Рішення № 96377893, 25.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Справа № 160/15340/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи за Списком №2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи позивача на посаді слюсаря по ремонту парогазотурбінного устаткування з 01.01.1989р. по 02.12.1994р. та відмову у призначенні позивачу пенсії за віком за Списком №2;

- зобов`язати відповідача зарахувати період роботи позивача на посаді слюсаря по ремонту парогазотурбінного устаткування з 01.01.1989р. по 02.12.1994р. до стажу роботи за Списком №2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та призначити позивачу пенсію за віком за Списком №2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - з 31 липня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 та надав необхідний пакет документів, оскільки мав необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Водночас, відповідач відмовив у призначенні пенсії з підстав недостатності пільгового стажу. Так, період роботи позивача на посаді слюсаря по ремонту парогазотурбінного устаткування з 01.01.1989 по 02.12.1994, згідно уточнюючої довідки №85 від 05.11.2020 року, виданої ДТЕК Запорізька ТЕС, не було зараховано до пільгового стажу для призначення пенсії за Списком №2, а було зараховано до загального стажу роботи. Зауважує, що єдиним аргументом відповідача не зарахування пільгового стажу позивачу є те, що згідно Списку №2, посада слюсаря по ремонту парогазотурбінного устаткування зазначена під кодом 214000а-18455. Проте, на думку позивача, вказаний факт не впливає на умови призначення пільгової пенсії. Також, позивач вважає, що твердження відповідача про те, що наказом про атестацію робочих місць від 27.12.1994 року №332 робоче місце слюсаря з ремонту парогазотурбінного устаткування в цеху централізованого ремонту №2 під кодом 214000а-18455 не атестоване - є невірним. Позивач звертає увагу на те, що професія і посада «слюсаря ремонту парогазотурбінного устаткування» є в Списку №2 та шкідливі умови праці позивача на вказаному робочому місці підтверджені за результатами атестації. З урахуванням наведенного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

28.12.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість та зазначив, що за даний період роботи в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме, не зазначено про те, що позивач безпосередньо був зайнятий повний робочий день на роботах, передбачених Списками (розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи); у Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, робітникам, яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, затвердженому Наказом №332 від 27.12.1994 - відсутня професія (посада) слюсар по ремонту парогазотурбінного устаткування в цеху централізованого ремонту №2 під кодом 2140000а-18455; також відсутній запис про атестацію робочих місць; крім того, міститься виправлення в записі про звільнення. Таким чином, загальний стаж роботи позивача становив 37 років 09 місяців 08 днів, в тому числі, пільговий стаж за Списком №2 - 10 років 01 місяць 12 днів, тому, 22.10.2020 Головним управлінням було прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (12 років 06 місяців).

11.01.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.07.2020 року позивач звернувся до Апостолівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та надав наступні документи: трудову книжку, диплом, військовий квиток, довідки уточнюючі роботу на пільгових умовах, паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.

27.10.2020 року відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу була надана відповідь «Про відмову в призначенні пенсії» (вих. №0400-0305-8/101039), відповідно до якої, з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV та Порядок застосування Списків №1 і №2 від 18.11.2005 №383 зазначено, що Список №1 та Список №2 були затверджені постановами, які діяли: Ради Міністрів СРСР від 22.08.195бр. №1173 (до 01.01.1992); Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10 (з 01.01.1992 по 10.03.1994). Оскільки надана позивачем пільгова довідка від 07.10.2020 №69 не відповідає чинному законодавству, а саме, невірно розбита по постановах, тому зарахувати стаж роботи з 01.01.1989 по 02.12.1994 до Списку №2 неможливо. Повідомлено, що наказом про атестацію робочих місць від 27.12.1994 №332 робоче місце слюсаря з ремонту парогазотурбінного устаткування в цеху централізованого ремонту №22 під кодом 214000а-18455 не атестоване. Також відповідачем у відповіді було зазначено, що загальний страховий стаж позивача складає 37 років 9 місяців 8 днів, в тому числі пільговий стаж по Списку №2 - 10 років 1 місяць 12 днів, тому 22.10.2020 року прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12,6 років.

09.11.2020 року позивачем було направлено відповідачу нову уточнюючу довідку №85 від 05.11.2020р., видану ДТЕК Запорізька ТЕС, з урахуванням вищевказаних у листі зауважень, проте, пенсію позивачу не призначено.

Таким чином, спірним є період роботи позивача з 01.01.1989 по 02.12.1994, який відповідачем не було зараховано до пільгового стажу для призначення пенсії за Списком №2, а було зараховано за загального стажу роботи.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо не зарахування вказаного періоду роботи позивача до пільгового стажу за п. 2 ч. 2 ст. 114 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії протиправними, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За правилами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно із ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідач не визнає пільговий стаж позивача за період з 01.01.1989 по 02.12.1994 (5 років 11 місяців 2 дні). Так, у вказаний період позивач працював в цеху централізованого ремонту №2 слюсарем з ремонту парогазотурбінного устаткування 4 розряду на Запорізьку ДРЕС імені XXV з`їзду КПРС (тепер - АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»), що підтверджується записами у трудовій книжці позивача (запис №9-11 трудової книжки) та уточнюючою довідкою № 69 від 07.10.2020р.

Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України від 18.11.2005р. № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

У вказаний період діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173, та постановою Кабінету Міністрів від 26.01.1991р. № 10.

Так, відповідно до розділу XIV «Електростанції, енергопоїзда, паросилове господарство для виробничих цілей» постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 от 22.08.1956р. до Списку N92 згідно пункту а) робітники, зокрема, відносилися: «Слюсарі і електромонтери чергові, слюсарі і електромонтери з ремонту і обслуговування устаткування і автоматики в цехах: котельних, машинних (теплосилових), подачі палива і пилуприготування».

Відповідно до розділу XXIII «Електростанції, енергопоїзда, паросилове господарство» постанови Кабінету Міністрів від 26.01.1991р. № 10 до Списку №2 згідно пункту а) робітники, зокрема, відносилися: «Слюсарі, електромонтери, електрослюсарі всіх найменувань, зайняті на обслуговуванні, ремонті котельного, турбінного (парогазотурбінного) устаткування, устаткування паливоподавання і пилоприготування, що забезпечують його роботу засобів вимірювання та автоматики», позиція 2140000а-18455.

Як вже було зазначено та підтверджується матеріалами справи, у відповідності до записів №9-11 трудової книжки, позивач у період з 01.01.1989р. по 02.12.1994р. працював на Запорізькій ДРЕС слюсарем з ремонту парогазотурбінного устаткування розряду в цеху централізованого ремонту №2, який за призначенням відноситься до машинних цехів, де знаходилася парова турбіна, ремонтом і обслуговуванням якої і займався позивач.

Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, або їх правонаступників.

Згідно уточнюючих довідок №69 від 07.10.2020р. та №85 від 05.11.2020р., виданих ДТЕК Запорізька ТЕС, позивач працював повний робочий день на Запорізькій ДРЕС імені XXV з`їзду КПРС в цеху централізованого ремонту №2 слюсарем з ремонту парогазотурбінного устаткування у період з 01.01.1989р. по 02.12.1994р. і виконував роботи та був зайнятий на роботах, що передбачено Списком №2. Підставою видачі вказаних довідок зазначено, зокрема, атестацію робочих місць (Наказ №332 від 27.12.1994р.).

Окрім цього, суд зазначає, що у довідці №85 від 05.11.2020р., виданій ДТЕК Запорізька ТЕС, були усунуті вказані відповідачем у відмові зауваження щодо вірного зазначення періодів по постановах по Спискам, та вказана довідка відповідає умовам п. 20 Порядку №637.

Оскільки шкідливі умови праці позивача на посаді «слюсаря ремонту парогазотурбінного устаткування», яка є в Списку №2, підтверджені за результатами атестації №332 від 27.12.1994р., та згідно уточнюючої довідки, позивач працював у вказаних умовах повний робочий день, відтак, розбіжності у зазначенні коду професії, на які посилається відповідач, в даному випадку, правового значення не мають.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що зазначення підприємством коду професії слюсаря по ремонту парогазотурбінного устаткування - « 2140000а-18538» було здійснено відповідно до інформаційного листа №82-1/7 від 12.08.1991р. відділу соціальних програм і умов праці Міністерства енергетики і електрифікації СРСР «Про пільгову пенсію».

Відмовляючи у зарахуванні спірного періоду, як періоду роботи за Списком №2, відповідач посилається також на відсутність діючої атестації робочого місця позивача у період з 01.01.1989 по 02.12.1994.

Водночас, суд із вказаними твердженнями не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі- Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383, результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

За таких обставин, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

Враховуючи, що позивач виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, період його роботи з 01.01.1989 по 02.12.1994 має бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 2 за результатами атестації, з огляду на що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Отже, саме визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 01.01.1989 по 02.12.1994 та щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є належним способом захисту його прав та інтересів.

При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, оскільки позивач, який досягнув пенсійного віку 55 років - ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся за призначенням пенсії - 15.10.2020р., тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення вказаного віку, пенсію має бути призначено позивачу з наступного дня за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 31.07.2020 року.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 13.11.2020 року.

Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи за Списком №2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи ОСОБА_1 на посаді слюсаря по ремонту парогазотурбінного устаткування з 01.01.1989р. по 02.12.1994р. та відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 на посаді слюсаря по ремонту парогазотурбінного устаткування з 01.01.1989р. по 02.12.1994р. до стажу роботи за Списком №2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 31.07.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В. Кальник

25.01.2021

Рішення не набрало законної сили 25 січня 2021 р.

Суддя В.В. Кальник