Рішення № 96378516, 20.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Житомир

справа № 240/20079/20

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Явір" до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Селянське (фермерське) господарство "Явір" звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №1809571/31599819 від 06.08.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 10.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №1809574/31599819 від 06.08.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 15.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №13 від 10.06.2020 та №15 від 15.06.2020 Селянського (фермерського) господарства “Явір” в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №1647343/31599819 від 18.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №1673206/31599819 від 26.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податків на додану;

- зобов"язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області врахувати подані СФГ “Явір” таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстровані у контролюючому органі 17.06.2020 №9138302836 та 24.06.2020 №9146144879.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підтвердження господарської операції з продажу соняшнику Товариству з обмеженою відповідальністю “Соя-Біотек” складено податкові накладні, зокрема, №12 від 11.06.2020, №13 від 10.06.2020 та №15 від 15.06.2020 та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкові накладні №12 та №14 зареєстровані, однак інші податкові накладні (№13 та №15) прийнято відповідачем, проте їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення слугували положення п.201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Фермерське господарство вважає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, однак рішеннями комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1809571/31599819 від 06.08.2020 та №1809574/31599819 від 06.08.2020 відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних.

Окрім того, вказує, 17.06.2020 та 24.06.2020 фермерське господарство подавало таблицю платника податку на додану вартість з кодом 1206 (насіння соняшнику), пояснення та копії документів до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Однак, 18.06.2020 та 26.06.2020 прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, з метою їх скасування та зобов`язання відповідачів вчинити дії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20 січня 2021 року відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№2669/21), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що підставою для прийняття комісією рішень про відмову в реєстрації податкової накладної слугувала невідповідність поданих копій документів з податковою накладною, а саме: встановлення невідповідності первинних документів, а саме податкова накладна №13 виписана 10.06.2020, тоді як видаткова накладна та платіжне доручення від 09.06.2020, окрім того суми операції, зазначені у цих первинних документах, не відповідають сумам, відображеним у податковій накладній №13. Аналогічними підставами відмови реєстрації податкової накладної №15 стало встановлення розбіжностей первинних документів.

Разом з тим наголошує на тому, що надання документів до суду не може бути підставою для скасування рішення комісії.

Суд зазначає, що у прохальній частині відзиву на позовну заяву відповідач просить розгляд справи проводити за участю представника відповідача.

З приводу викладеного суд зазначає, що відповідачем в порушення положення статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача не викладено окремими письмовими документами із дотриманням вимог, визначених ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи за участю представника відповідача не підлягає розгляду, оскільки подане з порушення вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Окрім того, згідно з ухвалою суду від 22.01.2021 у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовлено.

Відповідач - Державна податкова служба України у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положеньст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство "Явір" (код ЄДРПОУ 31599819) (далі - СФГ " Явір"), зареєстроване як юридична особа 23.12.2002 за адресою: вул. Київська, буд.33, с.Яроповичі, Андрушівського району, Житомирська область, 13423 (а.с. 113-115).

За даними свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб"єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, основним видом економічної діяльності позивача є: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

05 червня 2020 року між СФГ "Явір" ("Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соя-Біотек" ("Покупець") укладено договір поставки №60 (далі - Договір від 05.06.2020) відповідно до умов якого "Постачальник" зобов`язується поставляти та передавати у власність "Покупцю" соняшник (код УКТ ЗЕД 1206 00) (а.с. 28-29).

Положеннями п.3 Договору від 05.06.2020 між сторонами узгоджено, що ціна товару за тонну становить 11700,00 грн, з ПДВ, розрахунок за товар здійснюється у наступному порядку: 80% вартості - по факту завантаження товару на автомобіль "Покупця"; 20 % вартості товару - після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.28 зворот).

05 червня 2020 року позивачем виписано рахунок на оплату №6 відповідно до змісту якого, позивач на виконання умов Договору від 05.06.2020 №60, постачає "Покупцю" соняшник у кількості 140 т, загальною вартістю 1638000,00 грн, в т.ч. ПДВ 273000,00 грн (а.с.110).

