Рішення № 96378349, 15.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 р. Справа№200/11829/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323; 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій щодо незарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на підставі п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, 2 дні в учбово-курсовому комбінаті та 19 днів участі у страйках, визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 4442, прийнятого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 №200/11701/19-а, зобов`язання повторно розглянути заяву від 03.10.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до положень п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши до його пільгового стажу періоди з 11.04.1993 по 12.04.1993 та з 27.09.2000 по 15.10.2000.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 03.10.2018 між позивачем та відповідачем існує спір з приводу призначення пільгової шахтарської пенсії згідно п. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що згідно останнього рішення № 4442 (без дати), прийнятим відповідачем в лютому 2020 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року у справі № 200/11701/19-а, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за п. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через те, що замість необхідних 25 років пільгового стажу він має лише 24 роки 11 місяців 12 днів пільгового стажу, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до вимог п. 3 ст.114 зазначеного Закону, оскільки відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботи позивача 2 дні навчання в УКК згідно довідки, наданої ш. Капітальна за 1993 рік, та 19 днів участі в страйках згідно довідки, наданої ш. Центральна за період з червня 1993 року по червень 1998 року.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 18.02.2020 Управлінням було отримано рішення Донецького окружного адміністративного суду 200/11701/19-а від 02.12.2019. Рішення суду Управлінням було виконано, а саме: періоди роботи з 20.12.2013 по 25.02.2017, з 26.02.2017 по 31.03.2017, з 27.05.2017 по 04.09.2018 на Федеральному унітарному підприємстві «Державний трест «Артиквугілля» архіпелаг Шпіцберген рудник Баренцбург враховано до пільгового стажу відповідно до вимог пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи вищевказане зазначає, що пільговий стаж позивача складає 24 роки 11 місяців 12 днів, що недостатньо для призначення пенсії згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та 28 днів пільгового стажу відповідно до вимог пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2021 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.03.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2021 закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті на 06.04.2021.

У визначений день у судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. Позивачем надано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Позивач 03.10.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003.

Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.10.2018 № 4442 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, до пільгового стажу роботи не зараховано відпустки без збереження заробітної плати, командировки, поверхні, УКК: 2 дні згідно довідки, наданої ш. Капітальна за 1993 рік; 19 днів згідно довідки, наданої ш. Центральна за період з червня 1993 по червень 1998; 3 дні згідно довідки, наданої ТОВ «Краснолиманське» за 2007-2009 роки та період роботи з 20.12.2013 по 25.02.2017, з 26.02.2017 по 31.03.2017 та з 27.05.2017 по 04.09.2018 на руднику Баренцбург “ГТ “Арктикуголь” гірничим майстром, заступником начальника дільниці, оскільки довідка про пільговий стаж роботи не підтверджується наказами про результати атестації робочих місць “ГТ “Арктиквугілля”. Окрім того зазначено, що заявник фактично має на момент звернення за призначенням пенсії 20 років 04 місяці 22 дні пільгового стажу відповідно до вимог ч. 3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та 28 днів пільгового стажу відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, що є недостатнім для призначення цього виду пенсії (а.с. 8-9).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №200/11701/19-а визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4442 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 та зобов`язано управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2018 про призначення пенсії на пільгових умовах та зарахувати до пільгового стажу період роботи з 20.12.2013 по 25.02.2017, з 26.02.2017 по 31.03.2017 та з 27.05.2017 по 06.09.2018 на Федеральному унітарному підприємстві “Державний трест “Артиквугілля” архіпелаг Шпіцберген рудник Баренцбург.

Рішенням № 4442, прийнятим на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 200/11701/19-а, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” через те, що заявник має 24 роки 11 місяців 12 днів пільгового стажу відповідно до вимог п.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та 28 днів пільгового стажу відповідно до вимог п.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Зазначено, що періоди роботи на Федеральному унітарному підприємстві “Державний трест “Артиквугілля” архіпелаг Шпіцберген рудник Баренцбург з 20.12.2013 по 25.02.2017, з 26.02.2017 по 31.03.2017 та з 27.05.2017 по 04.09.2018 враховано до пільгового стажу відповідно до вимог п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (а.с.10).

Не погодившись із рішенням №4442, прийнятим на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 200/11701/19-а, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди з 11.04.1993 по 12.04.1993 та з 27.09.2000 по 15.10.2000, проте у спірному Рішенні № 4442, прийнятому на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 200/11701/19-а, зазначені періоди не розглядалися, підстави незарахування до пільгового стажу відповідачем не зазначено.

Відповідно до довідки ВП шахта “ВК “Капітальна” про кількість підземних виходів, страйку та безоплатних відпусток № 409 від 05.07.2018 ОСОБА_1 один день у лютому перебував у страйку та один день у березні у безоплатній відпустці.

Згідно довідки про підтвердження пільгового стажу роботи на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» від 05.07.2018 позивач у спірний період з 27.09.2000 по 15.10.2000 працював за професією гірничий майстер підземний, що передбачена підрозділом 1-1010100 «б» розділу 1 Списку №1, затвердженого Постановою СМ СРСР від 26.03.1991 № 10 та Постановою КМУ від 11.03.1994 № 162.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_4 позивач у спірні періоди:

- з 11.04.1993 по 12.04.1993 - проходив навчання у Селидівському гірничому технікумі;

- з 27.09.2000 по 15.10.2000 – працював гірничим майстром підземним на ВП Шахта «Центральна».

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ” № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Дослідивши матеріали справи та спірне рішення, суд дійшов висновку, що вони не містять підстав незарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів з 11.04.1993 по 12.04.1993 та з 27.09.2000 по 15.10.2000.

Однак, як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 200/11701/19-а за результатами повторного розгляду заяви позивача від 03.10.2018 прийнято Рішення № 4442 про відмову у призначенні пенсії за п. 3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зазначене рішення не має дати прийняття, періодів, які не зараховано до пільгового стажу, та посилань на норми діючого законодавства, які стали підставою для незарахування певних періодів роботи до пільгового стажу позивача за Списком № 1, у зв`язку з чим воно є необґрунтованим і протиправним.

Отже, саме це рішення як індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень безпосередньо впливає на права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними доказами та необґрунтовані підстави, які саме періоди роботи позивача не зараховано до його пільгового стажу.

При цьому суд також звертає увагу на те, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається у позові, щодо незарахування відповідачем до його пільгового стажу періодів з 11.04.1993 по 12.04.1993 та з 27.09.2000 по 15.10.2000.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, захисту підлягають права та інтереси особи, в даному випадку позивача, які на час звернення до суду вже порушені суб`єктом владних повноважень і щодо яких виник спір.

Враховуючи наведені приписи діючого законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу періодів з 11.04.1993 по 12.04.1993 та з 27.09.2000 по 15.10.2000 є передчасними, оскільки відповідачем під час повторного розгляду заяви не зазначено підстав незарахування цих спірних періодів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обираючи належний спосіб захисту порушених відповідачем соціальних прав позивача, суд, керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, на підставі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також те, що рішення відповідача щодо спірних правовідносин є індивідуальним актом, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 4442, прийнятого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 № 200/11701/19-а, та зобов`язати повторно розглянути заяву від 03.10.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до положень п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду, а у задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання адміністративного позову позивачем відповідно до квитанції № 0.0.1936526297.1 від 10.12.2020 сплачено судовий збір у сумі 840,00 грн.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 840,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323; 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 4442 Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323; 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, будинок 13) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), прийнятого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 № 200/11701/19-а.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323; 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, будинок 13) з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 03.10.2018 про перерахунок пенсії в порядку, визначеному Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323; 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, будинок 13) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2021 року.

Суддя С.В. Ушенко