Рішення № 96377900, 12.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Справа № 160/15942/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, яка полягає у відмові скасувати рішення, яким позивачу було зменшено розмір пенсії у порівнянні з тим, який був при її призначенні вперше, у розмірі, та незарахуванні стажу його роботи у Дніпропетровській автобазі тресту «Дніпроспецбуд» у період з 17.07.1973 року по 30.12.1975 року протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - вчинити певні дії, а саме скасувати рішення яким позивачу було зменшено розмір пенсії у порівнянні з тим, який був при її призначенні вперше, у розмірі, та зарахувати стаж його роботи у Дніпропетровській автобазі тресту «Дніпроспецбуд» у період з 17.07.1973 року по 30.12.1975 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.10.2020 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, у якій просив скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України про зменшення розміру пенсії, призначеного раніше, виходячи з загального трудового стажу 26,5 років, який також просив повернути як підставу для нарахування пенсії. За результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення оформлене листом № 21266-22054/Т-03/8-0400/20 від 30 жовтня 2020 року, яким позивачу відмовлено у задоволенні вищезазначених вимог з наступних підстав. З 01.02.2019 року пенсійну справу позивача було взято на облік відповідно до реєстрації в Новокодацькому районі м. Дніпра. При взятті на облік було виявлено, що стаж при призначенні пенсії зараховувався згідно двох трудових книжок, копії яких знаходяться в пенсійній справі. Перша трудова книжка на ОСОБА_1 , 1947 р. н., видана 24.10.1963 року. Стосовно другої трудової книжки невідомо, коли вона видана і хто її власник, оскільки в пенсійній справі відсутня титульна сторінка. Тому при взятті пенсійної справи на облік було враховано стаж згідно першої трудової книжки, довідки про заробітну плату та індивідуальних відомостей про застраховану особу. Отже, стаж роботи позивача склав 12 років 10 місяців 5 днів. Для підтвердження стажу по другій трудовій книжці позивачу було рекомендовано надати саму трудову книжку або підтвердити записи в ній довідками. Вказану бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною з огляду на те, що друга трудова книжка, згідно якої незараховано додатковий трудовий стаж позивача, а з тим, і титульна сторінка були втрачені з вини відповідальних осіб органів Пенсійного фонду, зокрема, у Соборному районі м. Дніпра. Незарахування стажу роботи позивача у Дніпропетровській автобазі тресту «Дніпроспецбуд» у період з 17.07.1973 року по 30.12.1975 року останній вважає, є наслідком виключно неправомірних дій з боку відповідача, з вини якого втрачено оригінал трудової книжки, на підставі якого було вперше призначено пенсію.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що з 01.02.2019 пенсійну справу позивача було взято на облік відповідно до реєстрації в Новокодацькому районі м. Дніпра. При взятті на облік було виявлено, що стаж при призначенні пенсії зараховувався згідно двох трудових книжок, копії яких знаходяться в пенсійній справі. Перша трудова книжка на ОСОБА_1 , 1947 р.н., видана 24.10.1963. Стосовно другої трудової книжки, невідомо коли вона видана і хто ії власник, оскільки в пенсійній справі відсутня титульна сторінка. Враховуючи вищевикладене, при взятті пенсійної справи на облік було враховано стаж згідно першої трудової книжки, довідки про заробітну плату та індивідуальних відомостей про застраховану особу. Стаж склав 12 років 10 місяців 5 днів. Для підтвердження стажу по другій трудовій книжці, позивачу необхідно було надати саму трудову книжку або підтвердити записи в ній довідками. 27.05.2020 року позивач звертався до головного управління стосовно проведення перерахунку пенсії з врахуванням стажу роботи з 17.07.1973 по 30.12.1975. Листом №0400-0307-8/34576 від 29.05.2020 року Головне управління відмовило позивачу в перерахунку пенсії, та надало наступну відповідь. Період роботи у "Дніпропетровській автобазі тресту "Днепроспецстрой" з 17.07.1973 по 30.12.1975 не може бути врахованим до стажу, оскільки вкладення до трудової книжки не є дійсним без оригіналу трудової книжки. Для зарахування періоду роботи з 17.07.1973 по 30.12.1975 до стажу необхідно надати до Новокодацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр), архівну довідку про підтверження періоду роботи у "Днепропетровской автобазе треста "Днепроспецстрой". Страховий стаж позивача обраховано за документами що маються в пенсійній справі та відповідають вимогам діючого пенсійного законодавства, у зв`язку з чим, оскаржуване рішення оформлене листом вих. № 21266-22054/Т-03/8-0400/20 від 30 жовтня 2020 року є правомірним.

Від позивача 03 лютого 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти доводів відповідача та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року вказану справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі, згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 виданого 22.08.1996р., ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 28.12.2007 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (Правобережне об`єднане управління) та отримував пенсію за віком призначену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розпорядженням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області від 15.01.2019 року пенсійну справу ОСОБА_1 знято з обліку у зв`язку з переїздом на нове місце проживання.

Згідно матеріалів пенсійної справи позивача (витяг з підсистеми призначення та виплати пенсії) вбачається, що на момент призначення пенсії страховий стаж (повний) складав: 26 років 5 місяців та 5 днів.

