Рішення № 96378393, 20.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 р. Справа№200/1259/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2021 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) про визнання незаконним та скасування рішення від 20.10.2020 року, зобов`язання зарахувати при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу періоду роботи з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року в Ясинуватському відділенні Донецької залізничної дороги, з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування», з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року період знаходження на обліку в Ясинуватському міському центрі зайнятості.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у зв`язку з наявністю права виходу на пенсію, нею була подана заява до управління про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Костянтинівсько - Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області їй було призначено пенсію по інвалідності з 12.10.2020 року. Також, 20.10.2020 року було винесено рішення про відмову у врахуванні при призначенні пенсії періодів роботи: з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року в Ясинуватському відділенні Донецької залізної дороги у зв`язку з тим, що записи не завірені підписом відповідальної особи; з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування» у зв`язку з тим, що дата наказу про звільнення на рік пізніша ніж звільнення; з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року період знаходження на обліку в Ясинуватському міському центрі зайнятості у зв`язку з тим, що в трудовій книжці позивача відсутня дата наказу про припинення виплати по безробіттю. Вважає таке рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав. Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідачем не надано до суду поважності причин неподання відзиву на даний адміністративний позов, в результаті чого неподання відповідачем відзиву на позов кваліфікується судом при розгляді даної справи як визнання позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), громадянка України, згідно ст. 43 КАС України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171400) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що рішенням Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.10.2020 року не враховано при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ст.30,32,33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року в Ясинуватському відділенні Донецької залізної дороги, з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування», з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року період знаходження на обліку в Ясинуватському міському центрі зайнятості.

При розгляді заяви позивача та доданих до неї документів відповідачем встановлено:

1) відповідно до записів трудової книжки від 08.08.1980 року НОМЕР_2 заявниця з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року працювала в Ясинуватському відділенні дороги Донецької залізної дороги, записи не завірені підписом відповідальної особи, що не відповідає п. 2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року;

2) відповідно до записів трудової книжки від 08.08.1980 року НОМЕР_2 заявниця з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року працювала в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування», дата наказу про звільнення на рік пізніша ніж дата звільнення, що не відповідає п. 2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року;

3) відповідно до записів трудової книжки від 08.08.1980 року НОМЕР_2 заявниця з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року знаходилась на обліку в Ясинуватському міському центрі зайнятості, в трудовій книжці відсутня дата наказу про припинення виплати по безробіттю, що не відповідає п. 2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року.

Таким чином, спірним у даній справі є рішення пенсійного органу від 20.10.2020 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно з положеннями Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, визначеного статтею 32 Закону №1058-IV.

Як встановлено статтею 32 Закону №1058-IV особи, яким встановлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп, зокрема, від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років. Особи, яким встановлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини 1 статті 26 Закону №1058-IV.

Частиною 1 ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААБ №783410 (а.с.20).

З 12.10.2020 року позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.

Зі спірного рішення слідує, що період роботи з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року в Ясинуватському відділенні дороги Донецької залізної дороги не враховано при призначенні пенсії по інвалідності, оскільки записи не завірені підписом відповідальної особи, що не відповідає п. 2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року; період роботи з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування» не враховано при призначенні пенсії по інвалідності, оскільки дата наказу про звільнення на рік пізніша ніж дата звільнення, що не відповідає п. 2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року; період перебування на обліку з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року в Ясинуватському міському центрі зайнятості не враховано при призначенні пенсії по інвалідності, оскільки в трудовій книжці відсутня дата наказу про припинення виплати по безробіттю, що не відповідає п. 2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року (а.с.10).

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 щодо спірних періодів наявні такі записи:

- з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року працювала оператором відділу статичного обліку та звітності в Ясинуватському відділенні дороги Донецької залізної дороги;

- з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року працювала касиром року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування»;

- з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року перебувала на обліку в Ясинуватському міському центрі зайнятості (а.с.11-19).

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до пунктів 1.6, 1.7 якого, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до підпункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 року (далі Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (пункт 2.2 Інструкції №58).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (підпункт 2.4 Інструкції № 58).

Відповідно до підпункту 1.5. Інструкції № 58 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Пунктом 4 вказаної Постанови КМУ №301 встановлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

З положень вказаних нормативних актів слідує, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Усі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. При цьому, самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності не передбачено.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а тому не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17.

Крім того, суд при розгляді даної справи враховує, що органам Пенсійного фонду надано право та можливість вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (частина третя статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідач, не враховуючи при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ст. 30,32,33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» спірних періодів роботи позивача та періоду перебування на обліку у центрі зайнятості, будь-яких додаткових документів від позивача не вимагав, жодних дій по їх самостійному отриманню не вчинив.

При таких обставинах суд вважає, що у відповідача були наявні підстави для врахування при призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ст.30,32,33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року в Ясинуватському відділенні дороги Донецької залізної дороги, періоду роботи з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування», періоду перебування на обліку з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року в Ясинуватському міському центрі зайнятості.

Відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 статті 9 КАС України суду надане право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи висновки суду щодо безпідставного не врахування при призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ст.30,32,33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року в Ясинуватському відділенні дороги Донецької залізної дороги, періоду роботи з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування», періоду перебування на обліку з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року в Ясинуватському міському центрі зайнятості, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.10.2020 року.

Як наслідок, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати позивачу при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу періоду роботи з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року в Ясинуватському відділенні Донецької залізничної дороги, з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування», з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року період знаходження на обліку в Ясинуватському міському центрі зайнятості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. згідно квитанції від 12.02.2021 року (а.с.32).

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) про визнання незаконним та скасування рішення від 20.10.2020 року, зобов`язання зарахувати при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу періоду роботи з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року в Ясинуватському відділенні Донецької залізничної дороги, з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування», з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року період знаходження на обліку в Ясинуватському міському центрі зайнятості - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.10.2020 року.

Зобов`язати Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу періоду роботи з 25.06.1981 року по 23.09.1981 року в Ясинуватському відділенні Донецької залізничної дороги, з 07.04.1989 року по 15.05.1995 року в Донецькому обласному центрі «АвтоВАЗтехобслуговування», з 27.10.2004 року по 21.12.2004 року період знаходження на обліку в Ясинуватському міському центрі зайнятості.

Стягнути з рахунок бюджетних асигнувань з Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) на корить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.04.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая