Ухвала суду № 96379611, 16.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1714/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Єгорова, 25, код ЄДРПОУ 37795939)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , через адвоката Павлова І.Г., у квітні 2021 року звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення у формі висновку ВГІРФО УМВС України в Кіровоградській області від 18.05.2009 року, в частині вилучення та знищення паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , що був виданий 16.07.1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 5) чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Предметом позову у цій справі є законність висновку, складеного начальником сектору ВГІРФО УМВС України в Кіровоградській області за результатами перевірки підстав видачі працівниками паспортного підрозділу Новархангельського РВ УМВС України в області паспортів громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . У висновку описані обставини оформлення ОСОБА_1 паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 16.07.1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області, у зв`язку з обміном паспорту серії НОМЕР_3 , виданого 27.07.1996 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області. У пункті 1 цього висновку вказано, що паспорти громадян України, оформлені на ім`я цих осіб, видані Новоархангельським РВ УМВС України Кіровоградської області з порушенням вимог діючого законодавства не громадянам України та відповідно до пункту 40 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України №600 від 15.06.2006 року, підлягають вилученню та знищенню. Вказаний висновок погоджений 18.05.2009 року заступником начальника ВГІРФО УМВС України в Кіровоградській області за вих. №8/1735 та тоді ж затверджений начальником ВГІРФО УМВС України в Кіровоградській області.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що у листопаді 2020 року він звернувся до Державної міграційної служби України із адвокатським запитом щодо визнання недійсним паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 . З відповіді Державної міграційної служби України від 24.11.2020 року стало відомо, що 18.05.2009 року ВГІРФО УМВС України в Кіровоградській області було прийнято рішення про визнання недійсним паспорта громадянина України, виданого на ім`я позивача. У позовній заяві представник позивача просить поновити строк звернення до суду з цим позовом, посилаючись на те, що ВГІРФО УМВС України в Кіровоградській області, правонаступником якого є відповідач, не повідомляло позивача про прийнятий висновок - рішення щодо вилучення та знищення його паспорта громадянина України, про цей висновок стало відомо лише з відповіді Державної міграційної служби України від 24.11.2020 року, а примірник вказаного висновку було надано разом з відповіддю Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області від 13.01.2021 року на черговий адвокатський запит представника позивача.

Всупереч вимогам пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві не зазначене обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача та не вказаний день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів цим рішенням, як дату, з якої слід обчислювати строк звернення до суду.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 вказав, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У позовній заяві не зазначено, коли саме позивачу стало відомо про визнання недійсним паспорта громадянина України, виданого на його ім`я, про існування спірного висновку від 18.05.2009 року та про те, які обставини стали підставою для направлення у листопаді 2020 року до Державної міграційної служби України представником позивача адвокатського запиту щодо визнання недійсним паспорта громадянина України, виданого на ім`я позивача. Адвокатський запит від 09.11.2020 року до позовної заяви не долучений.

Воднораз, у матеріалах позовної заяви міститься договір про надання правової допомоги №08-11/20 від 08.11.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_6 , за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання здійснювати правову допомогу щодо визнання протиправним та скасування висновку - рішення ВГІРФО УМВС України в Кіровоградській області від 18.05.2009 року, в частині вилучення та знищення паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я клієнта, що був виданий 16.07.1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області.

Це свідчить про те, що про спірний висновок позивач ОСОБА_1 достеменно знав ще до моменту отримання відповіді Державної міграційної служби України від 24.11.2020 року, наданої на адвокатський запит його представника ОСОБА_6 , та спростовує обставини, наведені представником позивача у позовній заяві на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- позовну заяву, у якій зазначити обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача та викласти обставини щодо того, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів цим рішенням;

- у разі пропуску строку звернення до суду - надати заяву про поновлення цього строку, вказавши поважні підстави для його поновлення;

- копію виправленої позовної заяви для відповідача.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш