Ухвала суду № 96379628, 19.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/1313/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Олександрійської міської ради, м. Олександрія, Кіровоградська область, проспект Соборний, 59

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Олександрійської міської ради про:

- визнання протиправними дії Олександрійської міської ради щодо ненадання повної відповіді на звернення щодо надання характеристики підвального приміщення, інформації про його цільове призначення, технічного паспорта (плану) за адресою – АДРЕСА_2 ;

- зобов`язання Олександрійської міської ради надати на адресу ОСОБА_1 характеристики підвального приміщення, інформації про його цільове призначення, технічного паспорта (плану) за адресою – АДРЕСА_2 ;

- зобов`язання Олександрійської міської ради надати на адресу ОСОБА_1 інформацію про те, чи призначалося підвальне приміщення за адресою – АДРЕСА_2 , з самого початку (з моменту його будівництва, проектування, експлуатації) під перукарні, крамниці, офіси, поштові відділення та чим це підтверджено;

- зобов`язання Олександрійської міської ради надати на адресу ОСОБА_1 належним чином завірені копії приватизаційної справи підвалу за адресою – АДРЕСА_2 ;

- скасування рішення 27 сесії Олександрійської міської ради від 26.12.2003 р. №376 в частині віднесення нежитлового приміщення (підвалу) комунальної власності територіальної громади міста, що підлягає приватизації (відчуженню) у 2004 році за адресою – АДРЕСА_2 ;

- скасування рішення Виконавчого комітету Олександрійської міської ради №105 від 19.02.2004 р. про право власності територіальної громади м. Олександрії на житловий будинок за адресою – АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до уточненої позовної заяви в частині суб`єктного складу відповідачів або заявлених позовних вимог, а також її копію для відповідача; заяви із зазначенням підстав для поновлення строку та надати підтверджуючі докази в обґрунтування таких підстав; доказів сплати судового збору в розмірі 2 724,00 грн на рахунок UA528999980313181206084011559, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, код отримувача 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101.

12.04.2021 р. позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків у якій зазначено, що в частині позовної вимоги про скасування рішення Виконавчого комітету Олександрійської міської ради №105 від 19.02.2004 р. про право власності територіальної громади м. Олександрії на житловий будинок за адресою – АДРЕСА_2 відповідачем необхідно визнати Виконавчий комітет Олександрійської міської ради.

Крім того, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду в якій позивач зазначив, що технічна можливість подати позовну заяву настала після завершення виконання військовою частиною, де він проходить військову службу, завдань за призначенням і повернення з району здійснення відсічі збройній агресії Російської Федерації до пункту постійної дислокації військової частини А0989. Позивач вказує, що Верховний Суд у постанові від 15.07.2020 р. у справі №480/1449/18 зазначив, що служба в АТО/ООС є поважною причиною для пропуску позовних строків. Також позивач зазначив, що запити до відповідача, у тому числі після 31.01.2019 р. були надіслані через відділення поштового зв`язку м. Олександрія Кіровоградської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про що зазначено у відповідних фіскальних чеках. Направлення таких листів (запитів) здійснювалося виключно у той час. Коли позивач перебував у відпустці чи коли йому надавалися вихідні дні як компенсація за виконання завдань поза межами пункту постійної дислокації. Окрім того, позивач вважає, що до даного спору не застосовуються загальні строки звернення до суду, оскільки оскаржувані ним рішення є нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що інститут строків у адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до реалізації своїх прав та обов`язків. Процесуальні строки звернення до суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суддя зазначає, що проходження служби в АТО/ООС не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду, однак може розцінюватися як поважна підстава пропуску строку звернення до суду у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

У даній справі позивач вказує, що своєчасне звернення до суду унеможливлювалося виконанням військовою частиною, де він проходить військову службу, завдань за призначенням, однак позивачем не конкретизуються періоди упродовж яких він безпосередньо перебував у районі проведення ООС і не надає доказів на підтвердження таких періодів. Окрім того, у заяві про поновлення строку позивач сам зазначає про те, що перебував у відпустці та мав вихідні дні під час яких перебував у м. Олександрія.

Таким чином, позивачем не доведено, що він не мав об`єктивної можливості звернутися з даним позовом у строк встановлений ч.2 ст.122 КАС України.

Стосовно твердження позивача, що оскаржувані рішення є нормативно правовими актами суддя враховує наступне.

З огляду на п.п.18, 19 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт – акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт – акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні – до правозастосовних.

Нормативно-правовий акт – це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) – індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права – конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Позивачем оскаржуються рішення Виконавчого комітету Олександрійської міської ради №105 від 19.02.2004 р. про право власності територіальної громади м. Олександрії на житловий будинок за адресою – АДРЕСА_2 та рішення 27 сесії Олександрійської міської ради від 26.12.2003 р. №376 в частині віднесення нежитлового приміщення (підвалу) комунальної власності територіальної громади міста, що підлягає приватизації (відчуженню) у 2004 році за адресою – 28008, Кіровоградська область, м. Олександрія вул. Братська буд. №32.

За своєю правовою природою оскаржувані рішення є індивідуальними актами, оскільки прийняті у результаті застосування законодавчих актів, не містять загальнообов`язкових правил поведінки, не регулюють певний вид суспільних відносин, а спрямовані на оформлення майна територіальної громади та розпорядження ним, не розраховані на багаторазове використання, а вичерпали свою дію після видачі свідоцтва про право власності і завершення процедури приватизації майна.

Зважаючи на викладене суддя вважає, що наведені позивачем підстави в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду не є поважними.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та скасування рішень підлягає поверненню позивачу, оскільки вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними.

Керуючись п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та скасування рішень, повернути позивачу разом із усіма доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали – 19 квітня 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт