України сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч. 2 ст. ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Сума сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн. ( а.с.1) підлягає поверненню позивачу.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката надав такі документи: ордер Сергія КР №007829 від 02.02.2021, витяг з договору від 31.01.2021 про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору від 31.01.2021 про надання правової допомоги від 31.01.2021, акт виконаних робіт від 02.02.2021, квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 31.01.2021 про прийняття адвокатом ОСОБА_2 від ОСОБА_1 5 000 грн. (а.с.34, 32,31, 33).

Відповідно до додаткової угоди до договору від 31.01.2021 про надання правової допомоги від 31.01.2021 гонорар адвоката складає 5000 грн.; вартість години роботи адвоката складає - 500 грн. ( а.с. 31).

В акті виконаних робіт зазначений перелік роботи по наданню правничої допомоги на суму 4 250 грн., а саме:

- ознайомлення з документами наданими клієнтом - 30 хв.;

- надання консультації щодо діючого законодавства, механізмів впливу на державні органи, а саме Державну міграційну службу України та її територіальні підрозділи відповідно до норм закріплених в законодавстві України - 2 год.;

- підготовка документів та складення позовної заяви про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення модальної шкоди з Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_3 - 5 год.;

- пошук судової практики 1 год ( а.с.31, зворотній бік).

Суд зазначає, що вказаний перелік робот в акті виконаних робіт відноситься до інших правовідносин та не пов`язаний з розглядом даної справи.

Відтак, приймаючи до уваги, що справа є незначної складності, суд визнає підтвердженими та такими, що пов`язані з розглядом даної справи, з урахуванням принципу співмірності, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 1 000 грн.

Вказані судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Керуючись ст. 238, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55 м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними та скасування вимог закрити.

Повернути ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. відповідно до квитанції від 02.02.2021 року код 9222-4515-3096-8718.

Стягнути на користь ОСОБА_1 здійснені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун