Рішення № 96378345, 20.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 р. Справа№200/3123/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості по пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пікулін Роман Миколайович в інтересах ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35) про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати пенсії у розмірі 142743,67 грн., стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 142743,67 грн. В обґрунтування зазначено, що управлінням протиправно не здійснено виплату поточної пенсії, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

26 березня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, якій зупинено виплату пенсії з 01.07.2016. Зазначає, що для отримання пенсії необхідно звернутися до управління із відповідною заявою. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року у справі №0540/7170/18-а, яке набрало законної сили 16 листопада 2018 року, зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 липня 2016 року та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01 липня 2016 року.

02 лютого 2021 року Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області листом №0574-02-8/3650 повідомлено позивача про те, що 29 жовтня 2018 року до управління надійшло рішення Донецького окружного адміністративного суду №0540/7170/18-а. Означене рішення виконано в межах повноважень управління, а саме за період з 01.07.2016 по 30.04.2019 нараховано пенсію у розмірі 134430,88 грн. Виплату пенсії призупинено до надання заяви на виплату пенсії через банківську установу ДОУ АТ «Ощадбанк».

До відповіді додана довідка від 01.02.2021 №334, згідно якої розмір призначеної/ нарахованої пенсії за період січень 2015 року – травень 2019 року складає 197625,82 грн., фактично виплаченої пенсії – 54882,15 грн., різниця між нарахованою та фактично виплаченою складає 142743,67 грн. Згідно довідки, виплата пенсії не здійснена за березень 2016 року у розмірі 2505,47 грн. та за період з 01 липня 2016 року по 31 травня 2019 року у розмірі 140238,20 грн.

Разом з цим, на виконання ухвали суду від 26.03.2021 управлінням надано протокол з пенсійної справи, згідно якого станом на час розгляду справи наявна заборгованість з виплати пенсії, що утворилася у період з 01 липня 2016 року по 31 травня 2019 року та складає 140238,20 грн. Згідно протоколу, пенсія за березень 2016 року у розмірі 2505,47 грн. виплачена.

Отже, станом на час розгляду справи підтверджена заборгованість у розмірі 140238,20 грн., а не 142743,67 грн. як зазначає позивач.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ч. 3 ст. 4 Закону № 1058).

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (ч. 2 ст. 5 Закону № 1058).

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 47 Закону № 1058).

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 49 Закону № 1058).

Відсутність встановленого КМУ механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10 частини 2 статті 245 КАС України).

Суд враховує наявність судового рішення у справі №0540/7170/18-а, яке набрало законної сили. Разом з тим, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Критерієм розмежування способів захисту «зобов`язання нарахувати та виплатити» і «стягнення коштів» є предмет спору.

Реалізація права на отримання пенсії чи соціальної допомоги передбачає певну послідовність дій та рішень: звернення особи до повноваженого органу; перевірку наявності у неї права на відповідну виплату; розрахунок її розміру; прийняття рішення про призначення пенсії чи соціальної допомоги; проведення виплати. Спір може виникнути на будь-якій стадії правовідносин.

У справі, що розглядається, пенсію призначено, конкретний обсяг заборгованості відповідача перед позивачем встановлений і не є предметом спору (визнається сторонами), а заборгованість виникла внаслідок протиправної бездіяльності боржника: безпідставна затримки виплати вже нарахованих коштів.

Аналогічна за змістом правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 01 грудня 2020 року по справі №465/273/16-а.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виплати нарахованої пенсії та стягнення заборгованості по пенсії в сумі 140238,20 грн. за період з 01 липня 2016 року по 31 травня 2019 року.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки бездіяльність щодо виплати пенсії визнана протиправною, а зобов`язання вчинити певні дії є похідною вимогою.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судового збору у розмірі 908,00 грн. (як за вимогу майнового характеру на суму 140238,20 грн.).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 249, 250, 251, 255, 263, 294, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРИІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості по пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо виплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 01 липня 2016 року по 31 травня 2019 року в сумі 140238,20 грн.

Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість по пенсії в сумі 140238 (сто сорок тисяч двісті тридцять вісім) грн. 20 коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. на користь державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя О.О. Кошкош