У результаті здійснення господарської операції позивачем виписано видаткові накладні №13 від 15.06.2020, №12 від 09.06.2020 та №14 від 17.06.2020 на поставку ТОВ "Соя-Біотек" соняшнику, врожаю 2019 року, у кількості: 66,98 т; 43,40 т; 28,659 т, відповідно (а.с.30, 31, 32).

Транспортування вказаної продукції здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних від 09.06.2020, від 15.06.2020 та від 17.06.2020 (а.с.104, 105, 106, 107, 108, 109).

На підтвердження здійснення "Покупцем" оплати поставленого товару, позивачем надано суду копії платіжних доручень, відповідно до яких ТОВ "Соя-Біотек" сплатило позивачу кошти за соняшник згідно рахунку №6 від 05.06.2020 (а.с. 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42).

За результатами здійснення господарської операції на підставі Договору від 05.06.2020 позивачем складено податкові накладні, зокрема: №13 від 10.06.2020 на загальну суму 398444,00 грн, у т.ч. ПДВ - 66407,33 грн; № 15 від 15.06.2020 на загальну суму 85222,00 грн, у т.ч. ПДВ - 14203,67 грн (а.с.6, 10).

Зазначені податкові накладні направлено через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанціями від 30.06.2020 зазначені податкові накладні прийнято під час подачі до Єдиного реєстру податкових накладних, однак їх реєстрацію зупинено (а.с.7,11).

Підставою зупинення реєстрації зазначених податкових накладних слугували положення пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари-послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здіснення операцій.

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.7, 11).

На підтвердження здійснення вищевказаних господарських операцій позивач подав пояснення та копії документів, що Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області не заперечується (а.с.27).

Позивачем 17 червня 2020 року направлено Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 18 червня 2020 року №1647343/31599819 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість СФГ "Явір" (а.с. 23, 24)

В подальшому, 24.06.2020 позивач повторно направив до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 26 червня 2020 року №1673206/31599819 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість СФГ "Явір".

Зазначені рішення відповідача про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість СФГ "Явір" мотивовано виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних, видів діяльності, наявних у платника податку основних засобів (а.с. 25, 26).

06 серпня 2020 року Комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1809571/31599819 та №1809574/31599819 про відмову в реєстрації податкових накладних №13 від 10.06.2020 та №15 від 15.06.2020, відповідно (а.с.8, 12).

Мотивуючи прийняте рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків копій документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.8, 12).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної та рішеннями неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №13 від 10.06.2020 та №15 від 15.06.2020 слугувало те, що вона відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій 30.06.2020, якими зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій відноситься наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, контролюючий орган конкретно не зазначив у чому дійсно полягають недоліки та порушення при поданні на реєстрацію податкової накладної, не наведено жодного порушення норм матеріального права і яку конкретно інформацію, зазначену в ПН/РК необхідно підтвердити та які конкретно необхідно подати пояснення та копії яких документів.

У постанові від 02.10.2019 у справі №520/10372/18 Верховний Суд зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких контролюючий орган вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості здійснення операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені п.11 Порядку №1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості платника податків, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом другим Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законів України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як свідчить зміст рішень №1809571/31599819 від 06.08.2020 та №1809574/31599819 від 06.08.2020, згідно з якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №13 від 10 червня 2020 року та №15 від 15 червня 2020 року, підставою для їх прийняття є те, що платником податків не надано копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Окрім того визначення документів які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, оскаржуване рішення не містить.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з реалізації соняшника врожаю 2019 року, дані про який зазначені у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

В той же час, суд вказує, що надані позивачем пояснення та первинні документи, свідчать про те, що господарська операція з продажу соняшника носить реальний характер, оскільки, соняшник вирощений СФГ “Явір” на орендованій землі із використанням власних та орендованих ресурсів, обсяг вирощеного соняшника не перевищує його реалізацію, за наявності чинних договорів та належним чином оформлених первинних документів про купівлю-продаж соняшника, оренду, надання послуг, купівлі насіння, добрив, виконанням робіт та наданням послуг, інших ресурсів, оплатами через банківські рахунки.

Надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржується, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Більше того, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано ті документи, про які згадується в оскаржуваних рішеннях (а.с.27).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних бухгалтерських та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

У цьому контексті суд зазначає, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

За таких обставин, на переконання суду, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим.

Невиконання суб"єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Щодо посилання відповідача у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних на ненадання платником копій документів, повний перелік яких вказано на бланку рішення, суд вважає зазначений спосіб формулювання підстави для відмови у реєстрації податкової накладної необґрунтованим.

Зокрема, у рішеннях Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області не вказано відсутність яких саме документів з числа зазначених, на думку органу податкової служби, перешкоджає реєстрації податкових накладних через те, що не дає можливості підтвердити правомірність складання податкових накладних. Жодним чином не обґрунтовується те, що подані платником документи не є достатніми для підтвердження господарської операції з поставки товару, відтак і для складання цих податкових накладних.

Окрім того, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних такі документи не вимагалися, а запропоновано тільки надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування СФГ "Явір" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №13 від 10.06.2020 та №15 від 15.06.2020 датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з пунктом 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №13 від 10 червня 2020 року та №15 від 15 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №1647343/31599819 від 18.06.2020 та №1673206/31599819 від 26.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу Таблиця даних платника податку Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм ґ 1,4, та в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 17.06.2020 та 24.06.2020 направлено до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області таблиці даних платника податку на додану вартість, за результатом розгляду яких прийнято рішення від 18 червня 2020 року №16473743/31599819 та від 26.06.2020 №1673206/31599819 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість СФГ "Явір" (а.с. 24, 26).

Рішення відповідача від 18 червня 2020 року №16473743/31599819 та від 26.06.2020 №1673206/31599819 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість СФГ "Явір" вмотивовано виявленням невідповідність визначених платником податку в таблиці видів діяльності наявних у платника податку основним засобам.

Проте, суд зазначає, що відповідачем, як контролюючим органом не наведено обставин, які стали підставою для такого висновку, а також не зазначено які конкретні види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 72 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 73, статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Оскільки відповідачем не обґрунтовано обставин невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, не відображені обставини, які конкретно операції саме позивача він вважає ризиковими, із якими контрагентами та за який період, та не надано суду належних та достовірних доказів на підтвердження виявленої невідповідності, суд дійшов висновку про протиправність винесення Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області рішень про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість 18 червня 2020 року №16473743/31599819 та від 26.06.2020 №1673206/31599819, у зв`язку з чим вказані рішення підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов"язання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області врахувати подані СФГ «Явір» таблиці даних платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Додатком 6 Порядку № 1165 передбачено форму рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, яке містить відмітку про право адміністративного та судового оскарження цього рішення. Пунктом 22 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили. Отже, відповідно до вимог Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується контролюючим органом у випадку надходження рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили. Після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця даних платника податку підлягає врахуванню контролюючим органом в силу прямого припису нормативно-правового акту.

З огляду на вказане, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов Селянського (фермерського) господарства "Явір" (вул.Київська, 33, Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область,13423, код ЄДРПОУ 31599819) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- №1809571/31599819 від 06.08.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 10.06.2020;

- №1809574/31599819 від 06.08.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 15.06.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати датою фактичного подання податкові накладні Селянського (фермерського) господарства «Явір» №13 від 10.06.2020 та №15 від 15.06.2020.

Визнати протиправними рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість Селянського (фермерського) господарства «Явір» від 18.06.2020 №1647343/31599819 та від 26.06.2020 №1673206/31599819.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Селянського (фермерського) господарства «Явір» судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3153 (три тисячі сто п"ятдесят три) грн 00 (нуль) коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Селянського (фермерського) господарства «Явір» судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3153 (три тисячі сто п"ятдесят три) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 20 квітня 2021 року.

Суддя А.В. Горовенко