При взятті на облік 01.02.2019 р. пенсійним органом було виявлено, що стаж позивача при призначенні пенсії зараховувався згідно двох трудових книжок, копії яких знаходяться в пенсійній справі. Проте стосовно другої трудової книжки пенсійним органом невстановлено, коли вона видана і хто її власник, оскільки в пенсійній справі відсутня титульна сторінка. Тому при взятті пенсійної справи на облік було враховано стаж згідно першої трудової книжки, довідки про заробітну плату та індивідуальних відомостей про застраховану особу. Отже, стаж роботи позивача склав 12 років 10 місяців 5 днів.

Згідно вкладення до трудової книжки ОСОБА_1 від 30.08.1973р., наявні наступні записи, зокрема, у період з 17.07.1973 року по 30.12.1975 року працював на посаді водія в Дніпропетровській автобазі тресту «Дніпроспецбуд».

Позивач не погодившись із врахованим відповідачем стажем звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою у якій просив скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України про зменшення розміру пенсії, призначеного раніше, виходячи з загального трудового стажу 26,5 років, який також просив повернути як підставу для нарахування пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення оформлене листом вих. № 21266-22054/Т-03/8-0400/20 від 30 жовтня 2020 року, яким позивачу відмовлено у задоволенні вищезазначених вимог з наступних підстав. З 01.02.2019 року пенсійну справу позивача було взято на облік відповідно до реєстрації в Новокодацькому районі м. Дніпра. При взятті на облік було виявлено, що стаж при призначенні пенсії зараховувався згідно двох трудових книжок, копії яких знаходяться в пенсійній справі. Перша трудова книжка на ОСОБА_1 , видана 24.10.1963 року. Стосовно другої трудової книжки невідомо, коли вона видана і хто її власник, оскільки в пенсійній справі відсутня титульна сторінка. Тому при взятті пенсійної справи на облік було враховано стаж згідно першої трудової книжки, довідки про заробітну плату та індивідуальних відомостей про застраховану особу. Отже, стаж роботи позивача склав 12 років 10 місяців 5 днів.

З вказаним рішенням позивач не погодився, що й стало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 2.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (зі змінами), до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2 - 4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Пунктом 2 пп.2.1 Порядку №22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Як вже зазначалось, основним документом про стаж є трудова книжка, в даному випадку - трудова книжка разом із вкаладенням до неї, яка і була надана позивачем до заяви про призначення пенсії.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача, копія якої наявна в матеріалах справи, в розділі Відомості про роботу містить відповідні записи про роботу позивача. Будь-яких зауважень стосовно записів трудової книжки чи помилок у їх оформленні відповідачем не зазначено.

В даному випадку під час розгляду заяви позивача відповідачем не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про роботу позивача, записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписом начальника відділу кадрів та скріплені печатками.

При цьому, позивачу було відмовлено зараховувати до загального страхового стажу періоди роботи згідно вказаної трудової книжки, оскільки в пенсійній справі відсутня титульна сторінка.

Згідно матеріалів пенсійної справи та наданого позивачем вкладення до трудової книжки від від 30.08.1973р. підтверджується наявнясть страхового стажу позивача, а саме згідно витягу з підсистеми призначення та виплати пенсії вбачається, що на момент призначення пенсії страховий стаж (повний) складав: 26 років 5 місяців та 5 днів.

Згідно п. 3.1 ч. 3 ІНСТРУКЦІЇ про порядок ведення трудових книжок працівників № 259/34/5 від 08.06.2001 р., у тому разі, коли в трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем.

Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка.

Відповідачем не заперечується факт призначення позивачу пенсії із врахуванням стажу наявного згідно наданих останнім двох трудових книжок.

Одночасно відповідачем не обґрунтовано неможливості здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі другої трудової книжки.

Судом, також, встановлено, що позивачем вчинялися дії, відносно отримання довідок для підтвердження стажу за другою трудовою книжкою. Позивач звертався до Державного архіву Дніпропетровської обласної державної адміністрації, та згідно відповіді вказаної установи № Т -134-2020 від 22.10.2020 року останньому відмовлено на тій підставі, що надати архівну довідку про стаж за період роботи на автобазі тресту «Дніпроспецбуд» («Днепроспецстрой») неможливо через відсутність на зберіганні запитуваних документів. Місце їх зберігання держархіву області невідомо. Також позивачем отримано відповідь на запит від Архівного управління Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради № 8/1-1319 від 04.11.2020 року, згідно з якою документи з кадрових питань (особового складу) автобази тресту «Дніпроспецбуд» на державне зберігання до архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради не надходили.

За таких обставин, з метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, оформлене листом № 21266-22054/Т-03/8-0400/20 від 30 жовтня 2020 року щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 27.10.2020 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати стаж його роботи у Дніпропетровській автобазі тресту «Дніпроспецбуд» у період з 17.07.1973 року по 30.12.1975 року, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішення - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, оформлене листом № 21266-22054/Т-03/8-0400/20 від 30 жовтня 2020 року щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 27.10.2020 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 у Дніпропетровській автобазі тресту «Дніпроспецбуд» у період з 17.07.1973 року по 30.12.1975 року для здійснення перерахунку пенсії.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова