Рішення № 96378234, 16.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 р. Справа№200/1573/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (вул. Зелінського, б. 27а, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.10.2020 року № 332 "Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати відповідача з 01.01.2020 року здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-85-897 від 21.07.2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає рішення відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії незаконним та таким, що порушує конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, гарантовані Конституцією України та Законами України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження, призначено дату засідання по справі.

Ухвалою від 16.04.2021 року клопотання представника Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про проведення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін в порядку загального позовного провадження,- залишено без задоволення.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач обґрунтовує своє право на перерахунок пенсії ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 в редакції Рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 року. Вважає, що до ОСОБА_1 підлягають застосуванню норми ч. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697. Крім того, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, тому Управління не має законних підстав для виплати пенсії у більшому, ніж обмеженому Законом розмірі. У зв`язку з наведеним, відповідач вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

10.03.2021 року позивач надав до суду відповідь на відзив, згідно змісту якого наголошував на необхідності задоволення позовних вимог.

22.03.2021 року відповідач надав заперечення з приводу позовних вимог, згідно змісту яких надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

ОСОБА_1 , з 2002 року є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.

21.07.2020 року прокуратурою Донецької області позивачу видано довідку №18-85-897 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Довідка видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

07.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої серед іншого додав зазначену довідку. Як на підставу для перерахунку пенсії позивач послався на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.10.2020 року №332 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років та повернення довідки прокуратури Донецької області незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XІІ (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до приписів ч. 12 статті 50-1 Закону № 1789-XІІ (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Законом України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI до статті 50-1 Закону № 1789-XІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Положення ст. 50-1 № 1789-XІІ щодо підстав та порядку призначення та перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення Закону від 08.07.2011 № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України від 02.03.2015 № 213- VII внесені зміни до ст. 50-1 Закону № 1789-XІІ, а саме частиною 15 цієї статті визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

14.10.2014 прийнятий новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону від 14.10.2014 № 1697-VII попередній Закон від 05.11.1991 № 1789-XІІ із змінами, частково втратив чинність, крім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1 Закону № 1789-XІІ.

За положенням ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції), пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Також, абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII було передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказана редакція абзацу 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911- VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016.

При цьому, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIIІ дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 1 січня 2016 року.

Позивачу пенсія за вислугою років призначена у 2012 році у порядку та на підставі частини 1 та 12 ст. 50-1 Закону № 1789-XІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Таким чином, суд вважає, що новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами від 02.03.2015 № 213- VII, від 28.12.2014 № 76-VIII та від 14.10.2014 № 1697-VII, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст. 50-1 Закону № 1789-XІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії).

Отже, передбачені вищенаведеними нормами законів №1697-VII та №3668-VI обмеження пенсій максимальним розміром застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, в той же час як встановив суд, пенсія позивачу вперше призначена ще у 2002 році.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі №127/4270/17, від 15.05.2019 у справі № 554/4191/17 та від 30.10.2019 у справі №826/17744/17.

Відтак, у даному випадку до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії.

Також, суд зазначає, що ч.1 ст.50-1 Закону № 1789-XІІ та ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII регулюють порядок та визначення розміру пенсії при її призначенні, а не при перерахунку раніше призначеної пенсії.

При цьому, процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені зміни до ч.1 ст.50-1 Закону № 1789-XІІ та ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

З урахуванням викладеного, при перерахунку пенсії позивача відповідно до ст.50-1 Закону № 1789-XІІ та ст. 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.1 ст.50-1 Закону № 1789-XІІ або ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Таким чином, відсотковий розмір пенсії позивача визначений на момент призначення пенсії відповідно до статті 50-1 Закону №2262-ХІІ, при подальшому перерахунку пенсії у тому числі на підставі Закону № 1697-VII, не змінюється, та визначається виходячи із розміру 90 % від суми заробітної плати та до розміру пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії.

Щодо порядку перерахунку пенсії суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 17 статті 50-1 Закону № 1789-XІІ (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Тобто, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч. 12 та 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ та відповідно застосовувались до позивача у діючій редакції.

У подальшому, згідно з частинами 13, 18 ст. 50-1 № 1789-XІІ (в редакції Закону № 3668-VI) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Як зазначалось, 14.10.2014 прийнятий новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 та за яким Закон від 05.11.1991 № 1789-XІІ частково втратив чинність, крім частин 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1.

Відповідно до ч.20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ в редакції Закону №76-VІІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 № 76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акту, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 № 76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 по справі № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 по справі № 754/15912/16-а.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України також установив наступний порядок виконання свого Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення по справі № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, є втрата чинності з 13.12.2019 норм ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом №1697-VІІ.

Судом встановлено, що позивач звернувся у жовтні 2020 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії після ухвалення рішення Конституційним Судом України, втім останній відмовив у здійсненні такого перерахунку з огляду на відсутність порядку проведення перерахунку пенсій.

Закон від 14.10.2014 № 1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Крім того, постановою від 11 грудня 2019 року № 1155 ,,Про умови оплати праці прокурорів Кабінет Міністрів України затвердив схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур; надав право керівникам органів прокуратури в межах установленого фонду оплати праці установлювати прокурорам посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів; надбавку за інтенсивність праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового окладу; щомісячну надбавку за вислугу років за наявності стажу роботи; надбавку за виконання обов`язків тимчасово відсутнього прокурора, що перебуває на адміністративній посаді, або за вакантною адміністративною посадою; надбавку до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, у розмірі та порядку, що визначені законодавством; компенсацію за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці тощо.

Пунктами 6 та 7 постанови було встановлено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінет Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 ,,Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури та зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України Про прокуратуру.

Пунктом 3 розділу II ,, Прикінцеві та перехідні положення Закону України ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади, щодо визначення розмірів посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників правоохоронних та інших органів державної влади від 20 грудня 2019 року № 422-IX установлено, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначені розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів, крім Апарату Верховної Ради України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Рахункової палати та членів Центральної виборчої комісії, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Конституційний суд України 26 березня 2020 року ухвалив Рішення щодо відповідності Конституції окремого положення п.26 розділу VI ,,Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України.

Конституційний Суд визнав неконституційним вказане окреме положення і вказав що заробітна плата прокурорів в розумінні статті 131-1 Основного Закону має визначатись виключно законом. Наділення Кабінету Міністрів повноваженнями встановлювати порядок і розміри заробітної плати прокурора запроваджує відмінне від статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.

Відтак Конституційний Суд вказав, що оскаржувані положення Кодексу спричиняють юридичну невизначеність при застосуванні Кодексу та Закону, отже суперечать принципу верховенства права передбаченого статтею 8 Конституції України.

Отже, суд вважає, що позивач у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року у справі №7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Враховуючи наведене, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону з 13 грудня 2019 року. При цьому таке право пов`язане з відновленням передньої редакції відповідної норми, яка і надала право на такий перерахунок.

При цьому, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років по заробітній платі від 21.07.2020 року, перерахунок призначеної працівникам прокуратури пенсії здійснюється на підставі та у відповідності до ст. 86 Закону № 1697-VII в редакції визначеної рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, а не відповідно до статті 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XІІ. Отже, відповідач зобов`язаний провести обчислення пенсії в розмірі, встановленому у відповідності до ст. 86 Закону № 1697-VII в редакції визначеної рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 139, 242, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (вул. Зелінського, б. 27а, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.10.2020 року № 332 "Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років".

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області з 01.01.2020 року здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-85-897 від 21.07.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (вул. Зелінського, б. 27а, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн., 00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка